01 грудня 2021 року
Київ
справа №260/583/20
адміністративне провадження №К/9901/37520/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Желєзного І.В., розглянувши заяву Комунального некомерційного підприємства "Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня" Міжгірської селищної ради Закарпатської області про зупинення дії рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року у справі № 260/583/20 за позовом ОСОБА_1 до Міжгірської районної ради, Хустської районної ради, Міжгірської районної державної адміністрації, треті особи: Комунальне некомерційне підприємство "Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Міжгірської районної ради Закарпатської області, Хустської районної ради Закарпатської області, Міжгірської районної державної адміністрації, в якому просить:
визнати незаконним та скасувати рішення Міжгірської районної ради Закарпатської області від 05 вересня 2019 року за №350 "Про ліквідацію комунальної установи "Міжгірська районна лікарня";
визнати незаконним та скасувати рішення Міжгірської районної ради Закарпатської області від 05 вересня 2019 року за №349 "Про створення Комунального некомерційного підприємства "Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня" Міжгірської районної ради Закарпатської області";
зобов'язати Міжгірську районну раду Закарпатської області здійснити перетворення комунальної установи "Міжгірська районна лікарня" в комунальне некомерційне підприємство із визнанням її правонаступником усіх прав та обов'язків Комунальної установи "Міжгірська районна лікарня" із прийняттям нового статуту.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року, позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Міжгірської районної ради Закарпатської області від 05 вересня 2019 року за №350 "Про ліквідацію комунальної установи "Міжгірська районна лікарня". Визнано незаконним та скасовано рішення Міжгірської районної ради Закарпатської області від 05 вересня 2019 року за №349 "Про створення Комунального некомерційного підприємства "Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня Міжгірської районної ради Закарпатської області. В решті позовних вимог відмовлено.
15 жовтня 2021 року скаржником направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року у справі № 260/583/20.
Ухвалою Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Комунального некомерційного підприємства "Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня" Міжгірської селищної ради Закарпатської області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року у справі № 260/583/20.
До касаційної скарги додана заява представника Комунального некомерційного підприємства "Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня" Міжгірської селищної ради Закарпатської області про зупинення дії рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року у справі № 260/583/20.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
Згідно із частиною першою статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Вирішуючи заяву про зупинення дії оскаржуваних судових рішень, Суд виходить із того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно зі статтею 370 КАС України та статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У зв'язку з цим, сподівання та припущення заявника стосовно результатів касаційного розгляду справи не можуть бути безумовною підставою для зупинення виконання судового рішення, що набрало законної сили.
Верховний Суд також виходить з того, що для зупинення виконання судового рішення, яке допускається як винятковий захід, повинні бути поважні причини. Відповідне клопотання повинно бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. Таке зупинення не повинно порушувати балансу інтересів сторін, а також не порушувати прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Заявник повинен навести обґрунтування відповідної вимоги та довести, що захист його прав та інтересів стане об'єктивно неможливим без вжиття таких заходів; для відновлення порушених прав необхідно буде докласти надмірних зусиль та/або витрат; існуватимуть перешкоди для застосування або буде неможливим застосування передбаченого статтями 380 та 381 КАС України механізму повороту виконання судового рішення.
Оскільки скаржником не наведено належних та обґрунтованих доводів щодо наявності підстав для зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, Суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви скаржника.
Аналогічна правова позиція щодо застосування положень пункту 4 частини четвертої статті 340 та частини першої статті 375 КАС України, висловлена, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 04 листопада 2019 року у справі № 806/2305/18, від 07 листопада 2019 року у справі № 813/1813/18, від 12 листопада 2019 року у справі № 520/8576/18 та від 18 листопада 2019 року у справі № 520/9336/18.
При цьому, сама по собі наявність у суду касаційної інстанції права на зупинення виконання судового рішення та незгода сторони із цим рішенням не є підставою для зупинення його виконання.
Керуючись статтями 3, 241, 248, 340, 355, 375 КАС України, Верховний Суд
Відмовити в задоволенні заяви Комунального некомерційного підприємства "Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня" Міжгірської селищної ради Закарпатської області про зупинення дії рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року у справі № 260/583/20 за позовом ОСОБА_1 до Міжгірської районної ради, Хустської районної ради, Міжгірської районної державної адміністрації, треті особи: Комунальне некомерційне підприємство "Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.В. Желєзний