Справа № 628/4396/21
Провадження № 2/628/1341/21
01 грудня 2021 року Куп'янський міськрайонний суд Харківської області
у складі: головуючого - судді Демченко І.М.
за участю секретаря Романової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Куп'янську в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням зі зняттям з реєстраційного обліку
ОСОБА_1 звернулася до Куп'янського міськрайонного суду Харківської області з вищезазначеною позовною заявою, посилаючись на те, що їй на підставі договору купівлі-продажу від 29.05.2000 на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 , у якому на реєстраційному обліку перебувають її сини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оскільки відповідачі з січня 2019 року у будинку не проживають, не несуть витрати по утриманню житла, позивач просить суд визнати їх такими, що втратили право користування цим будинком.
Ухвалою суду від 17.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 01.12.2021 у порядку ст.ст. 280-281 ЦПК України вирішено провести заочний розгляд справи.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні, не заперечуючи проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином у відповідності до вимог ст. ст. 128, 130 ЦПК України, про що свідчать рекомендовані поштові повідомлення, відповідно до яких відповідачі за місцем реєстрації не проживають. У визначений судом строк відповідачі заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження та відзиву не надали.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 223 ЦПК України у разі неявки учасника справи, який належним чином повідомлений про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.
Також суд зазначає, що оскільки відповідачам роз'яснювалося право подати відзив, у якому вони повинні викласти заперечення проти позову у визначений судом строк, а також наслідки неподання такого відзиву, однак відзив до суду за весь час перебування в провадження суду цієї справи подано не було, на підставі ч.8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши докази, суд встановив фактичні обставини та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 29.05.2000 ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.8).
Довідкою органу реєстрації виконавчого комітету Куп'янської міської ради Харківської області за № 15-21/296 від 12.01.2021 підтверджено, що за адресою: АДРЕСА_1 , значаться зареєстрованими позивач ОСОБА_1 та її сини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10).
Актом від 19.02.2021, складеним уповноваженим виконкому за участю мешканців вулиця Ломоносова у місті Куп'янську Харківської області, підтверджено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не проживають у будинку АДРЕСА_1 з 2019 року (а.с.12).
Крім того, судові виклики, надіслані на ім'я відповідачів повернуті відділенням поштового зв'язку на адресу суду з позначкою «адресат не проживає».
Статтею 150 ЖК України визначено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок, користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на власний розсуд.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Положеннями статті 391 ЦК України надано право власнику майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (стаття 405 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.
Оскільки відповідачі понад один рік не проживають у будинку АДРЕСА_2 , не користується ним, не несуть тягар його утримання, враховуючи, що будь-які підстави для збереження за ними права користування цим домоволодінням відсутні, суд вважає, що права позивача підлягають захисту та приходить до висновку про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 2, 23, 76-81, 90, 258, 259, 263, 264, 265 , 280, 281 ЦПК України, ст.ст.316, 319, 386, 391, 405 ЦК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням зі зняттям з реєстраційного обліку- задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування житловим будинком АДРЕСА_1 зі зняттям їх з реєстраційного обліку за цією адресою.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам, що на підставі пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» в редакції Закону України № 731-IX від 18.06.2020 під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи може продовжити процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Головуючий : І.М.Демченко