01.12.2021 363/4646/21
Іменем України
01 грудня 2021 року Вишгородським районним судом Київської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку спрощеного провадження в м. Вишгород обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021116150000197 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,
встановив:
ОСОБА_3 , згідно рішення Вишгородського районного суду Київської області від 15.10.2012 року стягнуто аліменти на користь ОСОБА_4 , на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 01.08.2012 року до їх повноліття, тобто до 25.06.2022 року та 24.09.2029 року, відповідно.
Вишгородським відділом Державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на підставі виконавчого листа Вишгородського районного суду Київської області № 2-1413/12 від 09.11.2012 року відкрито виконавче провадження № 3162/2 від 20.11.2012 про стягнення аліментів на утримання дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 01.08.2012 року до їх повноліття, тобто до 25.06.2022 року та 24.09.2029 року відповідно.
Однак, всупереч рішення Вишгородського районного суду Київської області від 15.10.2012 року, ОСОБА_3 , в період з 01.10.2014 року по 28.10.2021 року включно, злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Так, ОСОБА_3 був ознайомленим із постановою державного виконавця Вишгородського відділу Державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-1413/12 від 09.11.2012 про стягнення аліментів на утримання дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 01.08.2012 року до їх повноліття, тобто до 25.06.2022 року та 24.09.2029 року відповідно.
Крім того, ОСОБА_3 був офіційно попереджений державним виконавцем Вишгородського відділу Державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів та знав про свій обов'язок виплачувати аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .
Незважаючи на це, починаючи з 01.10.2014 року по 28.10.2021 року ОСОБА_3 отримуючи неофіційний дохід, не сплачував аліменти на утримання дітей. ОСОБА_3 систематично і наполегливо ухилявся від виконання свого обов'язку щодо сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Разом з цим, ОСОБА_3 будучи працездатним на облік до центру зайнятості не став, підробляючи тимчасовими заробітками та маючи реальну можливість сплачувати аліменти, їх не сплачував, добровільно допомоги на утримання дітей не надавав, участі їх вихованні не брав, життям дітей не цікавився, добровільно не надавав будь-якої матеріальної допомоги на утримання дітей чим грубо порушив свій конституційний обов'язок утримувати своїх дітей до їх повноліття і протягом часу з 01.10.2014 року по 28.10.2021 року злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання дітей: ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 01.08.2012 року до їх повноліття, тобто до 25.06.2022 року та 24.09.2029 року відповідно, що потягло за собою утворення заборгованості у розмірі 247 681,31грн., що сукупно складає суму виплат більше, ніж за три місяці відповідних платежів.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 в порядку ст. 302 КПК України надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
В заяві від 28.10.2021 року щодо визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, складеній в присутності захисника адвоката ОСОБА_8 , ОСОБА_3 визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами викладеними в обвинувальному акті. ОСОБА_3 ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту також додано заяву потерпілого ОСОБА_4 , яка також надала згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, їй роз'яснено, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним інкримінованого кримінального проступку повністю доведена.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Під час досудового розслідування ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорював встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, на підставі чого прокурор звернувся до суду з обвинувальним актом, в якому зазначив клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, згідно ст. 66 КК України, суд визнає, щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Також, суд враховує, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (проступок) та фактичні обставини його вчинення, те, що обвинувачений ОСОБА_3 не працює, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо та раніше не судимий.
На підставі викладеного, з метою попередження нових кримінальних правопорушень, виправлення ОСОБА_3 з врахуванням вимог статті 50 КК України, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання в межах санкції визначеної ч. 1 ст. 164 КК України, а саме обмеження волі і що його перевиховання та виправлення можливо без ізоляції від суспільства, та вважає за доцільне призначити покарання з застосуванням статті 75 КК України.
Саме таке покарання на думку суду є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 370, 374, 377, 381, 382 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком один рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання звільнити з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає обов'язки, передбачені статті 76 КК України, зокрема: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Суддя ОСОБА_1