Справа № 991/7952/21
Провадження № 1-кс/991/8067/21
26 листопада 2021 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
особи, що подала скаргу - ОСОБА_3 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
(1) Короткий зміст поданої скарги
24.11.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена скарга.
В ній ОСОБА_3 зазначає, що 10.11.2021 він звернувся до Національного антикорупційного бюро України (далі -НАБУ) із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 111, ч. 3 ст. 109, ст. 442, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 256, ч. 2 ст. 375 КК України.
Станом на дату направлення скарги до суду відомостей за заявою ОСОБА_3 до ЄРДР внесено не було. У зв'язку з цим скаржник звернувся до суду у порядку ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) та, серед іншого, просить зобов'язати НАБУ внести відомості за його заявою до ЄРДР.
(2) Позиції учасників, висловлені у судовому засіданні
У судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав подану ним скаргу, просив її задовольнити із підстав, викладених у ній.
Представник особи, бездіяльність якої оскаржується, у судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином.
Натомість представник НАБУ направив письмові пояснення з приводу скарги. У них зазначив, що заявником у своїй заяві не наведено достатніх об'єктивних даних та конкретних фактів, що можуть свідчити про вчинення корупційного кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності НАБУ. Зважаючи на це, скаргу ОСОБА_3 скеровано для розгляду відповідно до компетенції до Державного бюро розслідувань та Національної поліції, про що автора було повідомлено та надано відповідне роз'яснення. Таким чином, представник НАБУ просив відмовити у задоволенні скарги. Варто звернути увагу представника НАБУ, що вказані пояснення є відсканованою копію документа, сам електронний документ, відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», не підписаний електронним цифровим підписом, що позбавляє можливості перевірити його цілісність.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності особи, бездіяльність якої оскаржується.
(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при розгляді поданої скарги
На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК)
Чинний КПК закріплює наступну процедуру початку досудового розслідування. Так, слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР (ч. 1 ст. 214 КПК).
Крім цього, відповідно до пунктів 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК до ЄРДР, серед іншого, вносяться відомості про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
З аналізу вказаних норм вбачається обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення. При цьому, варто наголосити, що передбачена чинним КПК процедура внесення відомостей не свідчить, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, а передбачає те, що для перевірки відповідних підстав не потрібно проводити оцінку викладених у заяві відомостей, а необхідно перевірити зміст самої заяви.
Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у своїй заяві має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).
У випадку, якщо зі змісту заяви неможливо встановити цих загальних ознак, тобто чи могло бути вчинено злочин взагалі, такі відомості до реєстру не підлягають внесенню.
Реалізуючи функцію судового контролю, слідчим суддею було досліджено подані скаржником матеріали та пояснення, що надійшли від органу, можлива бездіяльність якого оскаржується.
Слідчим суддею встановлено, що 10.11.2021 ОСОБА_3 звернувся до НАБУ та інших органів державної влади із заявою про вчинення кримінальних правопорушень. Водночас, вказана заява викладена таким чином, що із її змісту взагалі неможливо зрозуміти в чому полягає, на думку заявника, цей злочин. У заяві хаотично згадується про суддів Київського апеляційного суду, Генерального прокурора, інших працівників прокуратури, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Національної поліції. У заяві також згадається про обставини необхідності притягнення самого заявника до кримінальної відповідальності.
При цьому, у прохальній частині заяви ОСОБА_3 просить внести відомості до ЄРДР щодо суддів Київського апеляційного суду, серед іншого, за ч. 2 ст. 364 КК України, що є однією статтею, зазначеною у заяві, що предметно підсудна Вищому антикорупційному суду.
Частина друга статті 364 КК України встановлює відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
Об'єктивна сторона цього злочину має три обов'язкові ознаки: діяння (тобто використання влади чи службового становища, що полягає у певних діях або бездіяльності суб'єкта); наслідки (тобто певна завдана шкода); причинний зв'язок між діянням і наслідками.
Не здійснюючи детального аналізу обставинам, що зазначені у заяві про вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що у ній у загальних рисах не наведено конкретних, відомих заявнику відомостей, що можуть свідчити про вчинення, зокрема, суддями корупційного злочину.
Із змісту поданої заяви вбачається, що доводи скаржника можуть ґрунтуватися виключно на незгоді із прийнятим судом рішеннями, мотивами, що у таких рішеннях наведені. При цьому в заяві не зазначено обставин, що вказували або могли б свідчити про вчинення суддями або іншими особами кримінальних правопорушень, з чим закон пов'язує внесення відомостей до ЄДРД. В свою чергу, оцінка судових рішень, прийнятих суддею, може бути надана виключно у межах встановленого законодавством процесуального перегляду, шляхом апеляційного і, в установлених законом випадках, касаційного оскарження.
Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом. Процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом. При цьому, виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається.
Більше того, законом визначено можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у випадку вчинення дисциплінарного проступку, що здійснюється визначеним законом компетентним органом.
Ст. 126 Конституції України гарантує незалежність і недоторканність суддів, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Аналогічне положення містилося й у статті 129 Основного Закону України у редакції від 28.06.1996.
У рішенні Конституційного Суду України від 11 червня 2020 року по справі № 7-р/2020, яким скасовано кримінальну відповідальність за постановлення завідомо неправосудного рішення, зазначено, що для перегляду судового рішення в законі встановлюються відповідні процедури судочинства, які передбачають оскарження судового рішення та надання йому юридичної оцінки компетентним судом. Конституційний Суд України вказав, що «закріплення на конституційному рівні положення, відповідно до якого правосуддя в Україні здійснюють виключно суди, та положення щодо незалежності суддів створює найважливішу гарантію додержання конституційних прав і свобод людини і громадянина» та «спрямоване на створення ефективного механізму виконання покладених на судову владу завдань, які полягають, насамперед, у захисті прав і свобод людини і громадянина, забезпеченні верховенства права та конституційного ладу в державі».
Тобто з урахуванням того, що у заяві не зазначено достатніх відомостей, які могли б свідчити про вчинення суддями вказаного корупційного правопорушення, зважаючи на закріплені законодавством України гарантії незалежності судової гілки влади, слідчий суддя робить висновок, що подана скарга є необґрунтованою.
Інші вимоги, що містяться у скарзі не обумовлюються повноваженнями слідчого судді у кримінальному провадженні, а відтак не розглядаються.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
- відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
На ухвалу слідчого судді впродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга, яка подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст оголошено 01.12.2021 о 17:00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1