30 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 160/3639/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року (суддя Дєєв М.В.) у справі №160/3639/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії за вислугу років з 01.01.2018 року у зниженому розмірі: з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року щомісячно 50 відсотків перерахованої пенсії, з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року щомісячно 75 відсотків перерахованої пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, на підставі положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", частини 17 статті 43 та частини 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", провести з 01.01.2018 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням її збільшення в розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що з 01.01.2018 він набув право на проведення перерахунку пенсії, проте, протягом 2018 року відповідачем виплачувалось лише 50% розміру підвищення пенсії, а з 01.01.2019 - 75% підвищення пенсії. Вважав безпідставним застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі - Постанова №103) в частині виплати сум перерахованих пенсій позивачу, оскільки такі не відповідають ч.4 ст.63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ). Зазначав, що норми даного Закону мають вищу юридичну силу, ніж норми Постанови №103, а відтак, в силу положень Конституції України, повинні застосовуватися відповідачем в спірному випадку.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено, а саме:
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії
за вислугу років з 01.01.2018 року у зниженому розмірі: з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року щомісячно 50 відсотків перерахованої пенсії, з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року щомісячно 75 відсотків перерахованої пенсії;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, на підставі положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", частини 17 статті 43 та частини 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", провести з 01.01.2018 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням її збільшення в розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що як нормами Закону №2262, так і нормами Закону №1058 визначено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, зокрема, і припинення виплати пенсії, може бути здійснена лише шляхом внесення змін до законів, а не шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів, які по-іншому, ніж в законі, визначають такі умови і норми. Вказавши, що в спірному випадку законодавець не делегував право встановлювати інші випадки припинення (зменшення) виплати пенсії, а ні ж ті, які визначені в Законі №1058, іншим владним суб'єктам, суд дійшов висновку про неправомірність виплати перерахованої пенсії в зменшеному розмірі, оскільки таке зменшення відбулося не з підстав, передбачених Законом №1058. Крім цього, суд зазначив про те, що норми Закону № 2262 та Закону №1058 мають вищу юридичну силу, ніж норми постанови КМУ №103, який є підзаконним нормативно-правовим актом, то застосуванню у спірних відносинах підлягають саме положення вказаних Законів, якими не передбачено можливості невиплати особі-пенсіонеру частини нарахованої пенсії на підставі рішення КМУ. При цьому, суд вказав на те, що Закон №2262 містить чіткий припис про виплату пенсії за поточний місяць загальною сумою, тобто в повному обсязі, і виключень з цього правила ні Закон №2262, ні Закон №1058 не передбачають.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції не врахував того, що відповідач, як державний орган, повинен керуватися положеннями чинного законодавства, у тому числі постановами Кабінету Міністрів України, якими врегульовані питання щодо перерахунку та виплати пенсій. Як зазначає відповідач у 2018 році та до 05.03.2019 (дата набрання чинності судовим рішенням, яким скасовано п.1,2 постанови КМУ №103) пункти 1,2 Постанови №103 були чинними, а отже правомірно були застосовані Головним управлінням під час перерахунку та виплати пенсії позивачу. Крім цього заявник вказує на безпідставність позовних вимог в частині зобов'язання органу ПФУ здійснити перерахунок та виплату перерахованої пенсії з урахуванням 100% підвищення, визначеного на 01.03.2018, саме з 01.01.2018, оскільки постанова КМУ від 30.08.2017 №704, яка встановлює грошове забезпечення, набула чинності лише з 01.03.2018.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та одержує пенсію за вислугу років, яка призначена йому відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
У січні 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2018 у розмірі 100 % підвищення суми пенсії.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 06.02.2020 року №309-125/Г-02/08-0400/20 позивача повідомлено про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії, оскільки нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених за Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 не приймалося, тому з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, виплата пенсії буде продовжуватись у встановленому на цей час розмірі.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, які полягають у виплаті перерахованої пенсії у неповному обсязі, позивач звернувся з даним позовом до суду.
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Судом встановлено, що спірні відносини між сторонами у цій справі виникли з приводу виплати органом ПФУ позивачу з 01.01.2018 перерахованої пенсії із застосуванням положень п.2 Постанови № 103, якою передбачалась поетапна виплата підвищення перерахованої пенсії.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить із наступного.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон № 2262-ХІІ.
Частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Статтею 51 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 103.
Так, згідно із пунктом 2 Постанови № 103 виплата перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводиться з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50 відсотків; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків; з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Як свідчать матеріали справи, відповідач з 01.01.2018 здійснював виплату позивачу перерахованої пенсії з врахуванням 50% від суми підвищення, а у 2019 році - з врахуванням 75% від суми підвищення.
Проте, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 визнано протиправними та нечинними, зокрема, пункти 1, 2 Постанови №103.
Відтак із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у рішенні від 06.08.2019 у справі №160/3586/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020.
Таким чином, відповідач, виплачуючи з 05.03.2019 позивачу перераховану пенсію з врахуванням 75% суми підвищення, діяв протиправно.
Щодо правомірності дій відповідача у період з 01.01.2018 по 05.03.2019, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Верховний Суд у постановах від 09.04.2020 року у справі №640/19928/18, від 21.10.2020 року у справі №640/20174/18, від 22.10.2020 року у справі №640/17732/19, від 30.11.2020 року у справі №520/9127/18 висловлював правову позицію щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема, щодо права військовослужбовців на отримання 100 відсотків суми підвищення пенсії за період 01.01.2018 року до 05.03.2019 року.
У даних судових рішеннях Суд дійшов висновку, що з 01.01.2018 по 05.03.2019 відповідні норми Постанови №103 були діючими, а тому підлягали застосуванню до спірних правовідносин.
У постанові від 17.03.2021 (справа №560/3762/18, розглянута у складі палати для розгляду щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду) Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від даної правової позиції, викладеної у вищевказаних постановах.
Отже, оскільки на момент перерахунку пенсії позивачу у березні 2018 року пенсійний орган керувався ще чинними положеннями Постанови №103, а підставою звернення позивача до суду з даним позовом були, на його думку, незаконні дії відповідача щодо виплати суми підвищення пенсії у зниженому розмірі, то суд апеляційної інстанції вважає, що вимоги позивача в частині виплати 100% суми підвищення перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 по 05.03.2019 задоволенню не підлягають.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині виплати 100% суми підвищення перерахованої пенсії за період з 05.03.2019.
В той же час, 04.09.2019 набрала чинності постанова № 804 згідно з якою виплата пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.03.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови № 704, здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018.
Вказана Постанова № 804 була чинною у період існування спірних правовідносин, а тому підлягала обов'язковому застосуванню.
З огляду на зазначене, враховуючи зміст та обсяг заявлених позовних вимог, які стосуються неправомірності дій відповідача щодо виплати суми підвищення пенсії у зниженому розмірі у період з 01.01.2018 по 31.12.2019, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги в частині виплати 100% суми підвищення перерахованої пенсії підлягають задоволенню за період з 05.03.2019 по 03.09.2019.
Такий висновок суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 13.04.2021 у справі №560/2720/19, від 19.08.2021 у справі №640/5451/20, від 27.09.2021 у справі №640/13217/19.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв'язку із чим, оскаржуване рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нове, яким частково задовольнити позов шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ щодо виплати позивачу перерахованої пенсії за вислугу років з 05.03.2019 по 03.09.2019 з врахуванням 75% суми підвищення пенсії та зобов'язання відповідача здійснити позивачу виплату перерахованої пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) з 05.03.2019 по 03.09.2019 з врахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. В іншій частині позову слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року по справі №160/3639/20 - скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати ОСОБА_1 з 05.03.2019 по 03.09.2019 перерахованої пенсії за вислугу років з врахуванням 75% суми підвищення пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 виплату перерахованої пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) за період з 05.03.2019 по 03.09.2019 з врахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
В іншій частині позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 30.11.2021р.
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк