Справа № 357/14214/21
2-о/357/265/21
Категорія 16
іменем України
30 листопада 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Орєхова О. І. ,
за участі секретаря - Сокур О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ), про встановлення факту смерті, -
29 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою про встановлення факту смерті, заінтересована особа: Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ), посилаючись на наступні обставини.
Вона, ОСОБА_1 , є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Макіївка, Червоногвардійського району Донецької області у зв'язку із віком та супутніми захворюваннями. Факт та наявність родинних зав'язків підтверджується свідоцтвом про народження.
Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо оскільки, факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». Зазначене місце смерті є тимчасово окупованою територією України, визначеною Верховною Радою Україною.
При зверненні до Білоцерківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) для отримання свідоцтва про смерть, отримано відмову у проведенні державної реєстрації смерті.
Встановлення факту смерті необхідно їй для отримання свідоцтва про смерть, проведеної державним органом України.
Просила суд встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: Росія, Омська область, Крутінський район, с. Крутінка, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Макіївка Донецької області. Розгляд справи просила проводити без її присутності.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2021 року, головуючим суддею визначено Орєхова О.І.
Ухвалою судді від 29.11.2021 року відкрито провадження у вищезазначеній справі та призначено розгляд справи по суту у судове засідання на 30.11.2021 року.
В судове засідання заявник не з'явилась, в прохальній частині заяви просила суд розгляд справи проводити у її відсутність.
Представник зацікавленої особи Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) в судове засідання свого представника не направили, 30.11.2021 року за вх. № 56280 судом отримано лист за підписом начальника відділу Оксаною Савченко, в якому остання просила судове засідання проводити без представника їх відділу згідно чинного законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до вимог ст. 317 ЦПК України, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності заявника та представника заінтересованої особи.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що вимоги заявника ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану фату смерті.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Частиною 2 статті 317 ЦПК України встановлено, що справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про народження та свідоцтвом про укладення шлюбу останньої.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Макіївка Донецької області.
Отже, місцем смерті особи є тимчасово окупована територія України.
Матеріали справи не містять відмови заявнику Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) в проведенні реєстрації смерті та видачі державним органом свідоцтва про смерть.
Разом з тим, суд бере до уваги Інформаційний лист Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду, вих. № 985/0/208-21 від 22.04.2021 року, спрямований головам апеляційних судів, в якому зазначено, що положення цивільного процесуального закону не вимагають від осіб, які звертаються із заявою до суду про встановлення відповідного факту, пред'являти в суд письмової відмови органу реєстрації актів цивільного стану в здійсненні реєстрації таких фактів.
Відповідно до п.1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» від 15 квітня 2014 року, територія частини Донецької області визначається тимчасово окупованою територією.
Зі змісту ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», вбачається, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Відповідно до роз'яснень, наведених у п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
Згідно ст. 17 Закону України «Про реєстрацію актів цивільного стану», підставою для проведення державної реєстрації смерті є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я або судово-медичною установою документ встановленої форми, що підтверджує факт смерті. За відсутності такого документа, що підтверджує факт смерті, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту смерті.
Згідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 р. № 5 рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Встановлення даного факту, що має юридичне значення необхідно заявнику для державної реєстрації смерті її матері ОСОБА_2 .
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є громадянкою України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , про що в матеріалах справи свідчить відповідна відмітка в паспорті останньої про місце зареєстрованого проживання.
Отже, мати заявника ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Макіївка Донецької області, що підтверджено наявним в матеріалах справи лікарським свідоцтвом про смерть за № 345 від 09.07.2021 року, довідкою про смерть за № 345 від 08.07.2021 року та свідоцтвом про смерть, які відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року № 1207-VІІ є недійсними і не створюють правових наслідків.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема,"Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), а також Молдови та Росії (зокрема,"Mozer v. the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Others v. Moldova and Russia"), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений випадок полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території.
ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Відповідно до ч. 4. ст. 317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Разом з тим, вирішуючи дану справу, суд бере до уваги Інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про окремі питання застосування Закону України від 04 лютого 2016 року № 990-VІІІ «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особина тимчасово окупованій території України», в якому містяться роз'яснення стосовно того, що документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України.
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Згідно ч. 2 ст. 319 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
З огляду на викладене, суд вважає що дійсно для проведення державної реєстрації смерті є об'єктивні перешкоди. З метою захисту прав і свобод громадян України, якою є заявник, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_3 про встановлення факту смерті, бо законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість отримати громадянці України ОСОБА_1 свідоцтво про смерть її матері ОСОБА_2 , виданого державним органом України.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за можливе допустити рішення до негайного виконання в частині щодо встановлення факту смерті.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6-10, 12-19, 81, 89, 107, 293, 295-296, 315-317, 353, 353, 430 ЦПК України, Постановою Пленуму ВСУ № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»,ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ), про встановлення факту смерті, - задовольнити.
Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Росія, Омська область, Крутінський район, с. Крутінка, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 82 роки в Червоногвардійському районі міста Макіївки Донецької області.
Допустити негайне виконання рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 317 ЦПК України оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст рішення виготовлено 30 листопада 2021 року.
Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
СуддяО. І. Орєхов