Справа №348/2429/19
25 листопада 2021 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді - Грещука Р.П.,
секретаря - Нагорняк Г.М.,
з участю: відповідача - ОСОБА_1 ,
її представника, адвоката - Капака В.М.,
представника відповідача:
Пасічнянської сільської ради
Надвірнянського району
Івано-Франківської області - Калинюка М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Надвірна цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Пасічнянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про визнання рішення сільської ради недійсним та скасування державної реєстрації, -
02.12.2019 року ОСОБА_3 , ОСОБА_2 звернулися в суд із позовом до ОСОБА_1 , Пасічнянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про визнання рішення сільської ради недійсним та скасування державної реєстрації.
Згідно ухвали Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 22.05.2020 року провадження у даній справі закрито, в частині позовних вимог ОСОБА_3 , в зв'язку з її смертю.
В ході судового розгляду позивач ОСОБА_2 та її представник, адвокат Романко В.М. підтримували поданий позов, однак в подальшому в судові засіданні, призначені на 18.11.2020 року, 28.01.2021 року, 11.05.2021 року, 17.05.2021 року та 25.11.2021 року, позивач та його представник повторно не прибули, про дату, час та місце розгляду справи сторона позивача повідомлялися заздалегідь та належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення та розписки про отримання судових повісток про виклик до суду, які знаходяться в матеріалах справи.
В судовому засіданні 25.11.2021 року відповідач ОСОБА_1 та її представник, адвокат Капак В.М. заявили клопотання про залишення позову ОСОБА_2 без розгляду, мотивуючи тим, що позивач та її представник неодноразово, без поважних причин не з'являються до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області для проведення судових засідань та розгляду срави по суті.
Дослідивши наявні матеріали справи, вислухавши відповідача та його представника, представника Пасічнянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.3 ст.13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Суд враховує, що закон створює рівні умови для осіб, що володіють правом звернення до суду, зобов'язавши суд повідомляти цих осіб про час і місце розгляду справи.
Суд прийняв вичерпні заходи для повідомлення сторони позивача про час та місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і захистити свої права.
За змістом ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права особа сама визначає обсяг своїх прав і обов'язків у цивільному процесі. Тому особа, визначивши свої права, реалізує їх на свій розсуд. Розпорядження своїми правами на розсуд особи є одним з основоположних принципів судочинства.
Враховуючи завдання судочинства, принцип правової визначеності, поширення загального правила, закріпленого в ЦПК України, відкладення судового розгляду у випадку неявки в судове засідання будь-кого з осіб, що беруть участь у справі, за відсутності відомостей про причини неявки в судове засідання не відповідало б конституційним цілям цивільного судочинства, що, у свою чергу, не дозволить розглядати судову процедуру в якості ефективного засобу правового захисту в тому сенсі, який закладений в ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.ст.7, 8 і 10 Загальної декларації прав людини і ст.14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.
Провадження у даній справі було відкрито ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 06.12.2019 року та постановлено розглядати її в порядку загального позовного провадження, призначивши підготовче засідання на 03.01.2020 року о 09 год. 45 хв.
Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 22.05.2020 року провадження у даній справі було закрито, в частині позовних вимог ОСОБА_3 , в зв'язку з її смертю.
Згідно ухвали суду від 21.08.2020 року було закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду.
Однак, як зазначено вище, в подальшому в судові засіданні, призначені на 18.11.2020 року, 28.01.2021 року, 11.05.2021 року, 17.05.2021 року та 25.11.2021 року, позивач і його представник повторно не прибули, про дату, час та місце розгляду справи сторона позивача повідомлялися заздалегідь та належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення та розписки про отримання судових повісток про виклик до суду, які знаходяться в матеріалах справи.
Зокрема, в судові засідання, призначені на 18.11.2020 року, 11.05.2021 року та 17.05.2021 року представник позивача не з'явився, просив відкласти їх, оскільки він бере участь у судових засіданнях в інших судах, проте підтверджуючих дану обставину доказів не представив.
В судові засідання, призначені на 28.01.2021 року та 25.11.2021 року позивач і його представник не прибули, про причини своєї неявки суд не повідомили, заяви про слухання справи у їх відсутності не поступало.
Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до положень ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Таке положення пов'язане з дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами та із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
При цьому законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свій час та кошти. Так, для відповідача - це можливість заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача(ч.5 ст.142 ЦПК України), а для позивача після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду - право звернутися до суду повторно(ч.2 ст.257 ЦПК України).
Відповідно до п.п.1, 3, 5 ст.128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Позивач та її представник заздалегідь і належним чином повідомлялися про час та дату розгляду справи, однак в судові засідання не прибули.
В судове засідання у Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області 25.11.2021 року позивач ОСОБА_2 та її представник черговий раз не прибули, заяви про відкладення розгляду справи або про продовження розгляду справи у їх відсутність - до суду не надходило.
Суд констатує, що участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.
Цивільний процесуальний кодекс України не містить вичерпного переліку поважних причин неявки до суду, однак зобов'язує суд оцінювати неявку до суду у кожному конкретному випадку залежно від підстав поважності наведених причин з тим, щоб забезпечити учасника процесу конституційною гарантією змагальності у процесі та доведення суду переконливості своїх доводів (п.4 ч.3 ст.129 Конституції України).
Крім цього, у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Також, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Європейський суд з прав людини, констатує, що розумність тривалості провадження має оцінюватись в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмету розгляду для заявника (рішення у справі «Писатюк проти України»).
Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи викладене, суд вважає таку поведінку (дії) позивача ОСОБА_2 та її представника, як зловживання своїми процесуальними правами, а причини їх неявки в судові засідання - неповажними.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
З врахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги багаторазову неявку позивача ОСОБА_2 та її представника в судові засідання, належним чином повідомлених про день та час їх проведення, відсутність заяви про розгляд справи без їх участі та відсутність у суду підстав, передбачених чинним процесуальним законодавством для відкладення розгляду справи, суд вважає за необхідне залишити позов ОСОБА_2 без розгляду, що одночасно не порушує право на повторне звернення до суду з тією самою заявою.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.123, 128, 142, 223, 257, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Пасічнянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про визнання рішення сільської ради недійсним та скасування державної реєстрації - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Повний текст ухвали
складено 30.11.2021 року.
Суддя Грещук Р.П.