30 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 140/6687/21 пров. № А/857/18247/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Улицького В.З. та Кузьмича С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Док-Агро» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.09.2021р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Док-Агро» до Головного управління ДПС у Волинській обл. та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, спонукання до вчинення певних дій (суддя суду І інстанції: Дмитрук В.В., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 06.09.2021р., м.Луцьк; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: не зазначена),-
02.07.2021р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Док-Агро» звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління /ГУ/ ДПС у Волинській обл., яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних /ЄРПН/ або відмову в такій реєстрації, № 2707430/40955973 від 28.05.2021р. про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 1 від 14.04.2021р. до податкової накладної № 35 від 31.03.2021р. у ЄРПН; зобов'язати Державну податкову службу /ДПС/ України зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування № 1 від 14.04.2021р. до податкової накладної № 35 від 31.03.2021р. на загальну суму податку на додану вартість /ПДВ/ 116190 грн., подану ТзОВ «Док-Агро», у ЄРПН датою її первинного подання платником податків на реєстрацію; стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській обл. понесені ним судові витрати в розмірі 2270 грн. (а.с.1-13).
Розгляд цієї справи, що віднесена процесуальним законом до справ незначної складності, проведено судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.38 і на звороті).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06.09.2021р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.58-62).
Не погодившись з винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ТзОВ «Док-Агро», який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою заявлений позов задовольнити (а.с.66-79).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом досліджено лише сам факт оплати господарської операції сторонами і зроблено хибний висновок про те, що надані фінансові документи (виписка по рахунку) не підтверджують здійснення оплати за цією операцією, а відтак податковим органом прийнято правомірне рішення.
При цьому, факт надання послуг контрагенту ТзОВ «Угринів Еко Ферм» стверджується договором поставки № 2 від 16.03.2021р., договором-заявкою на перевезення вантажів № 66 від 14.04.2021р., а також видатковою накладною № 104 від 14.04.2021р. на суму 11052 грн. і товарно-транспортною накладною /ТТН/ № Р104 від 14.04.2021р.
Оплата товарів зі сторони ТзОВ «Угринів Еко Ферм» здійснена 31.03.2021р. на суму 194089 грн. 68 коп. (із зазначеної суми 1000 грн. були авансовим платежем за товар, що надалі був придбаний та оплачений покупцем згідно видаткової накладної № 104 від 14.04.2021р.) з ПДВ, та 15.04.2021р. - на суму 10052 грн. з ПДВ.
Позивачем були зараховані здійснені ТзОВ «Угринів Еко Ферм» платежі за поставлений товар відповідно до умов договору поставки № 2 від 16.03.2021р., оскільки будь-яких інших угод між сторонами не існує.
Крім цього, в податковій накладній № 35 від 31.03.2021р. номенклатура товару була вказана: борошно вапнякове ДСТУ 8043:2015 для сільськогосподарських тварин з навантаженням у біг-беги. За взаємною згодою сторін відбулася фактична реалізація і відвантаження товару по номенклатурі: сіль кам'яна поварена харчова в мішках (30 кг), через що апелянт провів коригування номенклатури у податковій накладній № 35 від 31.03.2021р. (виписаної на аванс).
Як наслідок, за договором поставки № 2 від 16.03.2021р. позивачем 14.04.2021р. було реалізовано ТзОВ «Угринів Еко Ферм» товар, а саме: сіль кам'яну поварену харчову загальною вагою 3 тони на суму 11052 грн., з якої 1000 грн. була авансовим платежем здійсненим 16.03.2021р.
Підкреслює, що саме на вимогу покупця - ТзОВ «Угринів Еко Ферм» товар, а саме борошно вапнякове для сільськогосподарських тварин у біг-бегах було замінено на сіль кам'яну поварену харчову в мішках (30 кг), а відповідно ТзОВ «Док-Агро» зобов'язане було здійснити коригування щодо здійснення господарської операції та подальше її відображення в бухгалтерському та податкову обліку.
Відтак, вказані господарські операції у повному обсязі відображені у бухгалтерському обліку ТзОВ «Док-Агро» із врахуванням всіх необхідних коригувань і порушень норм чинного законодавства в даному випадку позивачем не допущено, а відтак відмова у реєстрації РК № 1 від 14.04.2021р. немає жодних правових підстав.
Відповідачами ГУ ДПС у Волинській обл. та ДПС України скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останні вважають її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошують на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми діючого законодавства та ухвалив законне і справедливе судове рішення (а.с.100-101).
Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Водночас, колегія суддів не убачає підстав для задоволення клопотання представника ГУ ДПС у Волинській обл. та ДПС України про розгляд справи в присутності сторін (а.с.104), оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій детально та послідовно обґрунтовано свою правову позицію по справі. Позиція відповідачів наведена у відзиві на позов, а також у відзиві на апеляційну скаргу.
Звідси, правових підстав для висновку про те, що справу необхідно розглядати в судовому засіданні, колегія суддів не убачає.
Окрім цього, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено під час судового розгляду, основними видами діяльності ТзОВ «Док-Агро» є:
виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах (основний) (код КВЕД 10.91);
допоміжна діяльність у тваринництві (код КВЕД 01.62);
виробництво фармацевтичних препаратів та матеріалів (код КВЕД 21.20);
оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням та кормами для тварин (код КВЕД 46.21);
неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90);
інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.19); роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.73);
ветеринарна діяльність (код КВЕД 75.00).
16.03.2021р. між ТзОВ «Док-Агро» (постачальник) та ТзОВ «Угринів Еко Ферм» (покупець) укладено договір поставки № 2, відповідно до умов п.1.2 якого предметом договору є товар (партія товару), вказаний у накладних (надалі - «товар»). Під «партією товару» сторони розуміють товар, зазначений в окремій видатковій накладній.
Оплата за товар здійснюється на умовах відстрочення платежу (п.4.1 наведеного договору).
Згідно з п.4.2 цього договору за кожну окрему партію товару покупець зобов'язаний здійснити оплату протягом 14 календарних днів з моменту виконання обов'язку постачальника передати товар (п.2.6 договору) (а.с.26-29).
31.03.2021р. позивачем було складено податкову накладну № 35 від 31.03.2021р. щодо поставки борошна вапнякового ДСТУ 8043:2015 для сільськогосподарських тварин з навантаженням у біг-беги (а.с.20-21), яка була зареєстрована у ЄРПН 09.04.2021р. (а.с.23).
Однак, у подальшому позивачем було змінено номенклатуру поставлених товарів (на сіль кам'яну поварену харчова поварена, у мішках), через що проведено оформлення відповідних первинних документів.
Зокрема, факт реалізації позивачем в рамках наведеного договору солі кам'яної в кількості 3 (три) тони стверджується видатковою накладною № 104 від 14.04.2021р. на суму 11052 грн., в тому числі ПДВ (а.с.30).
Крім цього, між ТзОВ «АБМ-Трейд» та ТзОВ «Док-Агро» укладено договір-заявку перевезення вантажів № 66 від 14.04.2021р. (а.с.31), відповідно до умов якого перевізник надав послуги перевезення вантажу до отримувача ТзОВ «Угринів Еко Ферм», що підтверджується товарно-транспортною накладною № Р104 від 14.04.2021р. (а.с.32).
По причині наведеного позивачем (постачальником) проведено коригування по вказаній господарській операції для її відображення в бухгалтерському та податкову обліку.
Так, відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України ТзОВ «Док-Агро» було складено та подано до органу ДПС розрахунок коригування № 1 від 14.04.2021р. до податкової накладної № 35 від 31.03.2021р. для реєстрації в ЄРПН (а.с.24).
У відповідності до електронної квитанції від 28.04.2021р. вказаний розрахунок коригування було прийнято, але його реєстрація в ЄРПН зупинена у зв'язку з тим, що «у розрахунку коригування, складеному до податкової накладної, передбачається зміна номенклатури товару/послуги 2501, які відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється), що відповідає п.4 Критеріїв ризиковості здійснення операцій» та запропоновано платнику подати пояснення та копії документів з даного приводу (а.с.14).
Відповідно до рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість № 2707105/40955973 від 28.05.2021р. таблиця даних платника податку на додану вартість була неврахована, оскільки до такої таблиці не додані пояснення, що передбачено п.14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (а.с.16).
Рішенням голови Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2707430/40955973 від 28.05.2021р. було відмовлено у реєстрації розрахунку коригування № 1 від 14.04.2021р. (а.с.18-19).
Вказаним рішенням відмовлено у реєстрації розрахунку коригування № 1 від 14.04.2021р. у зв'язку з ненаданням платником податків копій документів, а саме: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
За результатами розгляду скарги ТзОВ «Док-Агро» рішенням ДПС України № 25798/40955973/2 від 08.06.2021р. залишено скаргу без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН - без змін (а.с.20).
Приймаючи рішення по справі та відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що виписка по рахунку від 31.03.2021р. свідчить про зарахування на банківський рахунок ТзОВ «Док-Агро» коштів від ТзОВ «Угринів Еко Ферм» за корми по рахунку № 88. Також умовами укладеного договору передбачена оплата товару на умовах відстрочення платежу.
При цьому, згідно із видаткової накладної № 104 від 14.04.2021р. товар, який був поставлений позивачем, є сіль кам'яна поварена харчова в мішках (30 кг).
Відтак, зазначена виписка по рахунку від 31.03.2021р. не підтверджує здійснення оплати за господарською операцією, оскільки зазначене призначення платежу не відповідає договору поставки № 2 від 16.03.2021р. та видатковій накладній № 104 від 14.04.2021р., а сама дата виписки - 31.03.2021р., передує здійсненню господарської операції згідно із видатковою накладною, - 14.04.2021р. Інших розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків позивачем не надано.
За наслідками подання ТзОВ «Док-Агро» розрахунку коригування для реєстрації, у зв'язку із наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, прийнято рішення про відповідність товариства Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість та у зв'язку з ненаданням позивачем належних документів для підтвердження реальності здійснення господарської операції, а саме відсутність розрахункових документів на оплату за господарською операцією в повному розмірі.
Наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і суперечать нормам чинного законодавства, з наступних причин.
Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Пунктом 201.16 ст.201 ПК України (у редакції, чинній з 31.12.2017р.) встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених КМ України.
Редакція п.201.16 ст.201 ПК України змінена на підставі Закону України № 2245-VIII від 07.12.2017р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році».
Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону доручено КМ України до 01.03.2018р. визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
На час виникнення спірних відносин порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН регулюється постановою КМ України № 1165 від 11.12.2019р. «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Відповідно до п.п.4, 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1165 від 11.12.2019р., у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з п.п.6 і 7 цього Порядку у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
В разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Із наведеного слідує, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.
Згідно з п.10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1165 від 11.12.2019р., у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Критерії ризиковості здійснення операцій визначені у Додатку № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1165 від 11.12.2019р.
Пункт 4 Критеріїв ризиковості здійснення операцій зазначає про складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, поданому для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається).
Сформована та надіслана позивачу квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної визначає таку підставу зупинення як відповідність платника вимогам п.4 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
За змістом п.2 Порядку № 1165 ризик порушення норм податкового законодавства - це ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов'язку.
На виконання вимог квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної позивачем представлено податковому органу наступні документи: акт надання послуг № ЦБ1014 від 14.04.2021р.; видаткову накладну № 104 від 14.04.2021р.; видаткову накладну № ЦБ1012 від 14.04.2021р.; договір оренди будинку, споруди № 3/01.02.21 від 01.02.2021р.; договір поставки № 2 від 16.03.2021р.; договір поставки № 247 від 25.09.2017р.; договір - заявку на перевезення вантажів № 66 від 14.04.2021р.; товарно-транспортну накладну № Р104 від 14.04.2021р.
Водночас, принциповим питанням у розглядуваній справі є оцінка представлених позивачем документів на предмет реєстрації в ЄРПН складеного розрахунку коригування до податкової накладної № 35 від 31.03.2021р.
Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Як встановлено судом першої інстанції, в рамках виконання умов договору № 2 від 16.03.2021р., укладеного між ТзОВ «Док-Агро» (постачальник) та ТзОВ «Угринів Еко Ферм» (покупець), позивачем складено податкову накладну № 35 від 31.03.2021р. щодо поставки борошна вапнякового ДСТУ 8043:2015 для сільськогосподарських тварин з навантаженням у біг-беги, яка була зареєстрована у ЄРПН 09.04.2021р.
Сума поставки згідно цієї податкової накладної становить 1000 грн., в тому числі ПДВ.
Фактично поставка товару здійснена 14.04.2021р., що стверджується видатковою накладною № 104 від 14.04.2021р. на суму 11052 грн., в тому числі ПДВ.
Будь-яких інших документів щодо відвантаження на користь ТзОВ «Угринів Еко Ферм» борошна вапнякового ДСТУ 8043:2015 для сільськогосподарських тварин з навантаженням у біг-беги або солі кам'яної повареної харчової повареної у мішках не представлено.
Отже, податкова накладна № 35 від 31.03.2021р. складена позивачем по факту часткової оплати товарів в сумі 1000 грн., що слід вважати першою подією.
Згідно виписки по рахунку на банківський рахунок ТзОВ «Док-Агро» були зараховані від ТзОВ «Угринів Еко Ферм» в рахунок оплати поставленого товару наступні грошові кошти:
31.03.2021р. - в розмірі 194089 грн. 68 коп. (призначення платежу: оплата за корми по рахунку № 88);
15.04.2021р. - в розмірі 10052 грн. (призначення платежу: оплата за сіль по рахунку № 104) (а.с.34-35).
Згідно пояснень позивача оплата товарів зі сторони ТзОВ «Угринів Еко Ферм» здійснена 31.03.2021р. на суму 194089 грн. 68 коп. (із зазначеної суми 1000 грн., яка була авансовим платежем за товар, що надалі був придбаний та оплачений покупцем згідно видаткової накладної № 104 від 14.04.2021р.) з ПДВ, та 15.04.2021р. - на суму 10052 грн. з ПДВ.
Таким чином, оплата товару здійснювалася двома частина: 1000 грн. до поставки товару (авансова оплата) та 10052 грн. після поставки товару (післяоплата на умовах відстрочення платежу).
Отже, оскільки авансова оплата товару в сумі 1000 грн. передувала відвантаженню товарів, тому в цьому випадку її слід вважати першою подією, за якою позивачем складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 35 від 31.03.2021р.
У подальшому позивачем проведена поставка солі, що стверджується видатковою накладною № 104 від 14.04.2021р. на суму 11052 грн., в тому числі ПДВ.
Зміна номенклатури товару (із борошна вапнякового ДСТУ 8043:2015 для сільськогосподарських тварин з навантаженням у біг-беги, на сіль кам'яну поварену харчову в мішках (30 кг), зумовила проведення апелянтом коригування номенклатури у податковій накладній № 35 від 31.03.2021р.
Згідно розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 14.04.2021р. до податкової накладної № 35 від 31.03.2021р. сума поставки в розмірі 1000 грн., в т.ч. ПДВ, залишена без змін (а.с.24-25).
Отже, за таких умов дії позивача по складанню розрахунку коригування № 1 від 14.04.2021р. відповідають вимогам закону.
Відступ контрагентом позивача від умов укладеного договору і проведення часткової оплати за товар авансовим платежем (який стосувався іншої партії товару) не може спростовувати реальності здійсненої господарської операції, правильності формування позивачем податкової накладної на авансовий платіж і подальше коригування номенклатури товарів, що за сукупності перерахованих обставин, наданих первинних документів відповідає змісту господарської діяльності підприємства, меті досягнення прибутку.
Окрім цього, твердження суду першої інстанції про те, що за наслідками подання ТзОВ «Док-Агро» розрахунку коригування для реєстрації, у зв'язку із наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, прийнято рішення про відповідність товариства Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, не відповідає дійсності, оскільки у матеріалах справи є відсутніми докази на підтвердження таких обставин.
Додатково колегія суддів наголошує на наступному.
У квитанції 28.04.2021р. позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Разом з цим, у квитанції про зупинення реєстрації спірного розрахунку коригування не вказано конкретного переліку документів, яких є достатньо для прийняття рішення про реєстрацію вказаного розрахунку коригування, що свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені п.11 Порядку № 1165. Також у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація зупиненого розрахунку коригування стала можливою. Контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред'явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов'язані із ненаданням певного документу.
Сформована у такий спосіб комісією регіонального рівня пропозиція щодо надання документів є загальною та формальною, вона за своїм змістом дублює припис пп.3 п.11 Порядку № 1165. Така пропозиція щодо надання документів не є конкретизованою, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які слід надати.
У випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Відповідно до п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019р., перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Наведена норма визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно такого переліку.
Тобто, наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета розгляду господарської операції, згідно якої оформлено ПН чи РК.
Як зазначено в оскаржуваному рішенні № 2707430/40955973 від 28.05.2021р., підставою для відмови у реєстрації розрахунку коригування № 1 від 14.04.2021р. в ЄРПН слугувало ненадання платником податків копій документів, а саме: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
Разом з тим, форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН встановлена додатком до Порядку № 520 та передбачає необхідність підкреслити документи, які не надані платником, та у вказаній формі наявна графа додаткова інформація.
Проте, оскаржуване рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській обл. № 2707430/40955973 від 28.05.2021р. не містить підкреслень за найменуваннями документів, яких не надав платник. Відповідні позначки про ненадання документів стосуються однієї групи первинних документів: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Водночас, у рядку додаткова інформація не вказано, які конкретно документи слід надати.
Наведене дає підстави для неоднозначного розуміння прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення та позбавляє можливості встановити, неподання яких саме документів не дало можливості прийняти рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.
Окрім цього, таке формулювання не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки на підтвердження реальності здійснення господарської операції, позивачем подані пояснення з підтверджуючими первинними документами.
Незважаючи на надіслане позивачем повідомлення та додані до нього первинні документи, Комісія ГУ ДПС у Волинській обл. прийняла оскаржуване рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування без зазначення мотивів неврахування поданих позивачем документів.
Відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування, за умови, що інші документи підтверджують проведення господарської операції.
Тобто, відповідач ГУ ДПС у Волинській обл. формально зазначив причини для відмови у реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН з посиланням на ненадання платником податку розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків за реалізований товар, що є недопустимим.
Водночас, висновки податкового органу щодо ненадання відповідних підтверджуючих документів по наведеній господарській операції спростовуються наявними у справі письмовими доказами.
При цьому, подані ТзОВ «Док-Агро» для реєстрації розрахунку коригування документи відповідно до вимог ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підтверджують факт здійснення господарських операцій та є достатніми для прийняття Комісією ГУ ДПС у Волинській обл. рішень про реєстрацію вказаного розрахунку коригування.
Матеріалами справи не спростовано того, що представлені позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній та розрахунку коригування до неї. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН.
Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, враховуючи те, що наданих контролюючому органу документів було достатньо для прийняття рішень про реєстрацію розрахунку коригування до податкової накладної, останній не мав правових підстав для відмови позивачу в реєстрації такої.
Додатково колегія суддів враховує, що згідно фактичних обставин справи відповідачі в обґрунтування своєї позиції покликалися на ненадання позивачем переліку первинних документів, який наведений у вищевказаних актах.
Однак є цілком зрозумілим, що за різними господарськими операціями можуть складатися і різні первинні документи, а тому необхідність складання тих чи інших первинних документів та можливість їх подання податковому органу залежить перш за все від сутності господарських операцій.
Тому стверджуючи про ненадання певних первинних документів, які зазначені у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, необхідно встановити, які саме первинні документи повинні складатися на підтвердження конкретних господарських операцій.
Однак, відповідачі при прийнятті спірного рішення такого аналізу не здійснили.
Між тим, позивачем під час судового розгляду представлено всі необхідні первинні документи на підтвердження здійснення розглядуваної господарської операції.
Зазначені документи вказують на виконання обов'язку постачальника поставити і передати товар у власність покупця з одного боку та обов'язок покупця вчасно і у повному обсязі провести оплату за товар; ці первинні документи відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту та у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність відображених у цих документах даних про господарські операції.
Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи те, що відповідні документи були надані контролюючому органу, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що в останнього були достатні підстави для відмови у проведенні реєстрації розрахунку коригування № 1 від 14.04.2021р. податкової накладної № 35 від 31.03.2021р.
При цьому, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.
Також зупинення реєстрації господарських операцій не повинно підміняти документальну перевірку платника податків, тому висновки комісії контролюючого органу за результатами вивчення поданих платником для реєстрації податкових накладних документів повинні обмежуватися лише попередньою оцінкою наявних первинних документів стосовно господарської операції; повний контроль господарської операції здійснюється контролюючим органом під час проведення документальної перевірки виконавця (постачальника) та замовника (покупця) у порядку, встановленому законом.
Аналіз спірного розрахунку коригування до податкової накладної свідчить про його відповідність тим вимогам, які до нього висуваються у п.201.1 ст.201 ПК України та у наказі Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015р. «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», і відповідачі не вказують на наявність будь-яких недоліків форми та змісту зазначеної накладної.
Застосовуючи такий спосіб відновлення прав позивача, колегія суддів звертає увагу на те, що механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010р.
Зокрема, пунктом 19 цього Порядку визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Відповідно до п.20 вказаного Порядку у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, нормами чинного законодавства України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування або визначення в судовому рішенні конкретної дати, яку слід вважати датою реєстрації або скасування реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Частиною другою ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Colder v. the United Kingdom), пп. 2836. Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia». заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-П)».
За усталеною судовою практикою дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980р. на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, дискреційним є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Відповідачі не наділені повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).
Отже, підсумовуючи викладене в розрізі наведених доводів апелянта, колегія суддів приходить до наступних висновків.
У розглядуваних випадках позивач був позбавлений можливості надати ґрунтовні пояснення і підтверджуючі документи на виконання вимог постанови КМ України № 1165 від 11.12.2019р., яка передбачала перелік документів для аналізу, оскільки не володів повною інформацією про дійсні підстави для зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної.
З аналізу даних норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків чи підстави для зупинення реєстрації.
Водночас, позивачем представлено на розгляд податкового органу достатню кількість первинних документів, що дозволяє встановити зміст проведеної операції, через що в останнього не було достатніх підстав для відмови у реєстрації спірного розрахунку коригування до податкової накладної.
Оцінюючи в сукупності наведені обставини, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення, при цьому належить визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській обл. з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 2707430/40955973 від 28.05.2021р. про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 1 від 14.04.2021р. до податкової накладної № 35 від 31.03.2021р. в ЄРПН; зобов'язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН поданий ТзОВ «Док-Агро» розрахунок коригування № 1 від 14.04.2021р. до податкової накладної № 35 від 31.03.2021р. датою його первинного подання платником на реєстрацію.
Водночас, заявлені вимоги стосуються суми ПДВ в розмірі 116190 грн., що не відповідає дійсності, оскільки сума господарської операції по податковій накладній № 35 від 31.03.2021р. і розрахунку коригування № 1 від 14.04.2021р. до неї складає 1000 грн. (обсяг постачання - 833 грн. 33 коп. без ПДВ, сума ПДВ - 166 грн. 67 коп.).
При цьому, в порядку ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів (в рівних сумах) понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового за подання до суду позовної заяви в розмірі 2270 грн. (а.с.15) та апеляційної скарги в розмірі 3405 грн., а всього 5675 грн.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права (незастосування закону, який підлягав застосуванню), що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення заявленого позову, з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст.ст.139, ч.4 ст.229, ст.ст.243, 311, п.2 ч.1 ст.315, п.п.1, 4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Док-Агро» задовольнити частково.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.09.2021р. в адміністративній справі № 140/6687/19 скасувати та прийняти нову постанову, якою заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Док-Агро» позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Волинській обл., яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 2707430/40955973 від 28.05.2021р. про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 1 від 14.04.2021р. до податкової накладної № 35 від 31.03.2021р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних поданий Товариством з обмеженою відповідальністю «Док-Агро» розрахунок коригування № 1 від 14.04.2021р. до податкової накладної № 35 від 31.03.2021р. (обсяг постачання за якими 833 грн. 33 коп. без ПДВ, сума ПДВ - 166 грн. 67 коп., всього - 1000 грн.) датою його первинного подання платником на реєстрацію.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Док-Агро» (45516, Волинська обл., Локачинський район, с.Кремеш, вул.Локацька, буд.2-А; код ЄДРПОУ 40955973) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (МСП 04053, м.Київ-53, площа Львівська, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) судові витрати за подання до суду позовної заяви та апеляційної скарги в загальному розмірі 1337 (одна тисяча триста тридцять сім) грн. 50 коп. сплаченого судового збору.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Док-Агро» (45516, Волинська обл., Локачинський район, с.Кремеш, вул.Локацька, буд.2-А; код ЄДРПОУ 40955973) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській обл. (43010, Волинська обл., м.Луцьк, Київський майдан, буд.4, код ЄДРПОУ 44106679) судові витрати за подання до суду позовної заяви та апеляційної скарги в загальному розмірі 1337 (одна тисяча триста тридцять сім) грн. 50 коп. сплаченого судового збору.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді В. З. Улицький
С. М. Кузьмич
Дата складання повного тексту судового рішення: 01.12.2021р.