01 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 620/1085/21
адміністративне провадження № К/9901/40977/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі №620/1085/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ Рітейл» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення,
До Чернігівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛПГ Рітейл» з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 09.12.2020 № 34634/6/99-00-06-02-05-06;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.08.2020 № 0001093201.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 позовну заяву в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.08.2020 №0001093201 залишено без розгляду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021 задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ Рітейл», скасовано ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 та направлено справу №620/1085/21 до Чернігівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
11.11.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Чернігівській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі №620/1085/21.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Підставою касаційного оскарження скаржником вказано пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що судом апеляційної інстанції прийнято оскаржувану постанову всупереч правовим висновкам Верховного Суду щодо застосування пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, викладеним у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19.
У вказаній постанові за результатами судового розгляду справи судова Палата з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду дійшла висновку, що колізія між нормами пунктів 56.18 і 56.19 статті 56 Податкового кодексу України відсутня, оскільки вони не припускають множинного трактування прав платників податку та сформулював правовий висновок про те, що норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальною щодо норми частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Головним управлінням ДПС у Чернігівській області зауважено, що у даній справі позивачем пропущено місячний строк оскарження податкового повідомлення-рішення, що не враховано судом апеляційної інстанції.
Разом з тим, як встановлено зі змісту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що відповідно до вимог пункту 52-8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в редакції Закону України від 13.05.2020 №591-IX (набрав чинності 29.05.2020), тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18.03.2020. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу.
Відтак, станом на момент звернення з даним позовом до суду перебіг строку розгляду контролюючим органом скарги платника податків досі є зупиненим, отже, день закінчення процедури адміністративного оскарження фактично не настав, відтак в даному випадку не може бути застосовано місячний строк оскарження, передбачений пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що в даній справі підлягає застосуванню передбачений статтею 122 КАС України тримісячний строк оскарження податкового повідомлення-рішення, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Тобто станом на дату звернення до суду з адміністративним позовом, а саме - 16.02.2021, тримісячний строк оскарження податкового повідомлення-рішення ще не закінчився, а тому позивач подав дану позовну заяву в рамках строку, передбаченого КАС України.
Разом з тим, апеляційний суд зауважив, що відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Таким чином, суд апеляційної інстанції фактично не відступив від правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, але врахував приписи пункту 52-8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо зупинення перебігу строків, який не підлягав застосуванню у вказаній справі.
Касаційна скарга не містить спростування такої позиції, скаржником не обґрунтовано, у чому саме полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права.
Верховний Суд зауважує, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Натомість доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм податкового законодавства України, наведення окремих витягів з практики Верховного Суду, формального висловлення незгоди з судовими рішеннями у справі.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Також контролюючим органом не надано документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги у встановленому законом розмірі.
Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі №620/1085/21 повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяІ.А. Васильєва