Справа № 352/1220/21
Провадження № 3/352/840/21
01.12.2021м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі судді Гриньків Д.В., секретаря Шпек В.О., особи стосовно якої розглядаються матеріали адміністративної справи ОСОБА_1 , представника Баландіної Ю.Ю, розглянувши об'єднані матеріали, які надійшли з відділення поліції №1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП,-
ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку, порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, ст. 124 КУпАП та ст. 122-4 КУпАП за наступних обставин:
29.05.2021 в 14 год 05 хв по вул. Надвірнянська в с. Черніїв ОСОБА_1 керуючи автомобілем Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем Opel Zafira, номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Крім того, 29.05.2021 в 14 год 05 хв по вул. Надвірнянська в с. Черніїв водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_1 , будучи причетним до ДТП залишив місце скоєння ДТП, яка відбулась за його участю.
Також, 29.05.2021 в 15 год 30 хв по вул. Т.Шевченка в с. Березівка водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови). Від проходження огляду у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП визнав. Щодо складення протоколу за ч. ст.130 КУпАП вказав, що рухався на автомобілі з с. Березівка до с. Черніїв, однак підчас руху тріснув диск та він вимушений був здійснити зупинку. Оскільки вдарився грудьми і головою то не виходив із транспортного засобу, крім того зібрався натовп людей, які хотіли нанести йому тілесні ушкодження. Вказав, що йому пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, проте він відмовився, оскільки має хронічні захворювання, які б могли призвезти до позитивного тесту на приладі "Драгер". Пояснив, що після того як приїхав ОСОБА_2 він би поїхав в лікувальний заклад для проходження огляду. Вказав, що спочатку складались протоколи, а потім у нього брались пояснення. На запитання захисника яким чином працівники поліції встановили ознаки алкогольного сп'яніння пояснив, що це їх суб'єктивна думка, на той момент знаходився у стані стресу, а запах алкоголю з порожнини рота міг бути внаслідок хвороби. Вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП не визнав.
Представник ОСОБА_1 адвокат Баландіна Ю.Ю. в судовому засіданні вказала, що ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП визнає. Зазначила, що шкоду заподіяну ДТП відшкодував. Однак, заперечувала щодо притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Допитаний судом свідок ОСОБА_2 надав суду показання, що перебуває з ОСОБА_1 в дружніх стосунках. Останній 29.05.2021 зателефонував йому та попросив під'їхати до нього, бо сталась ДТП. Коли він прибув на місце події транспортний засіб ОСОБА_1 , в якому був пошкоджений диск та колесо, знаходився поблизу знаку с. Березівка. Вказав, що іншого транспортного засобу, який би був учасником ДТП, не бачив.
Інші свідки в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись у встановленому законом порядку.
Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його представника, оцінивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.
Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Не зважаючи на те, що адвокат Баландіна Ю.Ю. та ОСОБА_1 заперечували щодо притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, проте його вина у вчиненому доводиться сукупністю зібраних по справі доказів, зокрема: протоколом серії ДПР18 №499475 від 29.05.2021 року про адміністративне правопорушення в якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, з зазначенням двох свідків адміністративного правопорушення з відповідними їх підписами; направленням на огляд водія транспортного засобу, відеоматеріалами, що містяться на оптичному диску.
Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Так суд, в якості доказу, дослідив відеоматеріали працівників поліції, які містяться на оптичному диску, який є додатком до справи, з яких вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки і медичному закладі.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом були досліджені відеозаписи інспекторів патрульної поліції.
Суд звертає увагу на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення дійсно не зазначено, який саме приладом здійснювалася відеофіксація обставин відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку та складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Однак, на переконання суду, таке порушення не є суттєвим і не має своїм правовим наслідком визнання всіх долучених до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписів недопустимими.
Зокрема, недопустимими повинні бути визнані докази, які отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд вважає, що відсутні дані, які свідчать що наявні в матеріалах справи докази отримані з порушенням встановленого законом порядку та повинні бути визнані недопустимими.
Таким чином, на переконання суду, дані відеозаписи є належними та допустимими доказами, оскільки отримані у встановленому законом порядку та дозволяє повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення.
Крім того відображена у відеоматеріалах інформація відповідає обставинам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення. Відеозаписи стосуються обставин вчинення ОСОБА_1 правопорушення та оформлення матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення.
Одночасно, ОСОБА_1 не вказано яким чином відсутність даних про технічні засоби відеофіксації має істотне значення для розгляду справи, впливає на вирішення питання щодо допустимості вказаного доказу та порушує право особи, яка обвинувачується у вчиненні правопорушення на організацію ефективного захисту своїх інтересів.
Отже суд, враховуючи обставини за яких було здійснено відеозапис, вважає, що у даному випадку, наявність або відсутність інформації про те, яким технічним засобом було створено відеозапис, жодним чином не впливає на правову оцінку вищевказаного доказу щодо його допустимості та належності, оскільки достовірність обставин, які ним зафіксовано не викликає сумнівів.
Вказаними відеозаписами зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
Щодо посилань захисника про не перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння то суд зазначає, що дана обставина не може бути причиною відмови від виконання або обґрунтуванням ухиляння вимог поліцейського, що виконує свої службові обов'язки, зокрема у встановленому законом порядку пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 згідно з протоколом ставилось у вину правопорушення, суть якого полягала у відмові особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а не керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, доводи про те, що він не перебував в стані алкогольного сп'яніння, не можуть впливати на висновок про винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, згідно з п. 2.5. Правил дорожнього руху за відмову водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Так само не є слушними доводи з приводу недоліків у наявному в матеріалах справи акті огляду, оскільки ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, а відтак вимога щодо його складення у такому випадку відсутня.
Аналогічного висновку дійшов Івано-Франківський апеляційний суд у постанові за №344/9560/21 від 20.09.2021.
Щодо посилань захисника на постанови Івано-Франківського апеляційного суду у справі за №354/194/21 від 07.06.2021 то суд зазначає, що остання стосується порушення п.2.9а ПДР України, а не п.2.5 ПДР України, тобто обставини справ є відмінними. Стосовно постанови Івано-Франківського апеляційного суду у справі за №351/163/21 від 26.05.2021 обставини у справі теж відрізняються від тих, які викладені у постанові, так як у даному випадку судом не встановлено надання згоди ОСОБА_1 на огляд у медичному закладу та в подальшому наполягань працівників поліції щодо відмови від огляду.
Як слідує з доказів, які є в матеріалах справи, ОСОБА_1 у присутності двох свідків на пропозицію поліцейського пройти огляд на місці та в лікувальному закладі не погодився, що правильно було розцінено працівниками поліції як відмова від проходження огляду та стало підставою для складення протоколу.
Те, що ОСОБА_1 в судовому засіданні вказав, що бажав пройти огляд в медичному закладі не підтверджено жодними доказами та не спростовує фактичних даних, зафіксованих на оптичному диску, щодо відмови його як водія транспортного засобу пройти в установленому порядку огляд для визначення стану сп'яніння на вимогу поліцейського.
Щодо тверджень захисника про неможливість встановлення працівником поліції у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови) то суд зазначає, що сам же ОСОБА_1 у судовому засіданні вказав, що на той момент знаходився у стані стресу, а запах алкоголю з порожнини рота міг бути внаслідок хвороби. Відтак, зважаючи на те, що працівник поліції безпосередньо спілкувався із ОСОБА_1 обставини щодо можливості встановлення поліцейським таких ознак в суду не викликає сумнівів.
Стосовно не роз'яснення ОСОБА_1 прав у відповідності з ст. 268 КУпАП, то суд зазначає, що з відеозапису встановлено, що такі йому роз'яснювались. Більше того сам же ОСОБА_1 працівнику поліції ствердив, що йому відомі права, передбачені КУпАП, на що останній ствердив про свій обов'язок такі права роз'яснити.
Те, що у протоколі не вказано докази, які до нього додаються, не є суттєвим порушенням, крім того вирішення питання про те, які саме докази долучати до протоколу, належить до дискреційних повноважень поліцейських.
Таким чином, відповідно до вимог п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як встановлено судом ОСОБА_1 допустив порушення згаданих вимог ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до вимог ч.1 ст.130 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, і на вимогу працівника поліції від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, що повністю доведено в суді.
Відповідно до вимог ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність,
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, слід з метою виховання останнього та запобіганню вчинення нових правопорушень накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Також, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 29.05.2021 серії ДПР18 №499474, копією схеми місця ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_3 та визнанням вини у судовому засіданні, наданими представником поясненнями про відшкодування шкоди заподіяної ДТП.
Відносно заперечень ОСОБА_1 та його представника щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, суд зазначає наступне.
ДТП, вину у вчиненні якої визнав ОСОБА_1 , останній вчинив в с. Черніїв. Протоколи про адміністративні правопорушення складено в с. Березівка, де було його зупинено і що ним не заперечувалось. Дане місцезнаходження також підтверджено показами свідка наданими в судовому засіданні.
Відтак місце ДТП та місця складення протоколів і зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 відрізняються.
Отже, ОСОБА_1 залишив місце ДТП до якої він був причетний, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні.
Однак, в протоколах про адміністративні правопорушення від 29.05.2021 серії ДПР18 №499474 та серії ДПР18 №499475 відносно ОСОБА_1 за ст. 124, 122-4 КУпАП зазначено, що датою вчинення адміністративних правопорушень є 29 травня 2021 року.
Одночасно, за змістом частини другої статті 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - п'ятій цієї статті.
При цьому будь-яке поновлення, продовження чи зупинення перебігу таких строків КУпАП не передбачено. Тому, в разі закінчення строків накладення адміністративного стягнення провадження у справі має бути закрито.
Разом з тим, п.7 ст.247 КУпАП містить імперативне правило, згідно із яким провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи вимоги статті 284 КУпАП, оскільки на момент розгляду справ про адміністративні правопорушення за ст. 124, 122-4 КУпАП минуло більше трьох місяців з дня вчинення правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , провадження у справі слід закрити.
При вирішенні питання про стягнення судових витрат суд враховує те, що ОСОБА_1 відповідно до довідки МСЕК за №229484 є інвалідом 2 групи, а відтак звільнений від сплати судового збору.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 36, 38, 40-1, 247, 283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та звільнити його від адміністративної відповідальності за ст. 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Тисменицького районного суду
Івано-Франківської області Дзвенислава ГРИНЬКІВ