Справа № 991/7352/21
Провадження 1-кс/991/7457/21
25 листопада 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого детектива Національного бюро Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від 06.10.2021 про закриття кримінального провадження № 52020000000000447 від 17.07.2020,
До слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій ОСОБА_3 просить скасувати постанову старшого детектива Національного бюро Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від 06.10.2021 року про закриття кримінального провадження №52020000000000447 від17.07.2020.
Скарга обґрунтовується тим, що детектив НАБУ ОСОБА_5 на виконання ухвали Вищого антикорупційного суду від 15.06.2020 вніс відомості за заявою ОСОБА_3 від 26.05.2020 про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР за №52020000000000398 від 26.06.2020.
Однак відомості про вчинення кримінального правопорушення кваліфіковані детективом ОСОБА_5 за ч.2 ст. 367 КК України, тобто за статтею яка не підслідна детективам НАБУ, незважаючи на те, що ОСОБА_3 у своїй заяві про злочин від 26.05.2020 вказував на необхідності кваліфікації кримінальних правопорушень за ч.2 ст.28, ч.5 ст.191, та ч.2 ст.210 КК України.
Вказані дії детектива ОСОБА_5 на думку заявника свідчать про приховування злочину та можливе отримання неправомірної вигоди від осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, відомості про яке ОСОБА_3 зазначені в його заяві від 26.05.2020. Окрім того ОСОБА_5 сприяв подальшій передачі матеріалів кримінального провадження №52020000000000398 від 26.06.2020 до Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області, що спричинило тяжкі наслідки.
Вказане стало підставою для звернення ОСОБА_3 із заявою про злочин від 08.07.2020, а саме про вчинення детективом ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.
Відомості про вказане кримінальне правопорушення за ч.2 ст. 364 КК України внесені до ЄРДР за №52020000000000447 від 17.07.2020 та досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснювалось старшим детективом Національного бюро Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4
06.10.2021 старший детектив Національного бюро Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 виніс постанову про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з встановленням відсутності в діянні детектива ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.
Вказана постанова отримана заявником 21.10.2021 рекомендованим поштовим відправленням.
Наведене процесуальне рішення від 06.10.2021 про закриття кримінального провадження №52020000000000447 від 17.07.2020 на думку заявника є незаконним, необґрунтованим, таким, що суперечить наявним у кримінальному провадженні матеріалам та обставинам справи, оскільки всіх необхідних слідчих та процесуальних дій детективами НАБУ здійснено не було, що вказує на неповноту досудового розслідування.
Про необґрунтованість постанови від 06.10.2021, на думку заявника свідчить те, що детективу НАБУ при проведенні досудового розслідування потрібно було встановити шляхом збирання, перевірки та оцінки доказів (ч. 2 ст. 91КПК) наступне:
1. Відповідність дій детектива НАБУ ОСОБА_5 вимогам ст. 40, 214 КПК;
2. Чи відповідає правова кваліфікація кримінального правопорушення, внесеного ОСОБА_5 в ЄРДР за № 52020000000000398 від 26.06.2020 обставинам, вказаним у заяві про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 ;
3. Чи стали наслідком внесення в ЄРДР ОСОБА_5 відомостей з правовою кваліфікацією за ч.2 ст.367 КК України підставою для зміни підслідності кримінального провадження з підслідності НАБУ на підслідність Національної поліції;
4. Наявність наслідків у вигляді шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням;
5. Чи була змінена підслідність кримінального провадження № 52020000000000398, внесеного в ЄРДР 26.06.2020;
6. Якщо була змінена підслідність, встановити обставини зміни підслідності - допитати для цього особу, яка виносила постанову про зміну підслідності щодо обставин, які стали для цього підставою;
7. Чи відповідають відомості, викладені у заяві ОСОБА_3 від 08.07.2020 про вчинення кримінального правопорушення щодо вчинення ОСОБА_5 цього злочину фактичним діям ОСОБА_5 та наслідкам цих дій - а саме зміні підслідності кримінального провадження №52020000000000398, внесеного в ЄРДР 26.06.2020 з підслідності НАБУ на підслідність Національної поліції;
8. Встановити матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, вчиненим ОСОБА_5 . При цьому, ст. 242 КПК України прямо передбачений обов'язок забезпечити проведення експертизи слідчому з метою встановлення розміру збитків;
9. Встановити наявність умислу в діях ОСОБА_5 - прямого чи непрямого, для доказування обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.91 КПК та встановити корисливість мотивів таких дій ОСОБА_5 - для цього за твердженням ОСОБА_3 детектив НАБУ повинен був отримати відомості щодо спілкування ОСОБА_5 з фактичними власниками ТОВ «Оквін-5», якими є колишній син міністра житлово-комунального господарства при правлінні ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , народний депутат ОСОБА_8 , інші високопосадовці, які мають зв'язок з ОСОБА_9 , про що було зазначено в показаннях ОСОБА_3 .. Зокрема необхідно перевірити частоту телефонних розмов між ОСОБА_5 та зазначеними особами, як часто вони спілкувались телефоном в робочий та позаробочий час, як часто місцезнаходження телефонів ОСОБА_5 співпадали з місцезнаходженням телефонів зазначених осіб, особливо в позаробочий час і т.д.;
10. Встановити наявність причинного зв'язку між зловживанням владою або службовим становищем і істотною шкодою.
ОСОБА_3 у поданій скарзі окремо звернув увагу на те, що детектив ОСОБА_4 в рамках досудового розслідування кримінального провадження №52020000000000447 постановив постанову про проведення слідчих дій на іншій території, якою зобов'язав слідче управління Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях допитати ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , чим перевищив свої повноваження в частині зобов'язання іншого слідчого провести слідчі дії, а тому результати проведення таких слідчих (розшукових) дій є недопустимими доказами у провадженні.
Поряд з цим заявник зазначає, що детектив при прийнятті постанови від 06.10.2021 про закриття кримінального провадження №52020000000000447 фактично послався на допит ОСОБА_5 , відповідно до якого з представниками ТОВ «Оквін-5» та представниками Управління праці та соціального захисту населення (далі - УПСЗН) Бахмутської міської ради він не знайомий та з головою Бахмутської міської ради ОСОБА_12 жодного разу не спілкувався при цьому жодної перевірки правдивості даних показань детектива ОСОБА_5 не провів. Окрім того ОСОБА_3 зазначив, що зібрані по справі докази не були перевірені, при цьому у кримінальному провадженні не було призначено експертизи для визначення розміру завданої шкоди.
На підставі наведеного заявник вважає, що жодних слідчих (розшукових) дій для доказування обставин вчинення злочину за ч.2 ст. 364 КК України детективом ОСОБА_4 проведено не було.
Вказане свідчить про те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000447 проведено не в повному обсязі, а тому постанова про закриття кримінального провадження від 06.10.2021 підлягає скасуванню.
З огляду на вказане, не погоджуючись з постановою про закриття кримінального провадження, посилаючись на незаконність, передчасність винесеної детективом ОСОБА_4 постанови, заявник звернувся до слідчого судді з цією скаргою.
У судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу на постанову детектива про закриття кримінального провадження підтримав та просив її задовольнити.
Детектив ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надіслав до суду матеріали кримінального провадження №52020000000000447 від 17.07.2020 та письмові заперечення проти скарги ОСОБА_3 .
В поданих запереченнях детектив ОСОБА_4 просив відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження від 06.10.2021, оскільки вважає, що досудове розслідування ним проведено повно, всебічно та об'єктивно, а за результатами прийняте законне та обґрунтоване процесуальне рішення.
Заслухавши заявника, вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, дослідивши матеріали кримінального провадження №52020000000000447 від 17.07.2020, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Статтею 303 КПК України визначені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, серед яких, пунктом 3 ч.1 вказаної статті КПК України передбачено право заявника, потерпілого, його представника чи законного представника оскаржити рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Правова природа даного виду оскарження процесуального рішення слідчого (детектива) та прокурора, в порядку п.3 ч.1 ст. 303 КПК України, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового розслідування, а й підстав його закриття.
Встановлено, що детективами НАБУ здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000447 від 17.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, відомості про яке внесені до ЄРДР на підставі заяви ОСОБА_3 про злочин від 08.07.2020.
З матеріалів кримінального провадження №52020000000000447 від 17.07.2020 вбачається, що у заяві про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 від 08.07.2020 вказано наступне.
26.05.2020 ОСОБА_3 подав заяву про вчинення кримінального правопорушення до НАБУ, що зареєстрована за вхідним №Г-8911 від 27.05.2020, щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.5 ст.191 та ч.2 ст.210 КК України начальником УПСЗН Бахмутської міської ради ОСОБА_10 та керівництвом та власниками ТОВ «Оквін-5» у особі кінцевого бенефіціара та директора ОСОБА_11 , а саме заволодіння бюджетними коштами на загальну суму як мінімум 4 424 524,47 грн.
Оскільки відомості згідно його заяви про злочин до ЄРДР внесені не були, він звернувся зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України до слідчого судді та за результатами розгляду 15.06.2020 слідчим суддею скарга ОСОБА_3 була задоволена, зобов'язано службову особу НАБУ внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_3 від 26.05.2020.
На виконання зазначеної ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.06.2020 детектив НАБУ ОСОБА_5 вніс відомості за заявою ОСОБА_3 від 26.05.2020 про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР за №52020000000000398 від 26.06.2020.
Однак відомості про вчинення кримінального правопорушення кваліфіковані детективом ОСОБА_5 за ч.2 ст. 367 КК України, тобто за статтею яка не підслідна детективам НАБУ, незважаючи на те, що ОСОБА_3 у своїй заяві про злочин від 26.05.2020 вказував на необхідності кваліфікації кримінальних правопорушень за ч.2 ст.28, ч.5 ст.191, та ч.2 ст.210 КК України.
Вказані дії детектива ОСОБА_5 на думку ОСОБА_3 свідчать про приховування злочину та можливе отримання неправомірної вигоди від осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, відомості про яке ОСОБА_3 зазначені в його заяві від 26.05.2020. Окрім того він сприяв подальшій передачі матеріалів кримінального провадження №52020000000000398 від 26.06.2020 до Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області, що спричинило тяжкі наслідки.
Вказане стало підставою для звернення ОСОБА_3 із заявою про злочин від 08.07.2020, а саме про вчинення кримінального правопорушення детективом ОСОБА_5 передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.
Відомості про вказане кримінальне правопорушення за ч.2 ст. 364 КК України внесені до ЄРДР за №52020000000000447 від 17.07.2020 та досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснювалось старшим детективом Національного бюро Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4
15.01.2021 старший детектив Національного бюро Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 виніс постанову про закриття кримінального провадження №52020000000000447 від 17.07.2020 на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з встановленням відсутності в діянні детектива ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.
06.04.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду вказана постанова детектива була скасована з підстав передчасності рішення про закриття кримінального провадження. Підставою для скасування постанови слугувала необхідність перевірки тверджень ОСОБА_3 про наявність спілкування чи зв'язку детектива ОСОБА_5 з представниками ТОВ «Оквін-5» та представниками УПСЗН Бахмутської міської ради.
В подальшому 06.10.2021 старший детектив Національного бюро Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 виніс постанову про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з встановленням відсутності в діянні детектива ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.
Наведене процесуальне рішення від 06.10.2021 про закриття кримінального провадження №52020000000000447 від 17.07.2020 є предметом оскарження в даному провадженні.
Відповідно до положень Глави 24 КПК України закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
З метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з'ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.
Змістом досудового розслідування є діяльність слідчого, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об'єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Основним засобам збирання доказів, а отже - основним засобом всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань є проведення слідчих дій.
Відповідно до ч. 1-2 та 6 ст. 223 КПК України слідчими (розшуковими) є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для їх проведення є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Доказуванню у кримінальному провадженні згідно із ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Процесуальними джерелами доказів відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України є показання, речові докази, документи та висновки експертів.
Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після проведення всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження у їх сукупності.
З постанови детектива ОСОБА_4 від 06.10.2021, яка є предметом розгляду, вбачається, що підставою для закриття кримінального провадження зазначено відсутність в діянні ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Тобто наведені положення застосовуються у тому випадку, коли на підставі доказів об'єктивно встановлена відсутність хоча б однієї ознаки складу злочину.
Як слідує з оскаржуваної постанови від 06.10.2021, детектив ОСОБА_4 дійшов до висновку про відсутність в діянні детектива ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, так як в ході досудового розслідування доказів встановлено, що детективом ОСОБА_5 під час внесення відомостей до ЄРДР у кримінальному провадженні №52020000000000398 надана вірна оцінка діянню, відомості про яке були зазначені в заяві ОСОБА_3 .
Окрім того детективом ОСОБА_4 зазначено, що з диспозиції статті ч.2 ст.364 КК України, вбачається, що вказане кримінальне правопорушення є злочином з матеріальним складом, обов'язковою умовою для кваліфікації дій особи за якою є настання істотної шкоди або тяжких наслідків. У своїй заяві ОСОБА_3 не навів достатніх доводів, які би вказували на заподіяння такої шкоди або настання відповідних наслідків.
До того ж ОСОБА_3 не навів жодних доводів, які би свідчили про наявність в діях ОСОБА_5 ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК України, таких як прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди, а так само прохання висловлення вимоги надати йому таку вигоду для себе чи третьої особи, тощо.
Слідчий суддя погоджується з такими доводами детектива ОСОБА_4 з огляду на наступне.
Кримінальне провадження №52020000000000447 від 17.07.2020 здійснювалось за ч.2 ст.364 КК України.
Частина друга статті 364 КК України передбачає відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
Згідно заяви ОСОБА_3 від 08.07.2020 злочин полягав в тому, що детектив НАБУ ОСОБА_5 не виконав рішення слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.06.2020 у справі №991/4324/20. Зокрема, він під час внесення відомостей про вчинення злочину до ЄРДР за №52020000000000398 від 26.06.2020 вказав правову кваліфікацію за ч.2 ст.367 КК України, а не за ч.2 ст.28, ч.5 ст.191 та ч.2 ст.201 КК України, як того вимагав ОСОБА_3 у своїй заяві.
Таким чином, на думку заявника, ОСОБА_5 , використовуючи службове становище, кваліфікував злочин за ч.2 ст.367 КК України, яка відповідно до статті 216 КПК України не підслідна детективам НАБУ, чим сприяв подальшій передачі матеріалів кримінального провадження до Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області, що спричинило тяжкі наслідки.
Також ОСОБА_3 зазначив у своїй заяві про порушення ОСОБА_5 вимог ч.6 ст.214 КПК України, а саме неповідомлення процесуального керівника про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні та невиконання вимог ч.9 ст.214 КПК України, яка стосується необхідності інформування НАЗК про початок досудового розслідування за участю викривача.
Допитаний під час досудового розслідування ОСОБА_3 підтвердив відомості про вчинення детективом НАБУ ОСОБА_5 злочинів, про які він зазначав у своїй заяві. Однак при цьому не вказав, що йому будь-що відомо про наявність контактів детектива ОСОБА_5 з начальником управління праці та соціального захисту населення Бахмутської місткої ради ОСОБА_10 та власником ТОВ «Оквін-5» ОСОБА_11 .
В той же час, зловживання владою або службовим становищем вважатиметься злочином якщо цими діями спричинено істотної шкоди (ч.1 ст. 364 КК України) або тяжкі наслідки (ч.2 ст. 364 КК України).
Істотною шкодою у статті 364 КК України вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
Тяжкими наслідками у статтях 364-367 КК України вважаються такі наслідки, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян.
Проте з наведених у заяві ОСОБА_3 відомостей та в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані щодо завдання діями детектива шкоди внаслідок невірної, на думку заявника кваліфікації дій за його заявою про вчинення злочину.
При цьому передача матеріалів до іншого правоохоронного органу, до повноважень якого належить здійснення досудового розслідування, жодним чином не може свідчити про завдання цими діями шкоди.
До того ж у матеріалах провадження наявні дані, що досудове розслідування доручено слідчим Бахмутського відділу поліції ГУ НП в Донецькій області прокурором, що відповідає процедурі, встановленій нормами КПК України.
Як вбачається з наданих матеріалів, в ході досудового розслідування старшим детективом ОСОБА_4 було допитано ОСОБА_5 , який вказав, що з представниками ТОВ «Оквін-5» та УПСЗН Бахмутської міської ради не знайомий. З головою Бахмутської міської ради ОСОБА_12 жодного разу не спілкувався.
Окрім того на виконання ухвали слідчого судді від 06.04.2021 детективом ОСОБА_4 для встановлення зав'язків детектива ОСОБА_5 з представниками ТОВ «Оквін-5» та УПСЗН Бахмутської міської ради було скеровано до слідчого судді клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, з метою отримання доступу до інформації, що може знаходитися у оператора телекомунікацій ПрАТ «ВФ Україна» стосовно відомостей за телефонним номером, який перебуває у користуванні детектива ОСОБА_5 .
Проте згідно ували Вищого антикорупційного суду від 23.06.2021 за результатом розгляду клопотання детектива ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей і документів, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність доказів на підтвердження обґрунтованості підозри щодо вчинення будь-якого кримінального правопорушення детективом ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № №52020000000000447, а тому у задоволенні клопотання детектива ОСОБА_4 було відмовлено.
Варто додати, що розгляд даного клопотання здійснювався у закритому судовому засіданні на підставі п.4 ч.2 ст. 27 КПК України з метою запобігання розголошенню таємниці, що охороняється законом.
А тому твердження заявника у скарзі про нібито порушення слідим суддею ОСОБА_13 вимог щодо оприлюднення ухвали від 23.06.2021 в ЄДРСР є безпідставними, з огляду на положення ч.7 ст. 27 КПК України, якими встановлено у разі якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, таке судове рішення підлягає подальшому захисту від розголошення.
Поряд з цим, 11.08.2021 детективом ОСОБА_4 постановлено постанову про доручення слідчому відділу Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях провести допит свідків ОСОБА_10 (начальника УПСЗН в Бахмутської міської ради) та ОСОБА_11 (засновника ТОВ «Оквін-5») та встановити наявність спілкування чи зв'язку детектива ОСОБА_5 з представниками ТОВ «Оквін-5» та представниками УПСЗН Бахмутської міської ради.
На виконання вказаної постанови, 19.08.2021 слідчий в особливо важливих справах 3-го відділення (з дислокацією в м. Краматорськ) слідчого відділу 2-го управління (з дислокацією в м. Маріуполь Донецької області) Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_14 видав доручення в порядку ст.ст.40,41 КПК України начальнику Бахмутського РВ 2-го управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_15 - доручити співробітникам Бахмутського РВ 2-го управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях у кримінальному провадженні № № №52020000000000447 виконати слідчі (розшукові) дії, серед яких встановити місцезнаходження начальника УПСЗН Бахмутської міської ради ОСОБА_10 та викликати її до відділення для проведення слідчих дій.
Окрім того 20.08.2021 слідчий в особливо важливих справах 3-го відділення (з дислокацією в м. Краматорськ) слідчого відділу 2-го управління (з дислокацією в м. Маріуполь Донецької області) Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_14 видав доручення в порядку ст.ст.40,41 КПК України начальнику Костянтинівського РВ 2-го управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_16 - доручити співробітникам Бахмутського РВ 2-го управління (з дислокацією у м.Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях у кримінальному провадженні № №52020000000000447 виконати слідчі (розшукові) дії, серед яких встановити місцезнаходження ОСОБА_11 (засновника ТОВ «Оквін - 5») та викликати його до відділення для проведення слідчих дій.
На виконання вказаних доручень, вищезазначені особи були допитані слідчим в особливо важливих справах 3-го відділення (з дислокацією в м. Краматорськ) слідчого відділу 2-го управління (з дислокацією в м. Маріуполь Донецької області) Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_14 .
Допитана в якості свідка ОСОБА_10 пояснила, що їй не знайомий детектив Національного бюро ОСОБА_5 . Про жодні його контакти та зв'язки серед працівників УПСЗН Бахмутської міської ради їй нічого невідомо.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_11 пояснив, що детектива Національного бюро ОСОБА_5 не знає та з ним ніколи не спілкувався. Про факти спілкування працівників УПСЗН Бахмутської міської ради та працівників ТОВ «Оквін-5» йому нічого невідомо.
З аналізу досліджених матеріалів кримінального провадження вбачається, що показання ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтверджують надані детективом ОСОБА_5 покази про те, що він не знайомий ні зі ОСОБА_10 , ні з ОСОБА_11 .
Тобто наявність зв'язку детектива НАБУ ОСОБА_5 з представниками УПСЗН Бахмутської міської ради та ТОВ «Оквін-5» не встановлено та такі ствердження заявника ОСОБА_3 не знайшли свого підтвердження матеріалами кримінального провадження.
Як вбачається із заяви ОСОБА_3 від 08.07.2020, він фактично не згодний з прийнятими детективом в межах його повноважень процесуальними рішеннями.
Однак ця незгода не повинна вирішуватись шляхом внесення відомостей до ЄРДР. Відповідні її механізми вирішення регламентовані кримінальним процесуальним законом, яким заявнику надано право на подання відповідних клопотань слідчому, прокурору та скарг до слідчого судді.
За наведених обставин слідчий суддя приходить до висновку що матеріалами кримінального провадження жодним чином не підтверджується підозра щодо вчинення детективом ОСОБА_5 будь-якого з кримінальних правопорушень, які є предметом розслідування у кримінальному провадженні № №52020000000000447.
Посилання заявника у скарзі на перевищення повноважень ОСОБА_4 в частині зобов'язання іншого слідчого провести слідчі дії, а тому результати проведення таких слідчих (розшукових) дій є недопустимими доказами не заслуговують на увагу.
Як вбачається з матеріалів, детективом було постановлено постанову від 11.08.2021, якою доручено слідчому відділу Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях у кримінальному провадженні № №52020000000000447 провести слідчі (розшукові) дії, а саме допит ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
На підставі вказаної постанови детектива ОСОБА_4 слідчий в особливо важливих справах 3-го відділення (з дислокацією в м. Краматорськ) слідчого відділу 2-го управління (з дислокацією в м. Маріуполь Донецької області) Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_14 постановив доручення провести оперативно-розшукові заходи по встановленню місцезнаходження запитуваних детективом осіб та викликати їх до відділення для проведення слідчих дій.
Вказана процедура узгоджується з положеннями ст.ст. 40, 41 та ч.6 ст. 218 КПК України.
З аналізу наведених положень вбачається, що ОСОБА_4 як слідчий( у відповідності до положень п.17 ч.1 ст.3 КПК України) мав право проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії на території, яка знаходиться під юрисдикцією іншого органу досудового розслідування як самостійно, так і шляхом винесення постанови, якою доручити їх проведення іншому органу досудового розслідування, що відповідно ним і було зроблено. Така процедура передбачена ч.6 ст. 218 КПК України та застосовується слідчими з метою економії часу, ресурсів та для забезпечення виконання вимог кримінального процесуального законодавства у найкоротші строки.
За наведених обставин слідчим суддею не встановлено порушень при проведенні допитів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про які зазначено ОСОБА_3 в його скарзі.
Так, за результатом розгляду скарги, слідчий суддя приходить до висновку, що доводи заявника щодо неповноти проведеного досудового розслідування, передчасність та невмотивованість постанови, не знайшли свого підтвердження.
Оглянувши та дослідивши матеріали закритого кримінального провадження №52020000000000447 від 17.07.2020, слідчий суддя вважає, що детективом по суті проведено усі слідчі дії, які є необхідними для встановлення обставин, що мають значення у даному кримінальному провадженні та підлягають доказуванню.
Як слідує з оскаржуваної постанови від 06.10.2021, детектив ОСОБА_4 дійшов вірного до висновку, про відсутність в діянні детектива ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, оскільки детективом ОСОБА_5 під час внесення відомостей до ЄРДР у кримінальному провадженні №52020000000000398 на підставі заяви ОСОБА_3 надана вірна оцінка діянню, яке заподіяло чи могло заподіяти шкоду та характеризується рисами кримінальної протиправності, розслідування якого прокурором визначено за правоохоронним органом у відповідності до вимог ст. 216 КПК України.
Слід додати, що у разі виявлення слідчими Національної поліції під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000398 ознак складів кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 216 КПК України віднесено до підслідності НАБУ, прокурором визначатиметься підслідність проведення досудового розслідування відповідно за Національним бюро.
Згідно п.2 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом
Слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9, 9-1 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру(ч.4 ст. 284 КПК України)..
Поряд з цим, ч.2 ст.9 КПК України встановлено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Отже, чітко визначено наявність саме у прокурора або слідчого компетенції та повноважень на самостійне прийняття рішення про закриття кримінальної справи.
Відповідно до ч.1 ст.36 КПК України, яка кореспондується з ч.5 ст.40 КПК України, прокурор, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора, слідчого.
Поряд з цим як зазначалось вище прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після проведення всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження у їх сукупності.
Відповідно до п.18 ч. 1 ст.3 КПК України, на слідчого суддю покладається функція здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно ст.ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Відповідно до положень ст.110 КПК України постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Згідно ст.215 КПК України, досудове розслідування здійснюється у формі досудового слідства. Зазначена норма, як і в цілому положення Глави 19 КПК України визначають та регламентують порядок проведення досудового слідства, однак не встановлюють переліку процесуальних та слідчих дій, які обов'язково належить здійснити в ході досудового розслідування для його закінчення.
В той же час орган досудового розслідування в залежності від описаних заявником обставин, в яких останній вбачає ознаки кримінально-караних діянь, на власний розсуд визначає обсяг перевірочних дій, достатніх за переконанням слідчого чи прокурора, для прийняття мотивованого рішення у відповідності до положень ч.2 ст. 283 КПК України.
У свою чергу, слідчий суддя, на якого КПК України покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови.
Дослідивши надані сторонами матеріали слідчий суддя дійшов висновку, що детективом під час проведення досудового розслідування у відповідності до вимог ст. 223 КПК України вжито необхідні дії, спрямовані на отримання(збирання) доказів та їх перевірку, було досліджено та перевірено обставини, зазначені у заяві про вчинення кримінального правопорушення, їм надано належну оцінку, досудове розслідування проведено із застосуванням всіх можливих засобів для всебічного, неупередженого та об'єктивного розслідування, з перевіркою всіх фактичних обставин справи, що може мати суттєве значення для розслідування кримінального провадження.
Доцільності проведення будь-яких інших слідчих(розшукових) дій з метою встановлення у діянні ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, не вбачається, оскільки вказане жодним чином не вплине на ситуацію у провадженні та призведе лише до витрачання державних ресурсів. Для проведення будь-яких процесуальних дій чи прийняття процесуальних рішень у даному кримінальному провадженні немає правової необхідності.
Схожий висновок міститься в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального судуВерховного Суду від 16.05.2019 (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18).
Отже, наведене дає підстави для висновку, що при розслідуванні обставин у кримінальному провадженні №52020000000000447 детективом виконано вимоги щодо забезпечення всебічності та повноти дослідження, постанова детектива від 06.10.2021 відповідає вимогам чинного кримінального процесуального законодавства, а висновок детектива про закриття кримінального провадження є обґрунтованим.
Істотних порушень вимог КПК України, які б могли вплинути на правильність прийнятого рішення, слідчим суддею не встановлено, а у скарзі ОСОБА_3 не наведено достатніх даних, які б безумовно свідчили про неповноту проведеної перевірки та могли бути підставами для скасування прийнятого детективом рішення.
Керуючись статтями 7, 9, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову старшого детектива Національного бюро Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від 06.10.2021 про закриття кримінального провадження №52020000000000447 від 17.07.2020 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1