Справа № 348/1515/21
30 листопада 2021 року м. Надвірна
Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Міськевич О.Я., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, жителя АДРЕСА_1 , одруженого, на утриманні нікого не має, з базовою освітою, пенсіонера, раніше не притягався до адміністративної відповідальності, громадянина України,
за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,-
На розгляд Надвірнянського районного суду надійшли матеріали від Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 420829 від 22.06.2021 вбачається, що 30.05.2021 близько 21 год. 00 хв. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 з хуліганських спонукань видав камінням на подвір'я свого сусіда ОСОБА_3 , чим пошкодив метало профіль та вчинив дрібне, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП.
Допитаний в судовому засіданні в якості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав, суду пояснив, що ОСОБА_3 , є його односельчанином та сусідом. Зазначив, що між ним та ОСОБА_3 склались особисті неприязні відносини, який на нього постійно робить наклепи, жодних хуліганських дій по відношенню до ОСОБА_3 не вчиняв, не кидався камінням та не порушив громадськогопоярдку. Просив провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністратвиної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього докази, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, наявність яких характеризує діяння як адміністративне правопорушення (проступок).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Диспозицією ст. 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України № 10 від 22.12.2006 «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство - це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце.
Відповідно до ст. 1 Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005 № 2899-IV, громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
З матеріалів справи вбачається, що даний конфлікт було вчинено біля території приватного господарства, яке не підпадає під визначення громадського місця.
Отже, вчинення протиправних дій ОСОБА_1 не в громадському місці не охоплюються складом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Отже, як вбачається із наведеного об'єктом вказаного адміністративного правопорушення є саме громадський порядок. При цьому умисел винної особи має бути спрямований саме на його порушення (нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян тощо).
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 420829 від 22.06.2021 вбачається, що 30.05.2021 близько 21 год. 00 хв. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 з хуліганських спонукань видав камінням на подвір'я свого сусіда ОСОБА_3 , чим пошкодив металопрофіль та вчинив дрібне, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, працівником поліції надано протокол про адміністративне правопорушення, заяву ОСОБА_4 , довідку за результатами розгляду звернення ОСОБА_4 .. Разом з тим жодних належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 своїми діями порушив громадський порядок та спокій громадян матеріали справи не містять і органом, що порушив провадження в справі, такі докази суду не надані. Відсутні також докази того, що вказані дії ОСОБА_1 були направлені саме на порушення громадського порядку та вчинені з хуліганських мотивів, пошкодження майна.
До матеріалів справи долучені письмові пояснення потерпілого ОСОБА_4 , який у своїх письмових поясненнях вказав, що 30.05.2021 ввечері він вийшов покурити і його сусід кидав камінням на його господарство де лежала бляхав металопроффілю, чим пошкодив її. Однак з даних показань не вбачається, що саме ОСОБА_1 вчиняв такі дії, а також що ОСОБА_1 висловлювання нецензурними словами і такі дії були вчинені в громадському місці та з порушенням громадського порядку і спокою громадян.
Також в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не зазначено мотиви дій порушника, не вказані свідки події.
Разом з тим, для юридичної оцінки діяння за ст. 173 КУпАП обов'язковим є поєднання ознак об'єктивної сторони цього правопорушення у виді порушення громадського порядку і суб'єктивної сторони, зокрема, мотиву порушення громадського порядку чи спокою громадян.
Окрім цього судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 існують особисті неприязні відносини.
Тому за відсутності відповідного хуліганського мотиву, вчинення протиправних дій з особистих мотивів не може бути підставою для кваліфікації їх як дрібного хуліганства.
Таким чином, судом встановлено, що в даному випадку відсутні такі суб'єктивні ознаки правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, - як мотив вчинення і направленість умислу, які є основними критеріями, які відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень та злочинів, а також відсутні дії, які згідно ст. 173 КУпАП становлять об'єктивну сторону даного правопорушення, а саме громадське місце.
Окрім того в протоколі, складеному відносно ОСОБА_1 не зазначено, в чому саме полягає порушення громадського порядку, які саме суспільні відносини були порушені, чий конкретно спокій він порушив та в чому саме це проявилось. Суть правопорушення, яке поставлено йому в провину, залишилася невизначеним. Протокол про адміністративне правопорушення не містить конкретних даних про обставини вчинення правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
За змістом вимог ст.256, ч.1 ст.257 КпАП України питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Європейський суд з прав людини у справах «Малофєєва проти Pocії» рішення від 30 травня 2013 року заява № 36673 / 04) та «Карелін проти Pocії» заява № 926 / 08, рішення від 20 вересня 2016 року), серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Виходячи з положень ст.8, ст.62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п.161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а також докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту».
Подані до суду матеріали не містять об'єктивних та фактичних даних, які б підтверджували, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, дані протоколу є сумнівними.
На підставі викладеного та виходячи з положень статті 62 Конституції України про тлумачення усіх сумнівів щодо доведеності вини особи на її користь, провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У відповідності із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у звязку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище наведене суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП не знайшла свого підтвердження належними та достатніми доказами, тому вважає за необхідне звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а провадження по справі закрити.
Керуючись ст.ст. 9, 10, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283 КУпАП, суддя, -
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП - закрити підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга на постанову подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Міськевич О.Я.