про відмову у відкритті касаційного провадження
29 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 520/3495/21
адміністративне провадження № К/9901/41034/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Коваленко Н.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В.
перевіривши касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, третя особа - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, в якому просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 страхових виплат за період з 01 вересня 2016 року по 31 січня 2020 року;
- зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість по страховим виплатам за період з 01 вересня 2016 року по 31 січня 2020 року;
- зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30 березня 2021 року у справі № 520/3495/21 адміністративний позов залишено без задоволення.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 березня 2021 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 страхових виплат за період з 01 вересня 2016 року по 31 січня 2020 року.
Зобов'язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість по страховим виплатам за період з 01 вересня 2016 року по 31 січня 2020 року.
В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року. Залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від30 березня 2021 року.
Згідно відтиску поштового штемпеля на конверті касаційна скарга направлена до Верховного Суду 09 листопада 2021 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження.
За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
Частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження розглядаються справи незначної складності.
За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
За змістом пункту 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв'язку із відмовою відповідача у виплаті позивачу страхових виплат.
Встановлено, що судом першої інстанції справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, справа в силу пункту 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України віднесена до справ незначної складності.
Доведення обставин, передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Підставами касаційного оскарження судового рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області зазначає пункти «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказані підстави скаржник обґрунтовує тим, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Зазначає, що суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, неправильно застосував норми матеріального права, зобов'язавши Управління діяти не на підставі та не у спосіб, передбачений законодавством України, що є недопустимим у формуванні єдиної правозастосовчої практики забезпечення права на соціальний захист з безумовним дотриманням вимог чинного законодавства. Крім того ставиться питання про забезпечення дотримання принципу цільового використання коштів Фонду, який реалізує державну політику у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування.
З огляду на викладене, скаржник вважає, що касаційний перегляд рішення суду апеляційної інстанції має забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах для необмеженого кола осіб, які не тільки мають право на страхові виплати, але й зобов'язані реалізовувати це право у чіткій відповідності до вимог чинного законодавства України.
Суд критично оцінює наведені підстави касаційного оскарження, оскільки вказане обґрунтування не дає підстав вважати, що ця справа має фундаментальне значення на формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Також колегія суддів вважає необґрунтованим посилання скаржника на те, що справа становить значний суспільний інтерес для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки вони носять загальний характер, який притаманний кожній аналогічній справі.
Вжите законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес" необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.
Скаржником не наведено обґрунтованих доводів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.
Стосовно "виняткового значення" справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
Твердження скаржника про те, що справа має виняткове значення, не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги скаржника якимись особливими ознаками, завдяки чому їх можна було б виокремити в окрему групу, та не свідчать про наявність заінтересованості суспільства в результатах розгляду саме цієї справи, а має суб'єктивний характер.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає умови за наявності яких справи розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження можуть переглядатися у касаційному порядку. Такими умовами можуть бути обставини, які виділяють вимоги скаржника якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загальних випадків.
Інші доводи скаржника в касаційній скарзі стосуються встановлення фактичних обставин справи та переоцінки доказів у ній, між тим як відповідно до частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, оскільки оскаржуване судове рішення прийнято за результатами розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні і обґрунтування щодо їх наявності не наведено, у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 200/4914/20-а, від 21 квітня 2021 року у справах № 200/8260/20-а, 200/9344/20-а, 200/9329/20-а.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
2. Надіслати Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя І.В. Желєзний