Справа № 333/6107/21
Провадження №1-кп/333/650/21
Іменем України
30 листопада 2021 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суду м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду матеріали кримінального провадження відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, не працюючого, має середню освіту, не одруженого, на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
20.03.2012 Вільнянським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;
12.03.2015 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
11.04.2017 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі;
22.02.2019 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України до 6 років позбавлення волі. 31.12.2020 звільнений по відбуттю строку.
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-
04 серпня 2021 року, приблизно об 11 годині 14 хвилин, ОСОБА_4 , маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, знаходячись у біля будинку № 9 по вул. Східній у м. Запоріжжі, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до автомобіля марки Reno Logan синього кольору, р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , де за допомогою фізичної сили відчинив пасажирські двері вказаного транспортного засобу, тим самим незаконно проник до нього, звідки таємно здійснив крадіжку чоловічої сумки чорного кольору із штучної шкіри, вартістю 200 гривень 70 копійок, в якій перебували грошові кошти в сумі 5080 гривень 00 копійок, а також водійське посвідчення на ім'я потерпілого та комплект ключів від автомобіля, які майнової цінності для потерпілого не представляють.
В подальшому, утримуючи вказану сумку в руках, покинув місце вчинення злочину, тим самим розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоди на загальну суму 5280 гривень 70 копійок.
Суд вважає доведеним пред'явлене обвинувачення ОСОБА_4 та кваліфікує дії останнього за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому обвинувачені визнав повністю, щиро покаявся, підтвердив обставини викрадення барсетки з автомобіля.
Потерпілий в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений. Цивільні позови у справі не заявлявся.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 , в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, приймаючи до уваги, що прокурор та обвинувачений не оспорювали обставини, встановлені судом, учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд учасникам кримінального провадження роз'яснив положення ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки прокурор запропонував саме у такому порядку досліджувати докази по даному кримінальному провадженню.
Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши у судовому засіданні, обвинуваченого ОСОБА_4 , дослідивши матеріали, що стосуються речових доказів, а також, які характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду в правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим п.150 рішення ЄСПЛ в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» та п.57 рішення ЄСПЛ в справі «Яременко проти України».
Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставить у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 ,суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 ,судом не встановлено.
Відповідно до змісту статей 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
Враховуючи особистість обвинуваченого ОСОБА_4 та конкретні обставини кримінального провадження, раніше судимого, офіційно не працює, не одружений, має на утриманні пристарілу бабусю, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, ступінь тяжкості вчиненого злочину, інші обставини справи, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства.
На переконання суду, призначення обвинуваченому ОСОБА_4 такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для їх виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самими обвинуваченими, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов'язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.
Процесуальні витрати згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні складаються із залучення експерта: при проведенні судово-товарознавчої експертизи від 25.08.2021 №СЕ-19/108-21/9826-ТР, які становлять 514,86 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 122 КПК України залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету.
Згідно з ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Враховуючи, що зазначену експертизу було проведено експертами спеціалізованої державної установи - Запорізький НДЕКЦ МВС України в Запорізькій області, тому підлягають відшкодуванню у якості процесуальних витрат з ОСОБА_4 .
До обвинуваченого застосовано запобіжний захід - тримання під вартою.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 185КК України та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення;
Згідно вимог ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки.
Відповідного до вимог ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Запобіжний захід тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до набрання вироку законної сили - скасувати та звільнити його з під варти в залі суду.
Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати у розмірі 514,86 грн.
Речові докази:
Чорна сумка з штучної шкіри, чотири зв'язки ключів, дисконтні картки - повернути потерпілому ОСОБА_6 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя ОСОБА_1