01 грудня 2021 року
Київ
справа №240/9634/19
адміністративне провадження №К/9901/15447/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Желєзного І.В., розглянувши клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зупинення виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі № 240/9634/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка призвела до ненарахування та невиплати з 17 липня 2018 року позивачу підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення в розмірі, визначеному ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати відповідача провести з 17 липня 2018 року нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії як не працюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення в розмірі, визначеному ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року, позов задоволено.
26 квітня 2021 року відповідачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі № 240/9634/19.
Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі № 240/9634/19.
В касаційній скарзі наявне клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зупинення виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі № 240/9634/19 до закінчення перегляду рішень в касаційному порядку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
Згідно із частиною першою статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Вирішуючи клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, Суд виходить із того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно зі статтею 370 КАС України та статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У зв'язку з цим, сподівання та припущення заявника стосовно результатів касаційного розгляду справи не можуть бути безумовною підставою для зупинення виконання судового рішення, що набрало законної сили.
Верховний Суд також виходить з того, що для зупинення виконання судового рішення, яке допускається як винятковий захід, повинні бути поважні причини. Відповідне клопотання повинно бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. Таке зупинення не повинно порушувати балансу інтересів сторін, а також не порушувати прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Заявник повинен навести обґрунтування відповідної вимоги та довести, що захист його прав та інтересів стане об'єктивно неможливим без вжиття таких заходів; для відновлення порушених прав необхідно буде докласти надмірних зусиль та/або витрат; існуватимуть перешкоди для застосування або буде неможливим застосування передбаченого статтями 380 та 381 КАС України механізму повороту виконання судового рішення.
Оскільки скаржником не наведено належних та обґрунтованих доводів щодо наявності підстав для зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, Суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання скаржника.
Аналогічна правова позиція щодо застосування положень пункту 4 частини четвертої статті 340 та частини першої статті 375 КАС України, висловлена, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 04 листопада 2019 року у справі № 806/2305/18, від 07 листопада 2019 року у справі № 813/1813/18, від 12 листопада 2019 року у справі № 520/8576/18 та від 18 листопада 2019 року у справі № 520/9336/18.
При цьому, сама по собі наявність у суду касаційної інстанції права на зупинення виконання судового рішення та незгода сторони із цим рішенням не є підставою для зупинення його виконання.
Керуючись статтями 3, 241, 248, 340, 355, 375 КАС України, Верховний Суд
Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зупинення виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі № 240/9634/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.В. Желєзний