Ухвала від 01.12.2021 по справі 826/17103/18

УХВАЛА

01 грудня 2021 року

Київ

справа №826/17103/18

адміністративне провадження №К/9901/14763/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Желєзного І.В., розглянувши заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2019 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року у справі №826/17103/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 11 квітня 2018 року № 509.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 11 квітня 2018 року № 509. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" 1762,00 грн сплаченого судового збору.

22 травня 2019 року відповідачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року у справі №826/17103/18.

Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року у справі №826/17103/18.

До касаційної скарги додана заява Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року у справі №826/17103/18 в частині стягення витрат по сплаті судового збору до закінчення їх перегляду у касаційному порядку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.

Згідно із частиною першою статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Вирішуючи заяву про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, Суд виходить із того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно зі статтею 370 КАС України та статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У зв'язку з цим, сподівання та припущення заявника стосовно результатів касаційного розгляду справи не можуть бути безумовною підставою для зупинення виконання судового рішення, що набрало законної сили.

Верховний Суд також виходить з того, що для зупинення виконання судового рішення, яке допускається як винятковий захід, повинні бути поважні причини. Відповідне клопотання повинно бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. Таке зупинення не повинно порушувати балансу інтересів сторін, а також не порушувати прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.

Заявник повинен навести обґрунтування відповідної вимоги та довести, що захист його прав та інтересів стане об'єктивно неможливим без вжиття таких заходів; для відновлення порушених прав необхідно буде докласти надмірних зусиль та/або витрат; існуватимуть перешкоди для застосування або буде неможливим застосування передбаченого статтями 380 та 381 КАС України механізму повороту виконання судового рішення.

Оскільки скаржником не наведено належних та обґрунтованих доводів щодо наявності підстав для зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, Суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви скаржника.

Аналогічна правова позиція щодо застосування положень пункту 4 частини четвертої статті 340 та частини першої статті 375 КАС України, висловлена, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 04 листопада 2019 року у справі № 806/2305/18, від 07 листопада 2019 року у справі № 813/1813/18, від 12 листопада 2019 року у справі № 520/8576/18 та від 18 листопада 2019 року у справі № 520/9336/18.

При цьому, сама по собі наявність у суду касаційної інстанції права на зупинення виконання судового рішення та незгода сторони із цим рішенням не є підставою для зупинення його виконання.

Керуючись статтями 3, 241, 248, 340, 355, 375 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2019 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року у справі №826/17103/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.В. Желєзний

Попередній документ
101534110
Наступний документ
101534112
Інформація про рішення:
№ рішення: 101534111
№ справи: 826/17103/18
Дата рішення: 01.12.2021
Дата публікації: 02.12.2021
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; державного регулювання ринків фінансових послуг, з них