Справа № 643/15013/21
Провадження № 2/643/5168/21
01.12.2021 Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого Поліщук Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Арестової І.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей по Немишлянському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, про позбавлення батьківських прав, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Служба у справах дітей по Немишлянському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.05.2005 ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 . Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14.12.2009 шлюб між ними розірвано. Від спільного проживання з відповідачем мають спільну неповнолітню дитину ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні. Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20.02.2018 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 присуджені до стягнення аліменти на утримання їх спільної дитини. Відповідач ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не піклується про стан здоров'я дитини, її духовний та моральний розвиток, від виховання дитини самоусунувся, з 2009 року не спілкується з дитиною, байдужий до неї.
Ухвалою судді від 20.08.2021 провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Позивач позовні вимоги підтримала, наполягала на задоволенні позову, просила розглянути справу без її участі, про що зазначила у письмовій заяві.
Відповідач позовні вимоги визнав, не заперечував проти задоволення позову, про що зазначив у письмовій заяві.
Третя особа - орган опіки та піклування Департамент служб у справах дітей просив розглянути справу без участі представника органу опіки та піклування, прийняти рішення з урахуванням наданого висновку, про що зазначив у письмових поясненнях.
Відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як встановлено судом і підтверджується письмовими доказами, сторони мають спільну неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає разом з матір'ю - позивачем у справі за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова у справі № 2-3964/2009, що набрало законної сили, шлюб зареєстрований 14.05.2005 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розірвано.
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20.02.2012 у справі № 645/5511/17 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1500,00 грн. щомісячно, починаючи з 06.12.2017 до досягнення дитиною повноліття.
Згідно довідки Немишлянського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 27.07.2021 № 56274660, за виконавчим листом № 645/5511/17 від 18.04.2018, виданим Фрунзенським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1500,00 грн. щомісячно, ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 01.07.2021 аліменти не отримувала.
Згідно розрахунку заборгованості, складеного державним виконавцем Немишлянського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 30.07.2021, заборгованість ОСОБА_2 відповідно до виконавчого листа № 645/5511/17 від 18.04.2018 за період з 06.12.2017 по 30.06.2021 складає 64209,68 грн.
За інформацією КЗ «Харківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 11 з поглибленим вивченням окремих предметів ХМР Харківської області від 11.08.2021, дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається у даному закладі з 01.09.2011, постійно проживає разом з матір'ю, на батьківських зборах з вересня 2011 присутня мати, яка цікавилась навчальною діяльністю доньки, реагувала на звернення класного керівника. Батько дитини ОСОБА_2 жодного разу з вересня 2011 року не відвідував школу, не був присутнім на батьківських зборах, не цікавився життям та навчальною діяльністю дочки.
Згідно висновку Департаменту служб у справах дітей ХМР від 18.11.2021 № 638, вважано за доцільне позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч.2, 3 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини..
Як зазначено у п. п. 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін..) що надані батьками до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не
забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загально визнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду.
Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов'язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов'язки.
Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.
Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).
В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов'язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з'ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач висловив свою свідому згоду на позбавлення його батьківських прав стосовно неповнолітньої доньки, суд приходить до переконання, що свідоме і тривале нехтування відповідачем своїми батьківськими обов'язками щодо дитини є наслідком винної поведінки відповідача та є підставою для позбавлення його батьківських прав.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про обґрунтованість позову про позбавлення батьківських прав відповідача відносно його малолітньої дитини, оскільки судовим розглядом встановлено факт ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків щодо дитини.
Також суд зазначає, що у відповідності до вимог ст.169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Відповідно до положень ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Оскільки з відповідача за рішенням суду присуджені до сплати аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , питання про стягнення аліментів при ухваленні рішення про позбавлення батьківських прав судом не вирішується.
За положеннями частини 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до частин 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про позбавлення батьківських прав обґрунтовані та підлягають задоволенню.
При винесенні вказаного рішення суд враховує положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради УРСР N 789-ХХІІ від 27 лютого 1991 року, в яких зазначено, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 7, 10-13, 18, 76-81, 89, 128-131, 141, 196-200, 211, 223, 247 ч.2, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 .
Відповідач ОСОБА_2 - АДРЕСА_3 .
Третя особа Служба у справах дітей по Немишлянському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради- 61091 м. Харків, пр. Петра Григоренка, 17.
Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В. Поліщук