30 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 813/3744/16
адміністративне провадження № К/9901/30198/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П.
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.03.2017 (колегія у складі суддів Кузана Р.І., Братичак У.В., Грень Н.М.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2017 (колегія у складі суддів Довгої О.І., Затолочного В.С., Іщук Л.П.)
у справі № 813/3744/16
за позовом ОСОБА_1
до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області
про визнання неправомірними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 28.10.2016 ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач - 1), Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - відповідач - 2), в якому просив:
- визнати неправомірними дії ДФС України щодо відмови у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію»;
- визнати протиправним та скасувати рішення ДФС України від 22.08.2016 № 28383/7/99-99-04-02-02-17 щодо відмови у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію»;
- зобов'язати ДФС України та ГУ ДФС у Львівській області здійснити нарахування і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію» в сумі 206700 гривень;
- зобов'язати ДФС України надати довідку на 50 відсоткову знижку з оплати комунальних послуг, палива та електроенергії як працівнику податкової міліції звільненого зі служби.
2. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.03.2017 позов задоволено частково:
- визнано протиправною відмову Державної фіскальної служби України у прийнятті рішення за результатами розгляду документів ОСОБА_1 для виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності та втратою працездатності, що оформлена листом № 28383/7/99-99-04-02-02/17 від 22.08.2016;
- зобов'язано Державну фіскальну службу України повторно розглянути документи ОСОБА_1 для виплати одноразової грошової допомоги та прийняти відповідне рішення щодо достатності підстав і документів для виплати грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності та втратою працездатності;
- в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
3. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2017 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.03.2017 скасовано та прийнято нову про часткове задоволення позовних вимог:
- визнано неправомірними дії Держаної фіскальної служби України щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію»;
- визнано протиправним та скасовано рішення Державної фіскальної служби України від 22.08.2016 № 28383/7/99-99-04-02- НОМЕР_1 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію»;
- зобов'язано Державну фіскальну службу України та Головне управління ДФС у Львівській області здійснити нарахування (розрахунок) та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію».
4. 30.08.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Львівській області на зазначені судові рішення. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким повністю відмовити у задоволенні позову.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.09.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
6. У зв'язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 18.08.2013 по 05.01.2016 проходив службу в органах податкової міліції України, йому присвоєно спеціальне звання майор податкової міліції.
8. Наказом ГУ ДФС у Львівській області від 04.01.2016 № 1-о ОСОБА_1 звільнено з податкової міліції в запас за п. 64 «б» «Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України (через хворобу) з посади старшого оперуповноваженого відділу оперативного супроводження адміністрування податку на додану вартість оперативного управління ДПІ у м. Червонограді ГУ ДФС у Львівській області з 05.01.2016.
9. Згідно з довідкою Львівської обласної МСЕК № 1 від 04.02.2016 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності строком до 01.02.2017, причиною інвалідності є захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ України.
10. У зв'язку з цим позивачу встановлено 45% втрати професійної працездатності, що підтверджується довідкою від 04.02.2016 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.
11. 27.07.2016 позивач звернувся до начальника ГУ ДФС у Львівській області із заявою (рапортом), в якій просив здійснити виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності пов'язаної з проходженням служби в податковій міліції.
12. До заяви долучено: довідку Львівської обласної МСЕК № 1 від 04.02.2016; довідку до акту огляду МСЕК про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 04.02.2016; копію паспорта; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру; довідку про грошове забезпечення для виплати одноразової грошової допомоги від 22.07.2016 № 3839/8/13-13-05-00-39, довідку страхової компанії "Брокбізнес" від 30.06.2016 № ЦВ 8775/16, довідку ПАТ "НАСК "Оранта" від 01.07.2016 № 1390-09/662.
13. Відповідно до п. 1.2, 1.3 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707, ГУ ДФС у Львівській області підготовлено висновок від 10.08.2016 про подання матеріалів для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з подією, що сталась у період проходження служби в розмірі 31.758,48 гривень.
14. Заява позивача від 27.07.2016 разом з долученими до неї документами та висновком від 10.08.2016 направлені ГУ ДФС у Львівській області на адресу ДФС України, про що повідомлено позивача листом № 4046/10/13-01-04-01 від 10.08.2016.
15. ДФС України листом від 22.08.2016 № 28383/7/99-99-04-02-02-17 повідомлено ГУ ДФС у Львівській області, що 07.11.2015 втратив чинність Закон України "Про міліцію", тому відсутні підстави приймати заяви та готувати висновки про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності колишнім працівникам податкової міліції після вказаної дати. З огляду на це, повернуто матеріали на призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
16. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
17. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що право на отримання одноразової грошової допомоги гарантоване йому нормами Податкового кодексу України, Закону України «Про міліцію» та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707, якою затверджено «Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції».
18. Відповідачі заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність їх дій.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Державною фіскальною службою України документи позивача щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності та втратою працездатності не розглядались та відповідне рішення за результатами розгляду таких прийняте не було.
Листом ДФС України повернуто на адресу ГУ ДФС у Львівській області документи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю підстав для розгляду таких. Оскільки відповідач повернув документи не лише позивача, цей лист не може вважатися рішенням, яким відмовлено ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги.
За висновком суду першої інстанції, є підстави для визнання протиправними дії ДФС України по поверненню документів позивача без розгляду та зобов'язання розглянути документи для виплати одноразової грошової допомоги та прийняти відповідне рішення щодо достатності підстав і документів для виплати грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності.
Крім того, суд першої інстанції вважав, що у відповідача-1 відсутні правові підстави для видачі позивачу довідки на 50-відсоткову знижку з оплати комунальних послуг, палива та електроенергії як працівнику податкової міліції звільненого зі служби, оскільки вказані пільги не передбачені чинним законодавством, зокрема Законом України «Про Національну поліцію».
20. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги, визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення щодо відмови у нарахуванні такої допомоги та зобов'язання відповідачів здійснити нарахування та виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію».
Крім того, помилковим є покликання позивача на необхідність стягнення конкретної суми одноразової грошової допомоги, оскільки розрахунок конкретного розміру спірної одноразової допомоги не відноситься до повноважень суду і його повинен здійснити відповідний державний орган - ДСФ України.
Стосовно висновків суду першої інстанції про відсутність правових підстав для видачі позивачу довідок про 50-відсоткову знижку з оплати комунальних послуг, палива та електроенергії працівникам податкової міліції, то в цій частині рішення суду позивачем не оскаржувалося в апеляційному порядку.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
21. У касаційній скарзі відповідач - 2 посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
22. Скаржник зазначає про відсутність правових підстав для виплати одноразової грошової допомоги по інвалідності працівникам податкової міліції.
23. Крім того, зазначає про те, що лист ДФС України від 22.08.2016 № 28383/7/99-99-04-02-02-17 не може вважатися рішенням, яким позивачу відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки даним листом лише повернуто документи, а тому даний лист про скерування матеріалів носить інформаційний характер.
24. Позивач та відповідач-1 відзивів на касаційну скаргу не подали.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
26. Ключовим питанням у цій справі є наявність правових підстав для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію».
27. Відповідно до статті 26 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбаченого статтями 20 - 23 Закону України «Про міліцію».
28. Частиною 6 статті 23 Закону України «Про міліцію» (в редакції Закону від 13.02.2015 №208-VIII) встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
29. 07.11.2015 втратив чинність Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990 №565-ХІІ та набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIІI.
30. Пунктом 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIІI встановлено, що за колишніми працівниками міліції, а також податкової міліції, яким після звільнення встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги на умовах, передбачених Законом України «Про міліцію».
31. Відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
32. Пунктом 2 цього Порядку передбачено, що особам, які до набрання чинності (12.03.2015) Законом України від 13.02.2015 №208-VIII «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №707.
33. Системний аналіз наведених вище правових норм дає підстави стверджувати, що після звільнення із служби в органах податкової міліції та встановлення інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби, позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію», тобто у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи.
34. Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді.
35. Зокрема у постанові від 30.04.2021 у справі № 813/4302/16 Верховний Суд зазначив наступне:
«<…> прийняттю рішення про призначення виплати спірної одноразової грошової допомоги передує процедура розгляду і оцінки на відповідність вимогам закону заяви та документів, поданих згідно з переліком, вказаним у пункті 5 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №707.
Повноваження стосовно розгляду і оцінки вищевказаних документів належать, зокрема, органу державної податкової служби, у якому проходив службу працівник податкової міліції, який у семиденний строк з дня їх реєстрації подає до Державної податкової адміністрації (функції цього органу станом на час виникнення спірних правовідносин належали ДФС України) відповідний висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами.
Лише після прийняття відповідного рішення ДФС України у відповідача - ГУ ДФС у Львівській області виникають правові підстави для здійснення виплати спірної одноразової грошової допомоги.
У справі, яка розглядається, суди установили, що подані позивачкою заява та документи відповідачами взагалі не розглядалась та були повернуті без розгляду. Жодного з рішень, передбачених законом (про відмову у виплаті спірної одноразової грошової допомоги або про її виплату), відповідачами не приймалось,
Тобто, у даному конкретному випадку ДФС України вчинені протиправні дії щодо повернення без розгляду до ГУ ДФС у Львівській області заяви (рапорту) та поданих документів стосовно виплати спірної одноразової грошової допомоги, що чинним станом на час виникнення спірних правовідносин законодавством передбачено не було.
<…> Верховний Суд приходить до висновку про те, що цей позов, у частині вимог про визнання протиправним та скасування рішення ДФС України щодо відмови у нарахуванні та виплаті спірної одноразової грошової допомоги та зобов'язання відповідачів здійснити нарахування і виплату такої підлягає частковому задоволенню шляхом: визнання протиправними дій ДФС України щодо нерозгляду документів стосовно нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала у період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію»; зобов'язання ДФС України розглянути заяву (разом з доданими до неї документами) про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала у період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію»».
36. Колегія суддів не знаходить підстав для відступу від цих правових висновків у справі, що розглядається.
37. У справі, що розглядається, суди встановили, що подані позивачем заява та документи не розглядались, а були повернуті без розгляду. Жодного з рішень, передбачених законом (про відмову у виплаті спірної одноразової грошової допомоги або про її виплату) прийнято не було, а тому колегія суддів вважає, що висновки суду апеляційної інстанції є помилковими, а висновки суду першої інстанції є законними та обґрунтованими.
38. Вимоги заявника касаційної скарги про скасування, крім постанови суду апеляційної інстанції, постанови суду першої інстанції - є безпідставною, оскільки така скасована судом апеляційної інстанції з прийняттям нової постанови.
39. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
40. У зв'язку із чим, суд приходить до висновку, що рішенням суду апеляційної інстанції скасоване рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, тому постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2017 необхідно скасувати, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.03.2017 - залишити в силі.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року скасувати.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року у справі № 813/3744/16 залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Н.В. Коваленко
Суддя О.П. Стародуб