30 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 640/17548/20
адміністративне провадження № К/9901/41355/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А. перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи - політичної партії «Слуга Народу», про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, відшкодування майнової та моральної шкоди,
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання ним положень частини першої статті 24 Закону України №2365-ІІІ «Про політичні партії в Україні» та підпункту 8315 статті 4 Положення про Міністерство юстиції України, яка полягає у нездійсненні подання до суду щодо анулювання свідоцтва про реєстрацію політичної партії «Слуга Народу» №377-п.п.; зобов'язати Міністерства юстиції України вчинити дії, які полягають у здійсненні подання до суду позову щодо анулювання свідоцтва про реєстрацію політичної партії «Слуга Народу» № 377-п.п.; стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду (упущену вигоду) у сумах 439990,70 грн та 528387,84 грн і відшкодувати моральну шкоду у сумах 439990,70 грн і 939990,70 грн. Позов обґрунтовано тим, що через бездіяльність відповідача, політична партія «Слуга Народу» мала можливість брати участь у чергових виборах Президента України та позачергових виборах народних депутатів України, що надалі вплинуло на формування складу Кабінету Міністрів України, який, на його думку, протиправно запровадив карантин. Посилаючись на те, що такі обмеження створили йому перешкоди для працевлаштування у сфері сільського господарства у Великій Британії, вважає, що відповідач повинен відшкодувати завдану йому моральну та майнову шкоду.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2021 року в позові відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року скасовано рішення суду першої інстанції через розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та відмовлено в позові.
11 листопада 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права. Заявник просить переглянути і скасувати оскаржене судове рішення та направити справу на новий розгляд.
Предметом спору у цій справі є бездіяльність Міністерства юстиції України щодо анулювання свідоцтва про реєстрацію партії, відшкодування завданих збитків (упущена вигода) та моральної шкоди.
З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що аргументи заявника зводяться до винятковості цієї справи, її фундаментального значення для формування єдиної правозастосовчої практики та помилковості розгляду судом справи за правилами спрощеного позовного провадження. Тобто ОСОБА_1 зазначено, визначені положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України винятки, за яких можливий перегляд судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції. Проте жодної підстави, визначеної частиною четвертою статті 328 КАС України ОСОБА_1 не указав.
Інші аргументи касаційної скарги зводяться до безсистемного цитування норм Конституції України та інших нормативно-правових актів з подальшим їхнім тлумаченням, неповного з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій та незгоди з висновками судів про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Тому касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи - політичної партії «Слуга Народу», про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, відшкодування майнової та моральної шкоди повернути особі, яка її подала.
2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.А. Уханенко