30 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 480/6376/20
адміністративне провадження № К/9901/42077/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А. перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про стягнення середнього заробітку,
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Сумській області, в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в розмірі 20 289,50 грн.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року, в позові відмовлено.
16 листопада 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і задовольнити позов.
Предметом спору у цій справі є стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Вирішуючи питання відкриття касаційного оскарження з вказаної підстави, Суд виходить з наступного.
В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 , зокрема, вказав на помилкове застосуванням судом апеляційної інстанції норми права, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду №805/4458/17. Заявник також послався на те що суди помилково розглянули за правилами спрощеного позовного провадження, що, на його думку, свідчить про її віднесення до категорії справ незначної складності.
Верховний Суд зазначає, що відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України можливе за умови зазначення у касаційній скарзі норми права щодо якої Верховним Судом висловлена правова позиція, подібності правовідносин та обґрунтування у чому саме полягає неправильне застосування судами цієї норми, з урахуванням обставин, установлених судами у цій справі.
Проаналізувавши доводи заявника, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки ОСОБА_1 лише зазначив про постанову Верховного Суду, проте не указав норму щодо якої Судом висловлено відповідний висновок та не конкретизував в чому саме полягає неправильне застосування судами саме цієї норми, обмежившись частковим викладенням обставин цієї справи та загальними посиланнями на положення статей 116, 117 Кодексу законів про працю України.
ОСОБА_1 також зазначив, що касаційна скарга подається на судові рішення у справі, яку, на його думку, суди помилково розглянули за правилами спрощеного позовного провадження, що, на думку заявника, свідчить про її віднесення до категорії справ незначної складності.
Проте Верховний Суд також відхиляє такі аргументи, оскільки доводи ОСОБА_1 грунтуються лише на тому, що він працював на посаді категорії «Б», а право суду обрати форму судочинства обмежене виключно приписами частини четвертої статті 12 КАС України. Тому розгляд справи у спрощеному позовному провадженні не свідчить про віднесення такої справи до категорії малозначних.
Інші аргументи касаційної скарги зводяться до суб'єктивного викладення обставин справи, з посиланням на необхідності формування єдиної правозастосовчої практики, з посиланням на неповне з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Частиною першою статті 341КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Проста констатація самого факту наявності або відсутності висновку у постанові Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах не є достатньою підставою для обґрунтування касаційної скарги, оскільки вимагає визначення норми права, щодо якої наявний або відсутній висновок Верховного Суду та викладення обґрунтувань неправильного застосування/ не застосування цієї норми права.
Тому, лише загальні посилання на невідповідність судових рішень висновкам Верховного Суду та необхідність відступлення від такого висновку, за відсутності вмотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
За таких обставин, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про стягнення середнього заробітку повернути особі, яка її подала.
2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.А. Уханенко