Справа № 640/10930/21 Суддя (судді) першої інстанції: Катющенко В.П.
30 листопада 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І.
Собківа Я.М.
При секретарі: Шепель О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в місті Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2021 року у справі за позовною заявою Головного управління Державної податкової служби в місті Києві до Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «МАВА» про стягнення податкового боргу, -
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2021 року у справі № 640/10930/21 позов Головного управління ДПС у м. Києві до Приватного підприємств "Виробничо-комерційна фірма "МАВА" про стягнення податкового боргу задоволено, стягнуто з відповідача суму податкового боргу у розмірі 1 289 313,21 грн.
10 серпня 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача надійшла заява, у якій він просив суд надати ПП "Виробничо-комерційна фірма "МАВА" розстрочку виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2021 року у справі № 640/10930/21 по сплаті податкового боргу в розмірі 1 289 313,21 грн. терміном на 1 рік з оплатою рівними частинами в терміни, передбачені чинним законодавством.
В обґрунтування вимог заяви ПП "Виробничо-комерційна фірма "МАВА" посилалось на те, що на час подання заяви не має фінансових можливостей виконати рішення суду та погасити податковий борг однією сумою, що обумовлено значним зменшенням прибутку підприємства за 2020 рік внаслідок карантинних обмежень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2021 року заяву Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "МАВА" про розстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі № 640/10930/21 задоволено.
Розстрочено виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2021 року в адміністративній справі № 640/10930/21 строком на 10 місяців: з жовтня 2021 року по 08 липня 2022 року включно, шляхом сплати боргу з жовтня 2021 року по червень 2022 року щомісячно рівними частинами по 128 931,32 грн., у липні 2022 року - 128 931,33 грн.
При цьому суд виходив з того, що відповідач не має достатньо коштів на рахунках у банках, які його обслуговують, знаходиться у скрутному матеріальному становищі, що свідчить про наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 640/10930/21.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що підставою для застосування розстрочення виконання судового рішення є обставини, що перешкоджають його виконанню належним чином - ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Виконання рішень суду про стягнення коштів з юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Частиною 1 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень, являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно ч.1 статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду (ч.1 статті 378 КАС України).
Відповідно до ч.2 статті 378 КАС України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 статті 378 КАС України).
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд, у відповідності до положень частини 4 статті 378 цього Кодексу, також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Із системного аналізу даної норми вбачається, що підставою для відстрочення/розстрочення виконання рішення є звернення особи із заявою до суду про відстрочення/розстрочення з обумовленням причин неможливості виконати судове рішення у встановлений законом строк, тобто за доведеністю обставин, що ускладнюють його виконання, або роблять його неможливим (відсутність коштів або присудженого майна в натурі та інше).
Вказана норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення/розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення у вигляді істотного ускладнення виконання рішення або неможливості його виконання.
Вирішуючи питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов'язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу).
При цьому, питання розстрочення або відстрочення постанови суду знаходяться в площині процесуального права.
В частині правової оцінки наданих заявником доказів суд повинен дослідити питання про те, чи достатньо наведених заявником обставин для прийняття рішення про розстрочення виконання судового рішення, яким стягнуто податковий борг.
При розгляді заяв щодо розстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків розтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав має бути доведена боржником.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення стане взагалі неможливим.
Інститут розстрочення та відстрочення податкового боргу платника податків, що регулюється статтею 100 ПК України, є елементом процедури погашення податкового боргу платників податків в межах адміністрування податків та зборів як сукупності рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об'єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом (п.п.14.1.11 п.14.1 статті 14 ПК України), що узгоджується з визначеною у статті 1 сферою дії цього Кодексу.
Розстрочення/відстрочення виконання судового рішення, врегульоване КАС України, за самою своєю суттю відрізняється від розстрочення/відстрочення, передбаченого статтею 100 ПК України, вказані процедури реалізуються різними суб'єктами (відповідно судами та контролюючими органами) та за ініціативою різних осіб (розстрочення/відстрочення виконання судового рішення може відбуватись за заявою особи, яка бере участь у справі, сторони виконавчого провадження або за ініціативою суду, тоді як питання відстрочення/розстрочення податкового боргу може бути порушено виключно платником податків), а також різняться їх нормативним регулюванням (положення КАС України та ПК України).
За наведеного, колегія суддів вважає, що інститути розстрочення/відстрочення податкового боргу платника податків та розстрочення/відстрочення виконання судового рішення не можуть ототожнюватись, а відтак, розглядаючи питання розстрочення/відстрочення виконання судового рішення, суди мають застосовувати положення КАС України.
Тобто, доводи апеляційної скарги про необхідність застосування саме норм податкового законодавства є неспроможними, не відповідають обставинам справи, тому критично оцінюються судом.
При цьому, інститут розстрочення виконання судового рішення спрямований на вжиття таких заходів, які б дозволили виконати боржнику судове рішення протягом певних проміжків часу у відповідних частинах.
Так, на підтвердження важкого фінансового стану відповідачем було надано довідки від 15 вересня 2021 року:
№ 46, згідно якої по рахунку 311 відповідачем проведено оплату за товари та послуги за 2020 рік на загальну суму 21676007,88 грн;
№ 47, згідно якої по рахунку 311 відповідачем проведено оплату за товари та послуги за 2021 рік на загальну суму 12998085,23 грн;
№ 48, згідно якої у відповідача по рахунку 311 обліковувався залишок грошових коштів на кінець січня 2021 року в сумі 3702,64 грн; лютого 2021 року в сумі 31,07 грн; березня 2021 року в сумі 44362,52 грн; квітня 2021 року в сумі 260,83 грн; травня 2021 року в сумі 44789,09 грн; червня 2021 року в сумі 5706,77 грн; липня 2021 року в сумі 45203,68 грн; серпня 2021 року в сумі 9447,08 грн.
При цьому, ПП "ВКФ "МАВА" повністю визнає наявність податкової заборгованості та наполягає, що підприємство ніяким чином не уникало виконання своїх зобов'язань по сплаті боргу, а борг виник у зв'язку з тим, що в березні 2020 року в країні було введено карантинні заходи, в результаті чого було заборонено роботи торговельно-розважальних центрів і, як результат, ПП "ВКФ "МАВА" не могло вести господарську діяльність ТРЦ "Мармелад", який є об'єктом оподаткування нерухомого майна та знаходиться на земельній ділянці, по оплаті оренди якої також виник борг. Стверджує, що на даний час відповідач своєчасно і у повному обсязі сплачує всі поточні платежі за податковими зобов'язаннями та по оренді земельної ділянки в 2021 році, а також в повному обсязі покрило борг по податку на нерухоме майно за 2020 рік.
Наведене, на переконання суду, свідчить про добросовісне виконання боржником своїх зобов'язань та виключає сумніви у належному їх виконанні у майбутньому. Відтак, запропонований період розстрочки виконання рішення суду терміном один рік, на думку колегії суддів є виправданим.
Таким чином, колегія суддів вважає, що заявником доведено наявність обставин, що суттєво ускладнюють або унеможливлюють виконання судового рішення. Заявником підтверджено те, що від виконання рішення відповідач не ухиляється та не уникає його виконання, а шукає способи погашення заборгованості, що, в свою чергу, є виявом добросовісності намірів заявника по виконанню зобов'язань щодо сплати податкового боргу.
Водночас, при вирішенні питання про розстрочення виконання рішення судом апеляційної інстанції враховано, що відмова у задоволенні такої заяви може призвести до негативних наслідків, зокрема, зупинення роботи підприємства, неможливості вносити своєчасно та в повному обсязі податки та інші обов'язкові платежі.
З урахуванням наведеного правового регулювання питання розстрочення виконання судового рішення, дослідивши та оцінивши надані сторонами пояснення і письмові докази, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем підтверджено факт перебування підприємства у важкому фінансовому становищі, що об'єктивно унеможливлює виконання ним рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2021 року у справі № 640/10930/21, зважаючи на значну суму, стягнуту з нього цим рішенням, а також того, що відповідач не ухиляється від виконання рішення та не уникає його виконання, а навпаки здійснює пошук способів погашення заборгованості, що в свою чергу є виявом добросовісності намірів заявника по виконанню зобов'язань щодо сплати податкового боргу.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "МАВА" про розстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі № 640/10930/21.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповне з'ясовано обставини, що мають значення для справи чи порушено норми процесуального права.
Отже при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 312, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в місті Києві - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст рішення виготовлено 30 листопада 2021 року.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: Є.І. Мєзєнцев
Я.М. Собків