29 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 500/4094/20
адміністративне провадження № К/9901/36836/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2021 у справі №500/4094/20 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Агро-Ленд» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування рішень,
Приватне підприємство «Агро-Ленд» звернулось в суд з позовною заявою до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області в якій просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН, Реєстр) від 08.10.2020 №2016413/40891391, яким відмовлено Приватному підприємству «Агро-Ленд» у реєстрації податкової накладної від 09.02.2020 №10 та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 09.02.2020 №10;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН від 08.10.2020 №2016412/40891391, яким відмовлено Приватному підприємству «Агро-Ленд» у реєстрації податкової накладної від 11.02.2020 №11 та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 11.02.2020 №11;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН від 08.10.2020 №2016414/40891391, яким відмовлено Приватному підприємству «Агро-Ленд» у реєстрації податкової накладної від 12.02.2020 №12 та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 12.02.2020 №12.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.02.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2021, адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Державної податкової служби у Тернопільській області 06.10.2021 звернулось з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верховного Суду.
В обґрунтування поважності підстав пропуску строку при поданні касаційної скарги відповідач посилається на те, що приведення касаційної скарги у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (надання документа про сплату судового збору) та своєчасне подання касаційної скарги при первинному зверненні до суду є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 27.10.2021 касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 КАС України оскільки наведені відповідачем у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави визнані судом неповажними; статті 330 КАС України у зв'язку з ненаданням документа про сплату судового збору, та встановлено заявнику строк на усунення недоліків, терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження, вказавши підстави та надавши відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом та документ про сплату судового збору.
Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 04.11.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102934828213.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем на адресу суду направлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції та зазначено аналогічні підстави, вказані відповідачем у заяві про поновлення пропущеного строку при зверненні 21.09.2021 до Верховного Суду.
Доводи відповідача про поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження зводяться до того, що у зв'язку з перебуванням уповноваженого на представництво представника на лікарняному. На думку відповідача, повернення касаційної скарги заявнику не позбавляє права на повторне звернення до суду касаційної інстанції в межах наданого суб'єкту владних повноважень річного строку, при цьому строк на касаційне оскарження має бути поновлено судом незалежно від причин його пропуску.
Також Головне управління Державної податкової служби у Тернопільській області зазначає, що своєчасне подання касаційної скарги при первинному зверненні до суду касаційної інстанції, підтвердження своїми фактичними діями власний намір оскаржити судові рішення своєчасно та приведення касаційної скарги у відповідність до вимог КАС України (надання документа про сплату судового збору у розмір визначеному законом) є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційного провадження. Порушення порядку здійснення процесуальної дії касаційного оскарження не повинно впливати на доступ до правосуддя.
Однак, вказані посилання Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області не можуть бути поважною причиною невиконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги буз руху у відведене ний судом строк, оскільки податковий орган є суб'єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому труднощі в організації своєчасного виконання обов'язків працівників контролюючого органу є проблемою внутрішньої організації роботи податкового органу.
До того ж доказів перебування представника контролюючого органу на лікарняному та доказів неможливості покладення обов'язків на іншого відповідального працівника до суду надано не було.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України (в редакції від 03.10.2017) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання
Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.
Суд зазначає, що відповідачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення (після постановлення 19.07.2021 Верховним Судом ухвали про повернення касаційної скарги) до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України, -
Відмовити Головному управлінню Державної податкової служби у Тернопільській області у поновленні строку на касаційне оскарження рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2021 у справі №500/4094/20.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2021 у справі №500/4094/20 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Агро-Ленд» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування рішень.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева
Р.Ф. Ханова