Справа № 629/6115/21
Номер провадження 3/629/1268/21
01.12.2021 року м. Лозова
Суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Мицик С.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Лозівського РВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого КП «Дніпро» слюсар-ремонтник, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, -
До Лозівського міськрайонного суду Харківської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №706630 від 30.09.2021, передбачене ст.173 КУпАП, у відношенні ОСОБА_1 , згідно якого 16.09.2021 року о 10 годині 00 хвилин за адресою: Харківська область, м. Лозова, смт. Краснопавлівка, на КВ «Дніпро» в цеху ЦРТОУ ОСОБА_1 висловлювався на адресу ОСОБА_2 нецензурною лайкою.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому правопорушенні не визнав, надав письмові заперечення. В обґрунтування заперечень зазначив, що 16 вересня 2021 року, виконуючи виробниче завдання по вирубці порослих молодих дерев, у нього виникла необхідність нагострити сокиру, а тому він направився до верстату, що знаходився в токарній частині цеху та по дорозі зачепився ногою за кабель електрообігрівача, що знаходився біля токарного верстата ОСОБА_3 , в результаті чого спіткнувся та частково втратив рівновагу, що спричинило невеликий замах руки, в якій знаходилась сокира. ОСОБА_2 знаходився від нього на безпечній відстані не менш ніж півтора метри. Після вказаного він продовжив виконання завдання будь-який претензій з боку ОСОБА_2 , керівництва, інших осіб, які знаходились в цеху до нього не було. Однак через два тижні після вказаних подій на нього був складений адміністративний протокол. Зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення складений в порушення вимог ч.2 ст.254 КУпАП, а саме 30 вересня 2021 року, що є значно пізніше ніж 24 години з моменту вчинення діяння, що інкримінується. Також порушено порядок та процедуру оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах внутрішніх справ України передбачені Інструкцією з оформлення матеріалів справ про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом №1376 від 06.11.2015 МВС України (далі Інструкція). Відповідно до п.6,7 розділу ІІ вказаної інструкції, реквізити протоколу про адміністративне правопорушення заповнюються чорнилом чорного або синього кольору розбірливим почерком, державною мовою. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, в порушення вказаних вимог протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №706630 від 30.09.2021 заповнений нерозбірливим почерком, містить виправлення відомостей в графі «місце складання протоколу», графа «чи притягався(лася) до адміністративної відповідальності взагалі не заповнена. Щодо пояснень свідків зазначив, що в 2017 році його було звільнено з посади слюсаря 6 розряду КВ «Дніпро» ВК КП «Харківводоканал». Рішенням суду від 08 лютого 2021 року скасовано наказ про його звільнення та поновлено його на роботі. З цих пір його колеги збунтували проти нього та вчинять дії, направлені на отримання формальних підстав для його звільнення. Зазначив, що жоден свідок події в той день не повідомляв правоохоронні органи, керівництво про вказану подію. Крім того, в судовому засіданні пояснив, що після того, як суд його поновив на роботі, директор підприємства його постійно гнобить, також над ним знущаються працівники підприємства, оскільки вони є підлеглими керівництву, а саме: на роботі на його тумбочку вішали поминальні стрічку з вінком, перев'язували його робочий інструмент дротами, підкидували чорну мітку, малювали свастику, у взуття наливали рідину та посипали сіллю, після чого взуття стало непридатним. На його заяви, направлені на адресу керівництва підприємства, йому надавалися відповіді, що вказані у заявах факти, не підтвердились. На підтвердження зазначеної обставини надав фотокартки із відповідними зображеннями. Вказану ситуацію керівництво створило надумано, провокативно, для того, щоб вимусити його звільнитися з роботи. Пояснив, що в той день інженер, який надавав рознарядку на роботу, зняв сокиру з пожежного щитка і видав йому для роботи та сокира була його робочим інструментом. Зазначив, що 16.09.2021 про померлого батька ОСОБА_2 він нічого поганого не говорив. Зазначив, що він у спілкуванні з оточуючими ніколи не вживає нецензурних слів та висловів та в той день також не вживав їх стосовно ОСОБА_2 .
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він працює токарем. 16.09.2021 близько 10.00 коли він стояв на проході біля свого робочого місця-станка і збирався включати свій станок та працювати, до цеху зайшов ОСОБА_1 з сокирою в руках, щоб її наточити, та, тримаючи в руках сокиру, коли проходив повз нього, вдарив нею по залізяці і пішов прямо на нього, висловлюючись на його адресу нецензурною лайкою та замахуючись сокирою. При цьому ОСОБА_1 не перечіплявся через будь-який кабель. Зазначив, що у відповідь він нецензурно на ОСОБА_1 не висловлювався, а навпаки, з метою уникнення конфлікту він намагався відійти від нього та відійшов. Пояснив, що ОСОБА_1 постійно конфліктує та свариться з працівниками підприємства, в т.ч. з ним з приводу роботи та образливо висловлювався стосовно його померлого батька. Зранку 16.09.2021 до цього моменту ОСОБА_1 також сварився з ним та іншими працівниками підприємства, висловлюючи невдовольство визначеною для нього роботою. Тоді він засміявся, що викликало розлючення з боку ОСОБА_1 . Під час конфлікту ОСОБА_4 також знаходився в приміщенні цеху та працював на своєму станку, розташованому поблизу його станка. Та коли ОСОБА_4 почув крики та нецензурну лайку з боку ОСОБА_1 , він вимкнув свій станок та підійшов до них. Зазначив, що і раніше ОСОБА_1 висловлювався на його адресу та на адресу інших працівників підприємства нецензурними словами, але він написав заяву про притягнення останнього до адміністративної відповідальності, лише після того, як останній замахнувся на нього сокирою, та саме ця обставина спонукала його написати заяву. 16.09.2021 на роботі не було начальника цеха та директора і він написав заяву на ім'я директора і віддав її інженеру. Коли вийшов на роботу директор, він викликав його з приводу заяви та повідомив, що розгляд цієї події відноситься до повноважень поліції. Після чого він звернувся з відповідною заявою до поліції. В подальшому поліцейські опитували його та він надавав письмові пояснення про обставини події.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він працює токарем на підприємстві. 16.09.2021 зранку між ОСОБА_1 та інженером, який давав завдання по роботі, відбулася сварка, з приводу того, що інженер дав завдання ОСОБА_1 з покосу трави біля токарного цеху, на що той сказав, що косою, яка є на підприємстві, він косить не буде, а машини, щоб з'їздить за його косою, не було. На що інженер змінив йому завдання та призначив вирубку порослі дерев. Потім робітники вийшли та приступили до роботи. Він зайшов у виробниче приміщення цеху для виконання токарної роботи, ввімкнув свій станок та почав працювати. ОСОБА_2 знаходився недалеко він нього- поруч зі своїм не ввімкнутим станком. Потім він почув звук удару по залізяці, одразу вимкнув свій станок, та, повернувшись в бік, звідки почув вказаний звук, побачив ОСОБА_1 , що стояв навпроти ОСОБА_2 , який стояв поруч зі своїм станком. При цьому між останніми відбувалася сварка та в руках у ОСОБА_1 була сокира, якою він замахувався на ОСОБА_2 , висловлюючись на адресу останнього нецензурною лайкою, у відповідь ОСОБА_2 йому щось казав. Тоді він сказав ОСОБА_2 , що необхідно відійти, щоб уникнути ушкоджень, після чого той одразу розвернувся та відійшов. ОСОБА_1 також пішов в сторону свого робочого місця. Зазначив, що під час сварки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до них підійшов ОСОБА_5 . Також пояснив, що він бачив предмети, зображені на фотознімках, що надав суду ОСОБА_1 , але хто підкидував останньому ті речі, йому невідомо. Пояснив, що він працює на підприємстві після того, як ОСОБА_1 , поновившись, вийшов на роботу, та йому відомо про існування конфліктів працівників підприємства з ОСОБА_1 , зокрема, він чув, як останній висловлювався образливо про померлого батька ОСОБА_2 .
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він працює бригадиром на підприємстві. 16.09.2021 вранці він прийшов на роботу, отримав завдання на зварювальні роботи та пішов працювати. ОСОБА_1 спочатку було надано завдання на покіс трави, та після його сперечань щодо непідходящої коси, йому було змінено завдання на порубку молодняка біля цеху. ОСОБА_1 дали сокиру та він пішов працювати. Пояснив, що в той час, коли він виконував зварювальні роботи, то почув дуже гучні крики, які лунали з приміщення цеху. Він забіг у цех та побачив, що сварилися ОСОБА_1 , в руці у якого була сокира, та ОСОБА_2 , також в приміщенні цеху знаходився ОСОБА_4 . Поки він йшов до них, ОСОБА_1 вийшов з цеху. На його запитання у ОСОБА_2 , про те, що трапилося, останній йому відповів, що ОСОБА_1 замахнувся на нього сокирою, залякуючи його. Зазначив, що з самого ранку ОСОБА_1 висловлював невдоволення. Пояснив, що предмети, зображені на фотографіях, наданих в судовому засіданні ОСОБА_1 , він бачив лише на фотографіях, які показував ОСОБА_1 на зборах колективу підприємства, проведених з приводу вказаних подій.
Вислухавши пояснення особи, у відношенні якої складено протокол про адміністративне правопорушення, потерпілого та свідків, дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя дійшов до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами. Ст. 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно матеріалів вказаної адміністративної справи заява ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який погрожував йому фізичною розправою та висловлювався в його бік нецензурною лайкою, надійшла до Лозівського РВП ГУ НП в Харківській області 21.09.2021 та згідно довідки «Про результати розгляду звернення Пугачова ЖЄО № 10292», спираючись на пояснення свідків даного конфлікту на ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за ст. 173 КУпАП та прийнято рішення про припинення подальшого розгляду звернення та списання ЖЄО 10292 від 21.09.2021 до справи згідно із Законом України «Про звернення громадян».
Статтею 254 КУпАП передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Диспозицією ст. 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
З диспозиції статті вбачається, що одним з елементів об'єктивної сторони є місце вчинення правопорушення - громадські місця, тобто місця скупчення громадян, проведення громадських заходів тощо.
Тобто, громадське місце є обов'язковою ознакою, яка підлягає доказуванню під час розгляду справи про адміністративні правопорушення. Громадським місцем визначається вільна в доступі необмеженому колу осіб територія нежитлового та невиробничого призначення, яка використовується для задоволення особистих потреб, у межах якої здійснюється державне регулювання суспільних відносин з охорони громадського порядку. Отже громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів.
Згідно п.3 постанови Пленуму Верховного суду України №10 від 22 грудня 2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство - це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №288/1158/16-к підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров'я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти. При цьому хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.
Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об'єднуються у чотири групи (елементи): об'єкт адміністративного правопорушення, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб'єкт адміністративного правопорушення та суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов'язковими. Суб'єктивна сторона відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що настають в результаті цього діяння. Вина особи є необхідним елементом суб'єктивної сторони.
Об'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. При цьому така неповага має явний, тобто очевидний характер як для винного, так і для осіб, які спостерігають за його діями. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
До поняття "інші подібні дії" слід віднести такі прояви дрібного хуліганства, як: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком; співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; гвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; публічне справляння природних потреб у невідведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільне без потреби зупинення комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах; зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів; умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.
Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, що належать, як правило, до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язаній манері. Для всіх випадків дрібного хуліганства характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав'язати свою волю, а точніше свавілля.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
При цьому, обов'язок доведення наявності в діях особи складу правопорушення, передбаченого певною статтею КУпАП покладається на осіб, які уповноваженні складати протоколи про адміністративне правопорушення.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що на КВ «Дніпро» в цеху ЦРТОУ ОСОБА_1 висловлювався на адресу ОСОБА_2 нецензурною лайкою.
Проте, ані в протоколі, ані в долучених матеріалах провадження, не зазначено, яким чином був порушений громадський порядок і спокій громадян.
Згідно пояснень потерпілого та свідків на території цеху підприємства в робочий час під час виконання трудових обов'язків в присутності працівника цього підприємства ОСОБА_4 , ОСОБА_1 висловлювався на адресу ОСОБА_2 нецензурною лайкою, замахуючись на останнього сокирою.
Згідно пояснень всіх учасників судового засідання сокиру ОСОБА_1 було видано керівництвом для виконання трудових обов'язків, та в судовому засіданні не було спростовано доводи ОСОБА_1 про те, що після конфліктної ситуації з ОСОБА_2 , він продовжував виконувати визначені йому рознарядкою на 16.09.2021 трудові обов'язки по вирубці молодої порослі дерев на території ЦРТОУ з використанням сокири.
З вищезазначеного вбачається, що вказані події відбувалися на території, в приміщенні цеху Відокремленого підрозділу КП «Харківводоканал» Комплексу водопідготовки «Дніпро» між робітниками цього підприємства в робочий час під час виконання ними трудових обов'язків, що виключає існування такого складового елементу об'єктивної сторони правопорушення як «громадське місце».
За таких обставин суддя дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, що відповідно до ч.1 п. 1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження.
Керуючись ст.ст.173, 245, 251,280, 247 ч.1 п.1 КУпАП,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, відносно ОСОБА_1 -на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя С.А. Мицик