Дата документу 01.12.2021
Справа № 334/9133/21
Провадження № 2-н/334/1289/21
про відмову у видачі судового наказу
01 грудня 2021 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Фетісов М.В., розглянувши заяву про видачу судового наказу Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком,
встановив:
директор КП «Запоріжремсервіс» Сіроус С.М. звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.01.2019 по 01.11.2021 у сумі 6030,40 гривень, 3% річних - 174,02 гривні, інфляційних втрат - 484,86 гривні.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, що передбачено у ст. 162 ЦПК України.
Заявник просить стягнути з боржниці заборгованість за наданими житловими послугами за місцем знаходження нерухомого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної її частини.
Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
З урахуванням наведеного, позов про укладення договору з надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.
Саме така правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 638/1988/17 за позовом КП «Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги.
Крім того, у своїй постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України.
Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред'явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ЦПК України.
На підставі ч. 7 ст. 165 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності отримав витяг з реєстру територіальної громади міста Запоріжжя, відповідно до якого боржниця ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до відомостей вебсайту Запорізької міської ради (https://zp.gov.ua/uk/page/perelik-vulic-mista-zaporizhzhya) вул. Вузлова знаходиться на території Заводського району м. Запоріжжя, яка не належить до територіальної юрисдикції Ленінського районного суду м. Запоріжжя.
З огляду на вказане, дійшов висновку, що у видачі судового наказу необхідно відмовити, оскільки справа не підсудна Ленінському районному суду м. Запоріжжя.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 162, 163, 165, 166, 260 ЦПК України, суддя
постановив:
відмовити у видачі судового наказу.
Роз'яснити Комунальному підприємству «Запоріжремсервіс», що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 9 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: