Дата документу 24.11.2021
Справа № 334/7854/21
Провадження № 2/334/4340/21
24 листопада 2021 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
судді Бредіхіна Ю.Ю.,
за участю секретаря Коваль К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про винесення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича та Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
установив:
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17.11.2021 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича та Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
18.11.2021 року від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі. В обґрунтування своєї заяви позивач вказує на те, що між позивачем та адвокатом Яркіною О.В. укладено договір про надання правової допомоги від 10.10.2021 року №10/10/21. На виконання умов вказаного договору адвокатом надана правову допомогу, за яку позивач сплатив - 3 000 грн. також просить суд стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 454 грн.
Відтак, керуючись приписами статті 137 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України), просить стягнути названу вище суму судових витрат з відповідача на користь позивача.
Статтею 246 ЦПК України визначено, що для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
У судове засідання сторони не з'явились. Позивача просив суд розглянути заяву без його участі.
Дослідивши доводи заяви, додані до неї документи суд вважає, що заяву необхідно задовольнити з таких підстав.
За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до приписів статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Верховний Суд у своїй практиці сформулював позицію за змістом, якої практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 137 ЦПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 141 ЦПК України).
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суду надано копію договору про надання правової допомоги №10/10/21 від 10.10.2021 року, оригінал переліку та вартості послуг (додаток №1 до договору), оригінал рахунку-фактури №СФ-0025 від 18.11.2021 року та копію квитанції №0.0.2346161644.1.
Матеріалами справи підтверджується факт надання адвокатом правової допомоги позивачу.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові у справі № 755/9215/15-ц від 19.02.2020 вказала, що із запровадженням з 15 грудня 2019 року змін до ЦПК законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
Колегія суддів зазначила, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування таких витрат одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Враховуючи викладене, приписи чинного ЦПК щодо можливості стягнення судових витрат, які очікує понести сторона та надані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог заявника в частині вимог стосовно витрат, пов'язаних із участю адвоката у судових засіданнях, та витрат на поштову відправку.
Водночас в матеріалах справи відсутні докази сплати позивачем судового збору у розмірі 454 грн., а питання щодо фактично сплаченого судового збору вже вирішено судом у рішенні від 17.11.2021 року.
Керуючись статтями 246, 268, 270 ЦПК України, суд -
вирішив
Заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити частково.
Стягнути Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (Київська область, м. Ірпень, вул. Стельмаха, буд. 9А, офіс 204, код ЄДРПОУ 43311346) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судових витрат на правову допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.Ю. Бредіхін