30 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 520/15337/2020
адміністративне провадження № К/9901/40321/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Данилевич Н.А., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну ОСОБА_1
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року
у справі №520/15337/2020 за позовом ОСОБА_1 до Навчального центра Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Навчального центра Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Навчального центра Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо непроведення з ОСОБА_1 повного розрахунку при звільненні;
- зобов'язати Навчальний центр Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) виплатити грошове забезпечення на відпустку 10586,76 грн. та грошову допомогу на оздоровлення 10586, 76 грн., компенсацію за додатково оплачувану відпустку як учаснику бойових дій за 2019 та 2020 роки з розрахунку 10586,76 грн. на місяць компенсацію за речове майно у сумі та середньомісячний заробіток у сумі 10586,76 грн. на місяць за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби з 29.07.2020 року по день фактичного розрахунку без утримання податку з доходів фізичних осіб;
- зобов'язати Навчальний центр Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) виплатити негайно на виконання рішення суду платежі у межах суми стягнення за один місяць 10586, 76 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Навчального центра Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо непроведення з ОСОБА_1 повного розрахунку при звільненні.
Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2019 р. по 2020 р., виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу.
У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року у справі №520/15337/2020 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Навчального центру Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Ухвалено постанову, якою задоволено позовні вимоги в цій частині.
Зобов'язано Навчальний центр Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року у справі №520/15337/2020 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Навчального центру Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно змінено з інших мотивів та підстав.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року у справі № 520/15337/2020 - залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивачем подано касаційну скаргу до Верховного Суду.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Пунктом 2 ч. 5 статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до ч. 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Крім того, згідно з ч. 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч. 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у даній справі є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо непроведення з позивачем повного розрахунку при звільненні, зобов'язання відповідача виплатити грошове забезпечення на відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, компенсацію за додатково оплачувану відпустку як учаснику бойових дій, компенсацію за речове майно та середньомісячний заробіток. Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний позивачем спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом ОСОБА_1 , розглянутої в порядку спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню.
Посилання позивача на неврахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 29 липня 2020 року у справі №1.380.2019.003696, не може вважатися самостійною підставою для відкриття касаційного провадження, оскільки скаржником не зазначено виключних обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягали перегляду в касаційному порядку, що є передумовою для перевірки мотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
При цьому, правовідносини у даній справі та у справі №1.380.2019.003696 не є подібними, а скаржником не доведено, яку саме норму права суди застосували без врахування висновку Верховного Суду.
Зміст касаційної скарги зводиться до викладення фактичних обставин справи та цитування норм права з посиланням на невірну оцінку судами попередніх інстанцій доказів у справі, однак, у силу частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції.
На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Через відсутність складу колегії суддів, які визначені протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду цієї касаційної скарги, у зв'язку з відпусткою судді Данилевич Н.А., розгляд цієї скарги відбувся після її виходу на роботу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року у справі №520/15337/2020 за позовом ОСОБА_1 до Навчального центра Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді Н. А. Данилевич
С. А. Уханенко