справа № 631/809/21
провадження № 2/631/629/21
01 грудня 2021 року селище міського типу Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Трояновської Т. М.
за участі секретаря судового засідання М'ячиної Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник Акціонерного товариства «Універсал Банк» -Мєшкін Костянтин Ігорович, який діє на підставі довіреності № 325-ЮД1 від 07 жовтня 2019 року, звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього заборгованість за договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 17 липня 2018 року у розмірі 118916 гривень 82 копійки та судові витрати по справі.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що в жовтні 2017 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» запустив новий проект «monobanк», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «monobanк».
Після перевірки кредитної історії на платіжних картках «monobanк» за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.
Особливістю проекту «monobanк» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номеру облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом Банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
Як вказав представник позивача, умови обслуговування рахунків фізичної особи в Акціонерному товаристві «Універсал Банк», опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
17 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 17 липня 2018 року.
Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати його умови.
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 60000 гривень 00 копійок у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом, якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
Таким чином, Акціонерне товариство «Універсал Банк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач, ОСОБА_1 не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатила щомісячні мінімальні платежі).
Станом на 31 січня 2020 року у відповідача прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, на підставі підпункту 5.16 пункту 5 Розділ ІІ Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 30 жовтня 2019 року направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості.
Проте відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості, у зв'язку з чим у відповідності до пункту 5.18, 5.19 кредит 28 травня 2020 року став у формі «на вимогу».
На підставі вищезазначеного, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед Акціонерним товариством «Універсал Банк» за договором станом на 15 березня 2021 становить 118916 гривень 82 копійки, та складається з наступного:
- 106406 гривень 78 копійок - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту);
- 12510 гривень 04 копійки - заборгованість за пенею та комісією.
Оскільки позичальником ОСОБА_1 так і не були повернені кошти за кредитним договором, в порушення приписів статтею 509, 526, 629 та 1054 Цивільного кодексу України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала, представник позивача змушений був звернутися до суду з позовом про стягнення зазначених коштів у судовому порядку.
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 20 вересня 2021 року прийнято позовну заяву Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 до розгляду та відкрите провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 01 грудня 2021 року визначено про заочний розгляд справи за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Інших процесуальних дій (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) у цивільній справі судом не вживалось.
Представник Акціонерного товариства «Універсал Банк» у судове засідання не прибув, хоча про дату, час і місце розгляду справи був сповіщений завчасно відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України. В наданому до позову клопотанні представник позивача вказує, що підтримує позовні вимоги в цілому, просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у повному обсязі, зазначає, що розгляд справи може відбутися без представника банку за наявності наданих доказів по справі. При цьому позивач не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення рішення за наявності обставин, визначених у статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідач, ОСОБА_1 , у судові засідання, що були призначені неодноразово, не з'являлась, хоча про дату, час і місце розгляду справи була сповіщена завчасно відповідно до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу України. Судова повістка про виклик повернулась на адресу суду з відміткою відділення УДППЗ «Украпошта» про причини повернення - «адресат за вказаною адресою не проживає».
Крім того, у судове засідання, що було призначено на 01 грудня 2021 року ОСОБА_1 викликався шляхом розміщення судового оголошення на офіційному вебсайті судової влади України (https://nv.hr.court.gov.ua/sud2028/pres-centr/11/1208114/).
Причини неявки відповідача суду не відомі. Відзив на позовну заяву, відповідно до приписів статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, відповідач не подав.
З цього приводу слід зазначити, що відповідно до пунктів 2 та 7 частини 2 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частиною 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Положеннями частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (частина 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України).
Крім того, відповідно до частини 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України у зв'язку із неявкою в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, зі згоди позивача по справі, суд вирішив за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів та ухвалити заочне рішення.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що відповідач будучи завчасно належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, повторно, без зазначення причин свого неприбуття, не з'явилася у судове засідання, враховуючи те, що підстав для визнання явки учасників справи обов'язковою для надання особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності, при цьому відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши доводи позовної заяви, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі обставини справи в межах заявлених вимог, перевіривши їх доказами, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до положень часини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).
Положеннями частини 1 статті 77 вказаного нормативно-правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Частина 2 статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Аналогічні приписи передбачені частиною 3 статті 12 та частиною 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.
Частиною 2 статті 77 та частиною 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
З матеріалів справи судом встановлено, що 17 липня 2018 року між Акціонерним товариством «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг «monobank», згідно якого відповідач отримала кредит у розмірі 60000 гривень 00 копійок у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка, зі сплатою (відсотків) річних за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим строком повернення та сплати всіх платежів, що відповідає дії платіжної картки, на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитних ресурсів.
Відповідно до умов укладеного договору він складається із анкети - заяви позичальника, Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Умов та Правил обслуговування фізичних осіб в Публічному акціонерному товаристві «Універсал Банк» при наданні карткових продуктів.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується його коротким особистим підписом у заяві.
При цьому, відповідач відповідно до умов Кредитного договору засвідчив, що всі умови кредитного договору йому зрозумілі й він вважає їх справедливими по відношенню до себе та підтвердив свою здатність їх виконувати.
З цього приводу слід зазначити, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частини 1 та 2 статті 14 Цивільного кодексу України).
Нормами частин 1 та 2 статті 207 наведеного кодифікованого закону України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Отже відповідач підписуючи анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, приєднався до договору приєднання та погодилась з його умовами.
Відповідно до підпункту 2.2 пункту 2 розділу І Умов, а також виходячи з приписів статті 628 Цивільного кодексу України, договір, що укладається між банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі, але не виключно: договору банківського рахунку, договору про споживчий кредит.
Між сторонами відповідно до підпункту 4.3, 4.8.1 пункту 5 розділу І Умов погоджено, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими клієнтом і оскарженню не підлягають, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством України. Клієнт може скористатися послугами банку через мобільний додаток та інші канали обслуговування в Інтернет для отримання інформації та здійснення операцій.
Для надання послуг банк видав клієнту картку (платіжну картку). Підписанням анкети-заяви клієнт і банк уклали договір про надання банківських послуг monobank. Датою укладення договору є дата підписання клієнтом анкети-заяви та отримання картки. Платіжна карта передається клієнту не активованою, активується банком при додаванні інформації з картки в мобільний додаток з авторизацією за номером телефону. З метою ідентифікації клієнта при проведенні операцій з використанням картки при активації картки встановлюється ПІН-код, який є аналогом власноручного підпису клієнта (підпункти 3.1, 3.4, 3.5 пункту 3 розділу ІІ Умов).
У підпункті 5.9 пункту 5 розділу ІІ Умов визначено, що на суму наданого кредиту банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними у тарифах.
Згідно із підпунктом 5.11 пункту 5 розділу ІІ Умов, клієнт зобов'язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, що зазначені в мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з Тарифами. Банк розглядає будь-який надісланий платіж клієнта як визнання клієнтом даного штрафу в розмірі платежу, що надійшов, але не більше суми штрафу, визначеного тарифами.
Відповідно до тарифу банку, пільговий період за карткою встановлюється до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі); пільгова відсоткова ставка 0,00001% річних; розмір обов'язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами 5% від заборгованості (не менше 100 грн., але не більше залишку заборгованості); базова відсоткова ставка 3,2% на місяць (нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості; збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості 6,4% на місяць (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості).
У разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом, клієнт сплачує банку відсотки в подвійному розмірі від зазначених у тарифах, що діють на дату нарахування. Відсотки нараховуються від суми загальної заборгованості за кожен день прострочення замість базової процентної ставки, зазначеної в Тарифах, що передбачено підпунктами 5.15- 5.19 пункту 5 розділу ІІ Умов.
Положення пункту 5.16 Умов у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов'язань). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно з Тарифами, але не більше 50% від суми одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних.
У випадку настання істотного порушення клієнтом зобов'язань банк не пізніше наступного робочого дня у Мобільному додатку направляє клієнту повідомлення про відповідне порушення із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення та строку, протягом якого вони мають бути здійснені (пункт 5.17 Умов).
Пунктом 5.18 Умов передбачено, що у разі, якщо клієнт погасить заборгованість зі сплати обов'язкового платежу, яка виникла до настання істотного порушення клієнтом зобов'язань, та сплатить штраф і щомісячний мінімальний платіж у строк до 120 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу), вимога банку, зазначена у повідомленні, втрачає чинність, а попередньо узгоджені умови кредитування (у тому числі щодо сплати щомісячних мінімальних платежів та відсотків за користування кредитом) поновлюються. Банк на власний розсуд має право збільшити строк, зазначений в абзаці першому цього пункту, але не більше ніж до 210 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу) .
У випадку, якщо істотне порушення клієнтом зобов'язань не буде усунуто протягом строку, зазначеного у пункті 5.18, кредит стає у формі «на вимогу», а банк не пізніше наступного робочого дня за допомогою мобільного додатку направляє клієнту вимогу про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом (з урахуванням відсотків) та нарахованих штрафних санкцій. З моменту направлення вимоги і до повного погашення на залишок суми заборгованості нараховується штраф в розмірі 100 грн. та пеня у розмірі 6,4 % на місяць за кожен день прострочення виконання (пункт 5.19).
Відповідно до підпункту 5.23 пункту 5 Розділу ІІ Умов у разі, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для внесення щомісячного платежу, банк має право самостійно збільшити кредитний ліміт на суму заборгованості клієнта за договором та направити відповідні грошові кошти на здійснення щомісячного мінімального платежу, погашення відсотків за користування кредитним лімітом та неустойки за прострочені платежі згідно Тарифів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання, надавши відповідачу кредитні кошти в повному обсязі, що підтверджується розгорнутим розрахунком заборгованості, випискою по особовому рахунку позичальника, проте відповідач не належним чином виконує умови договору, який як позичальник зобов'язувалася своєчасно сплачувати проценти на користування кредитом, дотримуватися графіку повернення кредитних коштів, повернути кредит у визначені договором терміни, а також виконати інші зобов'язання згідно кредитного договору, й погасити всю суму кредиту у визначений договором строк.
Так, у судовому засіданні встановлено, що відповідачем, ОСОБА_1 , допущені порушення зобов'язання за кредитним договором, і станом на 15 березня 2021 року загальний розмір заборгованості становить 118916 гривень 82 копійки та складається з:
- 106406 гривень 78 копійок - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту);
- 12510 гривень 04 копійки - заборгованість за пенею та комісією.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, вимог Цивільного кодексу України, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свої зобов'язання, оскільки договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
За правилами статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
З кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 Цивільного кодексу України).
Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Із матеріалів справи вбачається, що з моменту укладання кредитного договору від 17 липня 2018 року між Акціонерним товариством «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , ніхто зі сторін до цього часу не заявив про намір його припинити. У свою чергу, відповідач не надав суду доказів щодо звернення до банку з письмовою заявою про закриття карткового рахунку.
Приписи частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України встановлюють обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самі сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самі кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
При цьому, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 Цивільного кодексу України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором (частина 1 статті 1048 Цивільного кодексу України).
В судовому засіданні було встановлено, що зобов'язання відповідачем щодо щомісячного повернення частини кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом виконувалися не належним чином та не регулярно, чим істотно були порушені умови кредитного договору.
У разі порушення відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, відповідно до частини 2 статті 1050 та частини 2 статті 1054 Цивільного кодексу України, позивач має право достроково стягнути заборгованість по кредиту, відсоткам та комісії, вимагати виконання інших зобов'язань за кредитним договором відповідно до приписів статті 1048 Цивільного кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги невиконання зобов'язань відповідачем за кредитним договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал банк» необхідно стягнути заборгованість у розмірі 118916 гривень 82 копійки.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал банк» суд відповідно до пункту 6 частини 1 статті 264 Цивільного процесуального кодексу України вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу між сторонами справи судових витрат.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частини 1 та 2 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1, підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при подачі позовної заяви до суду було сплачено судовий збір на загальну суму 2270 гривні 00 копійок, що підтверджено платіжним дорученням СF_17098 від 02 серпня 2021 року.
Частиною 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (пункт 1 частини 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» підлягають задоволенню в повному обсязі, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270 гривень 00 копійок.
На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 14 - 16, 202, 204, 509, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 625, 626, 627, 629, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 1 - 5, 10 - 13, 17, 19, 23, 76, 81, 89, 133, 141, 206, частиною 3 статті 211, частиною 1 статті 223, пунктом 2 частини 1 та частиною 2 статті 258, статтею 259, статтями 263 - 265, 267, 268, частинами 5 та 11 статті 272, частинами 1 і 2 статті 273, статтями 279 - 283, частиною 1 статті 352, статтями 354 і 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 17 липня 2018 року у розмірі 118916 (сто вісімнадцять тисяч дев'ятсот шістнадцять) гривень 82 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» понесені судові витрати по сплаті судовому збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи
Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:
Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Автозаводська, будинок № 54/19, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 21133352.
Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання чи перебування: АДРЕСА_1 .
Суддя: Т. М. Трояновська