Справа № 376/2055/21
1-кп/357/1531/21
Категорія 227
30 листопада 2021 року м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 м. Біла Церква, Київської області кримінальне провадження № 12020110260000325, відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.08.2020 по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хотин, Чернівецької області, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працюючого, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області: ОСОБА_4 ,
потерпілий: ОСОБА_5 ,
захисник - адвокат: ОСОБА_6 ,
обвинувачений: ОСОБА_3
В провадження судді надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020110260000325 від 22.08.2020 відносно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Так, 21.08.2020 приблизно о 15 год. 50 хв. ОСОБА_3 , керуючи технічно справним мотоциклом марки «HONDA CBF 600S», державний номерний знак НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 виданого ТСЦ № 6841 від 05.09.2019 належить ОСОБА_7 та рухаючись проїзною частиною по вул. Залізнична в м. Сквира, Київської області в напрямку виїзду з міста, нехтуючи вимогами Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2002 та прийомами керування, що позбавило його змоги постійно контролювати рух керованого ним транспортного засобу та безпечно керувати ним, не обрав безпечної швидкості руху, в результаті чого при виявленні небезпеки для руху, яку він об'єктивно спроможний виявити, а саме автомобіля марки «CHERY AMULET», державний номерний знак НОМЕР_3 , який рухався в зустрічному напрямку та виконував маневр повороту ліворуч, допустив зіткнення із вказаним автомобілем.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир мотоцикла марки «HONDA CBF 600S», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді підвивиху правої стопи, ушкодження сухожилків розгиначів пальців правої стопи, консолідуючого перелому 1-ї п'ясної кістки лівої кисті, рани на правій стопі, рани на правому колінному суглобі, множинних саден, поверхневих ран кінцівок та тулуба, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Таким чином, водій ОСОБА_3 , керуючи мотоциклом марки «HONDA CBF 600S», державний номерний знак НОМЕР_1 , грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2002, а саме: п. 1.3, де вказано, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими; п. 1.5, де вказано, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3.б), де вказано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 12.3, де вказано, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди; п. 12.4, де вказано, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50км/год.; п. 12.9.б), де вказано, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на кому встановлено розпізнавальний знак, відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.
Порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.п 1.3, 1.5, 2.3.б), 12.3, 12.4 та 12.9б) Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку із скоєною дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали у вигляді отримання потерпілим ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 підпадають під кваліфікацію за ч. 1 ст. 286 КК України, за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Судом через канцелярію Білоцерківського міськрайонного суду Київської області отримано заяву потерпілого ОСОБА_5 та клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності останнього та закриття кримінального провадження у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим.
Так, потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні просив закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, мотивуючи тим, що повністю примирився із обвинуваченим ОСОБА_3 і не має до нього жодних матеріальних та моральних претензій. Просив суд закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 у зв'язку з їхнім примиренням.
Крім цього потерпілий ОСОБА_5 наполягав, що його відмова від обвинувачення є добровільною і не пов'язана з тиском на нього з боку будь-яких осіб.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні вину визнав, щиро каявся, фактичні обставини не оспорював, оскільки повністю з ними погоджується, зазначив, що відшкодував потерпілому матеріальну шкоду завдану злочином в повному обсязі, просив закрити провадження та звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України.
Отже, обвинувачений ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_5 під час судового засідання наполягали на закритті кримінального провадження у зв'язку з примиренням.
Вислухавши клопотання захисника, з'ясувавши думку прокурора, який не заперечував проти закриття кримінального провадження з підстав зазначених потерпілим, а також враховуючи позицію обвинуваченого, який не заперечував проти задоволення клопотання потерпілого, суд проаналізувавши та зіставивши клопотання потерпілого з вимогами КПК України, приходить до наступного висновку.
Відповідно з пунктом 1 частини 2 статті 284 наведеного Кодексу кримінальне провадження закривається судом, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно з ч. 4 ст. 286 КПК України встановлено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Так, відповідно до ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилась з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
При цьому закриття кримінального провадження на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим, є нереабілітуючою підставою.
Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.
Отже, зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 288 КПК України, суд зобов'язаний з'ясувати думку потерпілого щодо можливості звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Дотримуючись сталості та єдності судової практики, умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілим є вчинення нею необережного нетяжкого злочину вперше. Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Вирішуючи питання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 , у зв'язку із примиренням такого з потерпілим та закриття кримінального провадження з цієї підстави, суд враховує, що обвинувачений відповідно до вимог УІТ раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до необережних нетяжких злочинів, щиро розкаявся у вчиненому, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням відшкодував, а також суд враховує думку потерпілого, який в судовому засіданні просив звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності та зазначив, що будь-яких претензій матеріального й морального характеру до останнього не має та проти закриття кримінального провадження не заперечує.
Суд впевнився, що примирення з боку потерпілого стало результатом його добровільного волевиявлення.
Відповідно до ч. 7 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 цієї статті (у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності), не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.
Отже, оскільки у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 надав згоду на закриття кримінального провадження з вказаних підстав, суд вважає можливим звільнити останнього від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим та закрити кримінальне провадження.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Отже, накладений арешт ухвалою слідчого судді Сквирського районного суду Київської області ОСОБА_8 від 27.08.2020 по справі № 376/1842/20, по провадженню № 1-кс/376/341/2020 на мотоцикл марки «HONDA CBF 600S», державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN - код НОМЕР_4 , чорного кольору 2010 року випуску, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 належить ОСОБА_9 , підлягає скасуванню та поверненню власнику майна.
Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
Суд вирішуючи питання щодо процесуальних витрат по кримінальному провадженню, в порядку статей 122-124 КПК України вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до висновку Верховного Суду колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 342/1560/20 зазначено, що примирення винного з потерпілим (стаття 46 Кримінального Кодексу України) є нереабілітуючою підставою, яка дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження у значеній формі, без використання прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодовувати саме винна особа. При цьому Верховний Суд врахував висновок Великої Палати у постанові від 17.06.2020 у провадженні № 13-47кс20 (справа 598/1781/17), відповідно до якого питання розподілу процесуальних витрат може вирішуватися не тільки у формі обвинувального вироку суду, а й ухвали.
За таких умов процесуальні витрати по кримінальному провадженню, підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь Держави.
Цивільний позов по справі не заявлено.
На підставі ст. 46 КК України, керуючись ч. 2 п. 1 ст. 284, п. 2 ч. 3 ст. 314, 370, 372 КПК України, суд,
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілим.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110260000325 від 22.08.2020 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - закрити.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Сквирського районного суду Київської області ОСОБА_8 від 27.08.2020 по справі № 376/1842/20, по провадженню № 1-кс/376/341/2020 на мотоцикл марки «HONDA CBF 600S», державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN - код НОМЕР_4 , чорного кольору 2010 року випуску, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 належить ОСОБА_9 - скасувати.
Речовий доказ по справі, а саме: мотоцикл марки «HONDA CBF 600S», державний номерний знак НОМЕР_1 , який зберігається на майданчику тимчасового утримання транспорту Сквирського ВП ГУНП в Київській області, за адресою: Київська область, м. Сквира, вул. Залізнична, 10, повернути власнику майна ОСОБА_9 .
Транспортний засіб марки «CHERY AMULET», державний номерний знак НОМЕР_3 , переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_10 , залишити у останнього, як у користувача майна.
На підставі статей 122-124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 на користь Держави витрати за залучення експертів на загальну суму 10541,00 гривню (десять тисяч п'ятсот сорок одну гривню).
На ухвалу може бути подано апеляцію до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом семи діб з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.
СуддяОСОБА_11