Справа № 638/14565/21
Провадження № 2-з/638/486/21
01 грудня 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі
головуючого судді Штих Т.В.
при секретарі Овчаренко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Богатиренко Артур Ігорович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в порядку розгляду заяви про забезпечення позову, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ТОВ «Вердикт Капітал» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
ОСОБА_1 було подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, оскільки невжиття заходу забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду та поновлення оспорюваних прав, за захистом яких він звернувся до суду, а здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 65836825 порушує права та інтереси позивача. Так, при примусовому виконані оспорюваного виконавчого напису № 3262 від 06.05.2021 звернено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника і накладено арешт на всі грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках позивача, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, що підтверджується копією даної постанови та інформації про виконавче провадження від 18.09.2021, які знаходяться в матеріалах справи. Станом на 22.10.2021 позивач має один відкритий рахунок в АТ КБ «ПриватБанк», на який перераховується його грошове забезпечення як військовослужбовця, інших рахунків в жодних банківських установах не має. Отримуване грошове забезпечення військовослужбовця є єдиним джерелом доходу позивача. Внаслідок арешту всіх грошових коштів позивача його фактично на даний час позбавлено єдиного джерела існування, оскільки він не має змоги користуватись отриманим грошовим забезпеченням в повному обсязі, чим порушені його конституційні права, адже ст.43 Конституцією України гарантовано, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Вважає, заходи забезпечення позову, які просить застосувати позивач у даній заяві є співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що 06.05.2021 ПН Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинений виконавчий напис про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості 7172,33 грн., який зареєстрований в реєстрі за №3262.
На підставі вищевказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Богатиренком А.І. було відкрито виконавче провадження ВП № 65836825.
Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною першою статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту намайно та(або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи вінших осіб; 1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягненняна підстав і виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У частині десятій статті 150 ЦПК України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS № 005 (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ, ефективний засіб це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Таким чином, держава Україна несе обов'язок перед заінтересованими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Предметом позову є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з вимогами частин 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпеченняпозову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Види заходів забезпечення позову перелічені у ст.150 ЦПК та містять такий вид забезпечення як зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. Згідно пункту 10 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
За змістом зазначених норм убачається, що забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбачених законом. Такий правовий висновок викладений у п. 30 постанови Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 826/14951/18.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд, виходячи з конкретних доказів та обставин справи, повинен встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Встановлений пунктом 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, є спеціальним та застосовується лише у разі оскарження позивачем виконавчого документа.
Враховуючи викладене, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає виконанню.
Обраний позивачем спосіб забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами.
Наведений захід забезпечення позову відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Будь-які права інших осіб, що не є учасниками судового процесу, не порушуються у зв'язку із вжиттям такого заходу.
Невжиття таких заходів забезпечення позову може суттєво ускладнити ефективний захист або поновлення оспорюваних прав або інтересів позивача.
За таких обставин, враховуючи предмет позову, а також те, що приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Богатиренком А.І. відкрите виконавче провадження з виконання виконавчого напису, який виданий 06.05.2021, суд дійшов висновку про необхідність забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису.
Керуючись ст. ст.149,150 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Зупинити стягнення у виконавчому провадженні ВП №65836825 на підставі виконавчого напису від 06.05.2021, зареєстровано в реєстрі за № 3262, вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, про стягнення з ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749, 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, будинок 5-б) 7142,33 грн. заборгованості, який знаходиться на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Богатиренка Артура Ігоровича.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Дзержинського районного суду м. Харкова в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, протягом 15 днів з дня вручення їй копії ухвали суду.
Суддя: Т.В. Штих.