01 грудня 2021 року
Київ
справа №9901/491/21
адміністративне провадження №П/9901/491/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Желєзного І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправним та скасування в частині Указу Президента України від 21.05.2021 №203/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»
26.11.2021 до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, в якій просить: визнати протиправним та скасувати Указ Президента України від 21.05.2021 №203/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» в частині введення в дію персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо ОСОБА_1 (пункт 360 Додатку №1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року); вирішити питання щодо розподілу та відшкодування судових витрат.
Зазначена позовна заява подана адвокатом Оніщенком О.В. в інтересах позивача ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі згідно зі статтею 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд виходить із наступного.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись із поданою позовною заявою, Суд дійшов висновку, що є достатні підстави вважати, що вона подана з порушенням вимог КАС України, виходячи з такого.
У позовній заяві, яка підписана адвокатом Оніщенком О.В., зазначено наступне: «Відповідно до п.11 ч. 5 ст. 160 КАСУ підтверджуємо, що ОСОБА_1 не подано іншого позову (позовів) до цього самого Відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав».
Натомість відповідно до пункту 11 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається саме власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з Академічним тлумачним словником української мови слово «власний (-а), (-е)» має, зокрема, наступні значення: «належний кому-, чому-небудь за правом власності»; «свій, особистий»; «властивий тільки кому-; чому-небудь».
Норма пункту 11 частини п'ятої статті 160 КАС України є чіткою, зрозумілою та за своїм змістом не передбачає подвійного (багатозначного) тлумачення, тобто позовна заява повинна містити саме власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Положень про те, що таке підтвердження може бути надано представником позивача, зазначена норма (як і будь-які інші норми КАС України) не містить.
Водночас Суд звертає увагу, що КАС України у частині десятій статті 44 КАС України, згідно з якою, зокрема, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника), та в якій вжито слово «власноручний» містить конкретизацію, що це може бути підпис або учасника справи, або його представника.
Натомість у пункті 11 частини п'ятої статті 160 КАС України законодавець визначив однозначно, що письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, повинне бути «власне», тобто особисте, надане безпосередньо позивачем, а не будь-якою іншою особою, в тому числі, її представником.
Такий виклад зазначеної правової норми дисциплінує позивача як учасника справи та унеможливлює виникнення ситуацій, за яких позов до цього відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав може бути поданий двома та більше представниками позивача, які діють незалежно один від одного та яким невідомо про подання позовів до цього відповідача (відповідачів) з тим же предметом та з тих же підстав іншими представниками.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 05.06.2019 у справі №9901/847/18 та від 03.07.2019 у справі №9901/939/18 дійшла висновку, що звернення до суду, в тому числі до Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики (статті 17 та 36 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів) з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази подаються в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
У цьому контексті Суд зауважує, що на підтвердження повноважень адвоката Оніщенка О.В. на представництво в суді до позовної заяви додано копію ордера серії АА №1159077 від 23.11.2021, виданого на підставі договору про надання правової допомоги №б/н від 21.11.2019, тобто ордер на підставі зазначеного договору виданий через значний проміжок часу - більш ніж через два роки.
На стадії вирішення питання про відкриття провадження у Суду відсутня процесуальна можливість перевірити, чи не припинена дія зазначеного договору достроково.
Зважаючи на те, що до позовної заяви не додано договору про надання правової допомоги, як і не додано жодного документа із підписом позивача, який би підтвердив, що останній дійсно доручив представляти його інтереси адвокату Оніщенку О. В., наведене не дає змогу достовірно встановити наявність реальної волі позивача на представництво його інтересів останнім у Верховному Суді.
Такого висновку дійшов також Верховний Суд у постановах від 02.06.2021 у справі №9901/146/21 та №9901/281/21.
Водночас за таких обставин (подання позову представником позивача через більш ніж через два роки після укладення договору про надання правової допомоги) наявність власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, є гарантією для суду, що позивач обізнаний про подання його представником до суду саме цього позову, а тому в даному випадку для вирішення питання про відкриття провадження важливо, щоб письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, було зазначене безпосередньо позивачем.
Суд наголошує, що вимоги щодо змісту позовної заяви встановлені КАС України, який не передбачає винятків, за яких особа, що звертається до суду, на власний розсуд може обирати, які саме вимоги процесуального закону щодо змісту позовної заяви необхідно виконувати чи не виконувати, вважаючи їх формальними.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 169 КАС України).
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, встановивши строк протягом якого позивач має усунути вказані судом недоліки, а саме:
- подати до суду договір про надання правової допомоги №б/н від 21.11.2019, а також власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправним та скасування в частині Указу Президента України від 21.05.2021 №203/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» залишити без руху.
2. Встановити ОСОБА_1 строк десять днів з дати вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3. Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява буде повернута з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
4. Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач І.В. Желєзний