Справа № 357/13230/21
2/357/4898/21
30.11.2021 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Б. І. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів, додаткових витрат на дітей та визначення місця проживання дітей,-
ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 ; встановити розмір аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від доходу ОСОБА_2 , починаючи з дати подання позовної заяви; видати виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивачки аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від доходу ОСОБА_2 , починаючи з дати подання позовної заяви; встановити розмір додаткових витрат на утримання двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на рівні 1 000 грн. від доходу ОСОБА_2 , починаючи з дати подання позовної заяви; визначити місце проживання двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як місце проживання матері. ОСОБА_1 ; стягнути з відповідача судові витрати по справі.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд вважає, що заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Також, суд звертає увагу позивача, що звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.
Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі:
- найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;
- якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
- зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви;
- зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);
- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Відповідно до ч. 4, 5, 6 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
У судовій практиці виникає питання про те, який орган опіки та піклування необхідно залучити до розгляду у справі у випадку, якщо спір вирішується між батьками, які проживають в різних адміністративно-територіальних одиницях.
Згідно п.72 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини» зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів № 800 від 03.10.2018 для розв'язання спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
Працівник служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини проводить бесіду з батьками та відвідує дитину за місцем проживання, про що складає акт обстеження умов проживання за формою згідно з додатком 9, а також звертається до соціального закладу та/або фахівця із соціальної роботи для забезпечення проведення оцінки потреб сім'ї з метою встановлення спроможності матері, батька виконувати обов'язки з виховання дитини та догляду за нею.
У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання (перебування) стосовно проведення обстеження його житлово-побутових умов і складення акта обстеження умов проживання. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.
Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.
Висновок органу опіки та піклування складається після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною та перевірки зібраних документів.
Ключовим при вирішенні питання щодо визначення органу опіки та піклування є не місце проживання позивача та відповідача, а місце проживання дитини. В такому випадку органу опіки та піклування забезпечується можливість відвідати дитину за місцем її проживання.
Отже, позивачу необхідно залучити до участі у справі орган опіки та піклування за місцем проживання дитини в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
Згідно із ч.1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 190 ЦПК України одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Тому позивачу необхідно додати копію заяви та копії документів, що додаються до неї, відповідно до кількості осіб у справі, а саме, для третьої особи, а саме органу опіки та піклування за місцем проживання дитини.
Відповідно до частини 5 ст.177 та ст.83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, зобов'язані подати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги разом з поданням позовної заяви.
У позовній заяві позивач зазначає, що діти проживають з нею та перебувають повністю на її утриманні, однак відсутня довідка про місце перебування та проживання позивача разом з дітьми.
Крім того, позивачем взагалі не викладно необхідних обставин справи щодо заявлених нею позовних вимог про стягнення додаткових витрат в розмірі 1 000 грн., не зазначено та не надано відповідних доказів, що підтверджують обставини щодо фактично понесених позивачем витрат (якщо додаткові витрати повинні бути понесені у майбутньому, необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат).
Також, згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В порушення зазначеної норми та Закону України «Про судовий збір», позивачем при зверненні до суду із позовними вимогами не сплачено судовий збір, клопотання про звільнення або відстрочення його сплати суду не надано.
Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік» у 2021 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 у розмірі 2270,00 грн.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 908,00 грн.
Згідно до частини 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майнові і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається з позовної заяви, вона містить в собі дві вимоги, які підлягають оплаті судового збору (про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей).
Тому, судовий збір за дві вимоги немайнового характеру повинен бути сплачений у розмірі 1816 грн. (908,00 грн. * 2).
В порушення вимог ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» , ч.4 ст. 177 ЦПК України суду надано одну квитанцію про сплату судового збору в розмірі 908,00 гн. та за одну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, позивачу необхідно здійснити оплату судового збору за кожною позовною вимогою немайнового характеру в загальному розмірі 1816 грн. (908,00 грн. * 2), та/або надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору. Якщо у позивача є пільги зі сплати судового збору, необхідно надати доказ на підтвердження таких пільг.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, позивачам необхідно усунути зазначені в ухвалі недоліки, оплатити судовий збір за кожною позовною вимогою немайнового характеру в загальному розмірі 1816 грн. (908,00 грн. * 2) на рахунок для зарахування сплати судового збору: призначення платежу: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Білоцерків. міс/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA188999980313101206000010776; код класифікації доходів бюджету: 22030101, та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом пяти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
А згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначенні статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів, додаткових витрат на дітей та визначення місця проживання дітей - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки в строк який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяБ. І. Кошель