Справа № 640/17110/21 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
24 листопада 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.
за участю секретаря Шляги А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Рівер Гарден» та Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2021 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - товариство з обмеженою відповідальністю «Рівер Гарден», ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, -
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 02.06.2021 №1972/5, прийнятий на підставі висновку центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 27.05.2021.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2021 позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням ТОВ «Рівер Гарден» та Міністерство юстиції України звернулись із апеляційними скаргами, в яких ТОВ «Рівер Гарден» просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити; Міністерство юстиції України просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким закрити провадження у справі.
Також, 24.11.2021 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання ТОВ «Рівер Гарден» про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Рівер Гарден» подано до Міністерства юстиції України скаргу від 12.05.2021 на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності щодо будівлі РП та КТП, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 , здійснену державним реєстратором прав на нерухоме майно Студениківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області Здольник Т.А. 07.05.2021, індексний номер 58026475, номер запису про право власності: 41846016.
За результатами розгляду скарги Центральною колегією з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції складено висновок від 27.05.2021, відповідно до якого рекомендовано: скаргу ТОВ «Рівер Гарден» від 12.05.2021 задовольнити у повному обсязі; скасувати рішення від 07.05.2021 № 58026475, прийняте державним реєстратором Студениківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області Здольник Т.А.; тимчасово блокувати доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Студениківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області Здольник Тетяні Анатоліївні строком на 3 (три) місяці.
На підставі висновку Центральної колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 27.05.2021 Міністерством юстиції України видано наказ від 02.06.2021 №1972/5, яким скаргу ТОВ «Рівер Гарден» від 12.05.2021 задоволено у повному обсязі; скасовано рішення від 07.05.2021 № 58026475, прийняте державним реєстратором Студениківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області Здольник Т.А.; тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме манно державному реєстратору Студениківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області Здольник Тетяні Анатоліївні строком на 3 (три) місяці.
Вважаючи, що вказаний наказ виданий відповідачем в порушення вимог ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», позивач звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки колегією Міністерства юстиції України розглянуто скаргу TOB «Рівер Гарден» всупереч вимог п. 1 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Також, оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України прямо порушує вимоги п. 2 ч. 8 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Апелянти у своїх скаргах зазначають, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі. Зокрема, вони зазначають, що посилання на наявність судового спору щодо вказаного нерухомого майна є безпідставним, оскільки у зазначеному позивачем судовому провадженні № 363/1747/21 відсутня тотожність сторін, а суб'єкт оскарження - державний реєстратор Студениківської сільської ради Переяслав-Хмельницього району Київської області Здольник Т.А. не є учасником провадження взагалі, предметом спору є зовсім інше рішення державного реєстратора, підставами спору не виступають порушення державним реєстратором вимог законодавства, що відповідно виключає таку підставу для відмови передбаченої п. 4 ч. 8 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Крім того, апелянти зазначають, що зміст заявлених позовних вимог у цій справі зводиться до захисту права власності або іншого речового права позивача, з огляду на що вважає, що правовідносини, які склалися між сторонами, є цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору в адміністративному процесі.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянтів безпідставними, враховуючи наступне.
Щодо юрисдикції даного спору та надання оцінки доводам в цій частині, які викладені в апеляційних скаргах та клопотанні про закриття провадження у справі, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 4 КАС вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС публічно-правовий спір - спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Водночас, визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Аналогічну позицію у подібних правовідносинах висловив Верховний Суд у постанові від 28.05.2021 у справі № 120/6471/20-а.
З матеріалів справи вбачається, що виникнення спірних правовідносин у цій справі обумовлено прийняттям Міністерством юстиції України наказу від 02.06.2021 № 1972/5 за результатами розгляду скарги ТОВ «Рівер Гарден» від 12.05.2021 на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності щодо будівлі РП та КТП, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 , здійснену державним реєстратором прав на нерухоме майно Студениківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області Здольник Т.А. 07.05.2021, індексний номер 58026475, номер запису про право власності: 41846016
При цьому, порушення своїх прав та підставою для звернення до суду із даним позовом, позивач обґрунтував не суттю прийнятого рішення чи порушенням його майнового права, а недотриманням відповідачем процедури прийняття та розгляду скарги. Зокрема, позивач посилався на те, що скаргу розглянуто незважаючи на наявність судового спору щодо спірного нерухомого майна та на те, що на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується.
Відтак, суттю даного спору та питаннями, які потребують надання судової відповіді у даній справі є суто публічні, владно-управлінські функції відповідача, вчинені ним під час розгляду скарги на реєстраційні дії. Жодні питання приватно-правового, майнового характеру у даній справі не зачіпаються та не підлягають вирішенню судом. Предметом доказування у цій справі є виключно дотримання відповідачем процедури прийняття оскаржуваного наказу, правомірність чого з огляду на принципи адміністративного судочинства покладається на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, у відносинах з яким позивач займає нерівне становище. Застосування до даного спору диспозитивності цивільного/господарського судочинства спричинить ситуацію, у якій у питаннях реалізації публічних, владно-управлінських функцій відповідача у процедурі розгляду скарг, позивач матиме доводити свою позицію нарівні з відповідачем, який у спірних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень.
Колегія суддів зазначає, якщо суб'єкт владних повноважень порушує права чи законні інтереси, зокрема, фізичної особи, що спричиняє спір саме у сфері публічно-правових відносин, така особа вправі звернутися до суду адміністративної юрисдикції й очікувати судового захисту від цього суду, оскільки саме цей суд є тим судом, юрисдикція якого поширюється на справи в публічно-правових спорах юридичної особи із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішення, дій чи бездіяльності.
Посилання скаржників на постанови Великої Палати Верховного Суду у справах №№ 805/4506/16-а, 805/4505/16-а, 826/4204/18, 826/9341/17, 810/3711/18, 803/1589/17, а також на постанову Верховного Суду у справі № 826/16518/17, колегія суддів вважає недоречними, оскільки у цих справах було встановлено пов'язаність спору із порушенням майнових (цивільних) прав позивачів, а у відносинах, які є предметом дослідження у даному спорі, такі порушення не мають місця.
Крім того, колегія суддів зауважує, що спір про право на спірне нерухоме майно вирішується Вишгородським районним судом Київської області у справі № 363/1747/21 за цивільною позовною заявою ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю «Міжріччя» до ТОВ «Рівер Гарден», третя особа - Вишгородська міська рада про витребування з незаконного володіння ТОВ «Рівер Гарден» на користь ОСОБА_1 будівлі РП-10 Кв (РП-7), яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Хотянівська сільська рада; визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.04.2021 (з відкриттям розділу) про реєстрацію права власності на нежитлову будівлю (РП-7), винесеного державним реєстратором Білич О.С. (номер запису про право власності 41573275); скасування державної реєстрації права власності за № 41573275 від 16.04.2021 на нежитлову будівлю (РП-7), загальною площею 45.5 кв.м за ТОВ «Рівер Гарден».
З огляду на викладене, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що даний спір є публічно-правовим, а тому підлягає вирішенню саме в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку із чим відсутні підстави для закриття провадження у справі.
Щодо суті спору колегія суддів зазначає наступне.
Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Згідно зі статтею 6 Закону № 1952-IV передбачено, що організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно.
Статтею 7 Закону № 1952-IV передбачено повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації прав, до яких також належить розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно визначено статтею 37 Закону №1952-IV.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону №1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Частиною другою статті 37 Закону №1952-IV визначено, що Міністерство юстиції України розглядає скарги:
1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до частини третьої статті 37 Закону №1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Згідно з частиною п'ятою статті 37 Закону №1952-IV скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:
1) повне найменування (ім'я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;
3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;
4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
Відповідно до пункту 2 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 р. № 1150) (далі - Порядок №1128) розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.
Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін'юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін'юстом. Склад колегій затверджується Мін'юстом чи відповідним територіальним органом.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1128 Мін'юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме:
- оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом;
- наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін;
- наявність інформації про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;
- наявність рішення Мін'юсту чи його територіального органу з такого самого питання;
- здійснення Мін'юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника;
- подання скарги особою, яка не має на це повноважень;
- закінчення встановленого законом строку подачі скарги;
- розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін'юсту чи його територіального органу.
Як вже було зазначено вище та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «Рівер Гарден» подано до Міністерства юстиції України скаргу від 12.05.2021 на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності щодо будівлі РП та КТП, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 , здійснену державним реєстратором прав на нерухоме майно Студениківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області Здольник Т.А. 07.05.2021, індексний номер 58026475, номер запису про право власності: 41846016.
До вказаної скарги ТОВ «Рівер Гарден» додано копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.04.2021 №253347555; копію Інформаційної довідки №120210756 від 11.05.2021; копію рішення про відмову у державній реєстрації прав та обтяжень від 05.05.2021 №57991972; копію витягу з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «Рівер Гарден».
У своїх поясненнях ТОВ «Рівер Гарден» зазначило, що воно є власником нежитлової будівлі розподільчого пункту (РП-7), що знаходиться за межами с. Осещина на території Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області, про що внесено реєстраційний запис 41573275. Відтак, проведена 07.05.2021 державним реєстратором Здольник Т.А. реєстрація права власності за ОСОБА_1 порушує його права, оскільки проведено повторну реєстрацію права власності на один і той же об'єкт нерухомості.
Водночас, як вірно було встановлено судом першої інстанції, 29.04.2021 ОСОБА_1 та товариство з обмеженою відповідальністю «Міжріччя» звернулись до Вишгородського районного суду Київської області з цивільною позовною заявою до ТОВ «Рівер Гарден» про витребування з незаконного володіння ТОВ «Рівер Гарден» на користь ОСОБА_1 будівлі РП-10 Кв (РП-7), яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Хотянівська сільська рада; визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.04.2021 (з відкриттям розділу) про реєстрацію права власності на нежитлову будівлю (РП-7), винесеного державним реєстратором Білич О.С. (номер запису про право власності 41573275); скасування державної реєстрації права власності за № 41573275 від 16.04.2021 на нежитлову будівлю (РП-7), загальною площею 45.5 кв.м за ТОВ «Рівер Гарден».
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 05.05.2021 у цивільній справі № 363/1747/21 відкрито провадження у зазначеній справі та постановлено розглядати справу у загальному позовному провадженні з викликом учасників провадження.
Крім того, разом з позовом ОСОБА_1 та ТОВ «Міжріччя» подано заяву про забезпечення позову, за результатами розгляду якої ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 30.04.2021 заяву про забезпечення позову задоволено та забезпечено позов ОСОБА_1 , ТОВ «Міжріччя» до ТОВ «Рівер Гарден», третя особа - Вишгородська міська рада, про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування державної реєстрації права власності, шляхом: заборони ТОВ «Рівер Гарден» (ЄДРПОУ 37633451) та особам, які діють в його інтересах використання, передачу у користування та відчуження майна, що розташоване у нежитловій будівлі РП-7 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 2340674932218) за адресою: Київська область, Вишгородський район, с/рада Хотянівська; заборони ТОВ «Рівер Гарден» (ЄДРПОУ 37633451) та особам, які діють в його інтересах доступ до нежитлової будівлі РП-7 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 2340674932218) за адресою Київська область, Вишгородський район, с/рада Хотянівська, крім осіб, у встановленому законом порядку уповноважених на обслуговування вказаного об'єкту, до винесення судом остаточного рішення у справі.
Згідно наявних матеріалів справи вбачається, що у відповідності до пункту 10 Порядку №1128 уповноваженим представником ТОВ «Міжріччя», як заінтересованою особою у розгляді скарги ТОВ «Рівер Гарден», подано до Мін'юсту письмові пояснення від 20.05.2021, в яких зазначив, що у 2012 році ОСОБА_1 за власні кошти побудовано будівлю розподільної підстанції 10 кВ на 20 комірок, КТП - 630 кВА повітряну тупікового типу; КТП-400 кВА кабельну прохідного типу. Будівництво виконувалося підрядною організацією ПП «Профенергобуд». Вказане майно було прийняте до експлуатації відповідно до акту технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію від 28.05.2012. Після прийняття в експлуатацію, відносно вказаного майна було складено акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, яким визначено, що ОСОБА_1 належить РП-10 кВ №7, при цьому, «№7» - це диспетчерське найменування, присвоєне ПАТ «АЕС Київобленерго» для внутрішнього обліковування розподільної підстанції РП-10 кВ. Крім того, 01.11.2012 РП-10 кВ №7 передана ОСОБА_1 в користування TOB «Міжріччя» на підставі договору оренди, який є чинним на час подання пояснень. Представником ТОВ «Міжріччя» повідомлено Мін'юст, що за фактом захоплення TOB «Рівер Гарден» РП-10 кВ №7 порушене кримінальне провадження №12021116150000102. Вишгородським районним управлінням поліції за цим фактом здійснюється досудове розслідування, в ході якого було надано покази окремих осіб щодо підробки підписів на документах, наданих державному реєстратору, на підставі яких було прийняте рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 57724739 від 19.04.2021, зокрема - Зміни № 1 до Технічних умов №КСР-00-18-0517 від 10.12.2018.
Представником ОСОБА_1 також подавались до Мін'юсту письмові пояснення з приводу розгляду скарги TOB «Рівер Гарден», в яких виклав свої заперечення та зазначив, зокрема, що 27.04.2021 ОСОБА_1 та ТОВ «Міжріччя» подано скаргу до Мін'юсту на реєстраційні дії державного реєстратора Білич О.С. щодо реєстрації права власності на нежитлову будівлю (РП-7) за TOB «Рівер Гарден», (номер запису про право власності 41573275).
Крім того, представником ОСОБА_1 повідомлено Мін'юст про наявність судового спору щодо вказаного майна та подано копію ухвали Вишгородського районного суду Київської області по справі №363/1747/21, якою відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 та ТОВ «Міжріччя» до ТОВ «Рівер Гарден» про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме - будівлі РП-7, яка розташована на території Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області та копію ухвали Вишгородського районного суду Київської області по даній справі від 30.04.2021 про вжиття заходів забезпечення позову.
Як передбачено положеннями пункту 1 частини 2 статті 37 Закону № 1952-IV Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).
Враховуючи встановлені обставини та наявні письмові докази у справі вбачається, що скарга ТОВ «Рівер Гарден» на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.05.2021, індексний номер 58026475, безпосередньо стосується нерухомого майна щодо якого наявний судовий спір та виключає компетенцію Міністерства юстиції України стосовно розгляду таких скарг.
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 37 Закону № 1952-IV Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу.
Однак, відповідачем при розгляді справи ТОВ «Рівер Гарден» не взято до уваги подані ОСОБА_1 та ТОВ «Міжріччя» письмові пояснення та долучені до них документи, зокрема, щодо підтвердження наявності судового спору щодо нерухомого майна, на яке зареєстроване право власності.
Доводи апелянтів з посиланням на постанову Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 640/12666/19 про те, що в даному випадку відсутні підстави для відмови у задоволенні скарги, передбаченої п. 4 ч. 8 ст. 37 Закону № 1952-IV, з огляду на те, що в даному спорі відсутня тотожність сторін та вищевказане судове провадження стосується іншого рішення державного реєстратора, а саме від 16.04.2021, колегія суддів вважає безпідставними та не бере до уваги, оскільки позивач у позовній заяві, як на підставу для скасування спірного наказу, яку суд першої інстанції визнав обґрунтованою, посилається на порушення Міністерством юстиції України пункту 1 частини 2 статті 37 Закону № 1952-IV (наявний судовий спір щодо спірного нерухомого майна, що виключає компетенцію Міністерства юстиції України стосовно розгляду таких скарг), а не на порушення Міністерством юстиції України п. 4 ч. 8 ст. 37 Закону № 1952-IV (Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо наявна інформація про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав).
Таким чином, враховуючи наявність спору щодо нерухомого майна, яке, в свою чергу, являється об'єктом оскаржуваних реєстраційних дій, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, приймаючи спірний наказ діяв всупереч вимогам пункту 1 частини 2 статті 37 Закону № 1952-IV, який унеможливлює розгляд скарг на рішення державного реєстратора у разі існування судового спору щодо нерухомого майна.
Також, як вірно було встановлено судом першої інстанції, 19.05.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі РП та КТП, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченко І.Г., зареєстрований в реєстрі за №366, на підставі якого внесено запис 19.05.2021 про реєстрацію права власності 42027919 за ОСОБА_2 .
Зазначені обставини підтверджуються витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.05.2021 № 257316357.
Вказана особа була залучена до розгляду скарги 27.05.2021 в якості заінтересованої сторони відповідно до оголошення про засідання центральної колегії Міністерства юстиції України 27.05.2021.
Тобто, відповідач під час розгляду скарги TOB «Рівер Гарден» був обізнаний про вказані обставини стосовно реєстрації спірного майна за ОСОБА_2 .
Більш того, в порядку пункту 9 Порядку № 1128 відповідач не позбавлений був права у разі необхідності витребувати відповідні документи чи інформацію.
За приписами пункту 2 частини 8 статті 37 Закону № 1952-IV Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується.
Пунктом 6 Порядку № 1128 передбачено, якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Мін'юст чи відповідний територіальний орган приймає не пізніше десяти робочих днів з дня її реєстрації рішення про відмову в задоволенні такої скарги із зазначенням мотивів такої відмови. Рішення про відмову у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації з підстави оформлення її без дотримання вимог, визначених законом, не позбавляє скаржника права на повторне звернення з такою скаргою в межах визначеного законом строку.
Враховуючи викладене, оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України від 02.06.2021 № 1972/5 видано з порушенням пункту 2 частини 8 статті 37 Закону № 1952-IV.
Щодо доводів Міністерства юстиції України про те, що останній не є належним відповідачем у даній справі, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 2 статті 37 Закону № 1952-IV саме Міністерству юстиції України надано право на розгляд скарг, зокрема, на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, та прийняття за їх результатами розгляду відповідного рішення у відповідності до частини шостої статті 37 Закону № 1952-IV.
Отже, оскільки предметом спору є оскарження наказу від 02.06.2021 № 1972/5, виданого Міністерством юстиції України, за результатами розгляду скарги на рішення державного реєстратора, то належним відповідачем у даному випадку є саме Міністерство юстиції України, у зв'язку з чим колегія суддів відхиляє доводи щодо неналежного відповідача у даній справі.
За наведеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову.
При цьому, проаналізувавши всі інші доводи апеляційних скарг по суті спору, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню, з дотриманням вимог ст. 159 КАС України.
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянти не надали до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Рівер Гарден» та Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2021 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.
Повний текст постанови виготовлений 29.11.2021.