Справа № 640/15313/19
30 листопада 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Коротких А.Ю. та суддів Сорочка Є.О., Чаку Є.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Олтеко" до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 червня 2021 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року апеляційну скаргу було залишено без руху через її невідповідність вимогам ст.ст. 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апелянту надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання ухвали про залишення без руху.
Відповідно до зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвалу судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянт отримав 02 листопада 2021 року.
На виконання ухвали судді про залишення апеляційної скарги 15 листопада 2021 року (суддею отримано 26 листопада 2021 року) на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, в якому апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження та продовжити строк для сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до даних розписки (а.с.110, зворотній бік) копію оскаржуваного судового рішення апелянт отримав 14 червня 2021 року.
Відповідно до дати на штемпелі поштового конверту апеляційну скаргу апелянтом було подано до суду першої інстанції 21 серпня 2021 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
В своєму клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на тривалу процедуру реєстрації вхідної, вихідної, внутрішньої кореспонденції, організаційно-розпорядчих та інформативно-аналітичних документів, а також на розсилку та постановку на автоматизований контроль виконання всіх зареєстрованих документів. Також апелянт зазначає про те, що пропущений строк на подачу апеляційної скарги не є значим, якщо розглядати дане питання через призму кількості справ, що перебуває на супроводженні Головного управління ДПС у м. Києві.
Доводи, викладені у клопотанні про поновлення пропущеного строк на апеляційне оскарження, не свідчать про наявність поважних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції.
Питання організації роботи працівників відповідного структурного підрозділу останнього мають розв'язуватися безпосередньо відповідачем та в жоден спосіб не можуть впливати на процесуальний обов'язок скаржника дотримуватися строку апеляційного оскарження судових рішень.
Пунктом 2 частини 3 статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі приписи наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.
Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
За таких обставин, суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження та відсутність підстав для його поновлення.
Стаття 44 КАС України передбачає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З метою виконання процесуального обов'язку сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Відповідно до вимог ч.2 ст.298 КАС України та ч.2 ст.169 КАС України строк усунення недоліків апеляційної скарги не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Відтак, апелянту було судом надано максимальний строк, визначений КАС України для усунення недоліків апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 256, 295, 296, 298, 299, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги та про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Олтеко" до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Коротких А.Ю.
Судді: Сорочко Є.О.
Чаку Є.В.