Справа № 203/4184/21
Провадження № 3/0203/2510/2021
30 листопада 2021 року м. Дніпро
Суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Вусик Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, за участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його представника - адвоката Мальниченка В.М., справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Марокко, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 323806 від 24 вересня 2021 року, водій ОСОБА_1 24 вересня 2021 року о 20 год. 20 хв., у м. Дніпрі по вул. Княгині Ольги біля буд. 6, керував транспортним засобом Audi A4, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, зіниці звужені не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину у скоєному не визнав, зазначивши, що наркотичні засоби не вживав, мав бажання пройти огляд у медичному закладі, однак працівники поліції в силу того, що він не розуміє суті та наслідків адміністративного правопорушення у виді відмови від проходження медичного огляду, вмовили його відмовитися від проходження медичного огляду та склали відповідний протокол. Наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі, працівники поліції йому не роз'яснили.
Захисник Мальниченко В.М. в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 є громадянином ОСОБА_2 та не володіє українською мовою, російську мову розуміє в певній мірі, однак працівниками поліції під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення не було залучено перекладача, що є порушенням чинного законодавства та прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, захисник додав, що не було проведено огляд із виявленням ознак наркотичного сп'яніння, які, в свою чергу, мають бути оголошені свідкам. Також, ОСОБА_1 не було роз'яснено наслідків відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, та, користуючись тим, що ОСОБА_1 не в повній мірі володіє російською мовою, запевнили останнього, що медичний огляд все одно підтвердить факт наркотичного сп'яніння, а тому, задля швидшого вирішення справи, краще йому відмовитися від нього. Вказані обставини зафіксовані на відеофайлах, що знаходяться в матеріалах справи. На підставі зазначеного просив суд закрити провадження по справі у зв'язку із відсутність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд, вислухавши ОСОБА_1 та його захисника, адвоката Мальниченка В.М., розглянувши матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП повинен, зокрема, з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно ст.35 ЗУ Про Національну поліцію поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:
1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху України;
2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;
5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;
8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;
10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
2. Поліцейський зобов'язаний зупиняти транспортні засоби у разі:
1) якщо є інформація, що свідчить про порушення власником транспортного засобу митних правил, виявлені органами доходів і зборів відповідно до МКУ, а саме: порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту іншого транспортного засобу особистого користування, використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, розкомплектування чи передачу у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;
2) якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, не зареєстрований в Україні у встановлені законодавством строки чи перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, чи використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, чи переданий у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
3. Поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
До матеріалів справи долучено рапорт працівника поліції, згідно якого вказано, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було зупинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про НП», однак зазначене не відповідає дійсності, оскільки з переглянутого у судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що транспортний засіб було зупинено на підставі п.10 ч.1 зазначеного Закону, оскільки він знаходиться на іноземних номерах, у зв'язку з чим, необхідно перевірити документи водія.
При цьому, зазначене поліцейським формулювання підстави для зупинки не відповідає п.10 зазначеного Закону, що свідчить про те, що останньою не було поінформовано ОСОБА_1 про конкретну причину зупинення транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, порушення якого інкримінується ОСОБА_1 визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Встановлення стану наркотичного сп'яніння потребує застосування спеціальних процедур та може бути підтверджений виключно належними доказами - відповідним медичним висновком.
У випадку ж відмови від проходження огляду на стан сп'яніння доказами на підтвердження стану сп'яніння особи є протокол про адміністративне правопорушення, який є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення.
Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з'ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.
Протокол про адміністративне правопорушення складається з дотриманням вимог щодо форми і змісту, встановлених статтею 256 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
Згідно зазначених норм закону, особу можливо притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення тільки на підставі протоколу про адміністративне правопорушення.
Під час розгляду справи судом встановлено, що вказаних вимог закону при складанні протоколу працівниками поліції враховано та дотримано не було.
Так, протокол про адміністративне правопорушення ААБ №323806, складений щодо ОСОБА_1 , не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки складений з порушенням вимог ст. 251 КУпАП, зокрема, у ньому не зазначені пояснення ОСОБА_1 , оскільки особа яка притягається до адміністративної відповідальності не надавала зовсім ніяких пояснень, що не узгоджується з правом на захист та є істотним порушенням прав людини.
Також, протокол не містить даних про роз'яснення ОСОБА_1 його прав та обов'язків, зокрема, права на захист, враховуючи й те, що він є громадянином іншої країни та не в повній мірі розумів того, що відбувалося.
Протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, зіниці звужені не реагують на світло, які стали підставою для вимоги про проходження медичного огляду на стан сп'яніння.
Так, відповідно до п. 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України та Міністерством охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі, Інструкція) визначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 4 розділу 1 Інструкції, ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Аналіз відеозапису з нагрудної камери поліцейського, проведений судом, не дає обґрунтованих підстав для підтвердження викладених у протоколі фактів.
З відеозапису вбачається, щоОСОБА_1 чітко та адекватно відповідає на запитання поліцейських, а його поведінка та координація рухів повністю відповідають обстановці, за якої відбувається його спілкування з поліцейськими.
Крім того, згідно п. 12 розділу ІІ зазначеної Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Як встановлено судом, зазначені вимоги порядку проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння щодо ОСОБА_1 працівниками поліції були порушені, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ є порушенням права на захист.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що вони взагалі не містять, ані акту огляду ОСОБА_1 на стан будь-якого сп'яніння, ані направлення його до закладу охорони здоров'я для його проходження.
Крім того, на відеозаписі не зафіксовано, яким чином встановлювалися у водія ОСОБА_1 ознаки сп'яніння на місці зупинки його транспортного засобу, які б давали підстави для проведення огляду останнього, враховуючи й те, що працівники поліції навіть не повідомили про зазначені ознаки свідків та про те, який саме медичний огляд було запропоновано пройти ОСОБА_1 .
З досліджених матеріалів справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено, що долучені письмові пояснення свідків відмови правопорушника від проходження огляду на стан сп'яніння не відповідають критерію належності доказів, зокрема ст. 272 КУпАП.
Особу свідків не було встановлено відповідними документами.
Зазначені пояснення не містять відомостей щодо суті правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в тому контексті як вони викладені в протоколі, зокрема відносно того, що пояснення свідків не мають однозначного визначення щодо виду стану сп'яніння ОСОБА_1 , оскільки зазначають, що водій від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, в той час коли огляд саме лікарем проводиться з метою виявлення як стану алкогольного, так і стану наркотичного, чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, суд приходить до висновку, що з таких пояснень свідків неможливо встановити чи були підстави вважати, що водій ОСОБА_1 взагалі перебував у тому чи іншому стані сп'яніння, при цьому через відсутність даних відомостей, їх також неможливо зіставити з тими ознаками сп'яніння, що зазначені в змісті протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки у поясненнях свідків про ознаки мова не йде, та таким чином перевірити обґрунтованість вимог співробітників патрульної поліції для проходження правопорушником відповідного огляду на стан сп'яніння.
Наведені факти свідчать про неналежність наданих доказів, які не підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в рамках даної справи, та обставин вчинення правопорушником протиправного діяння, що ставиться йому у провину складеним відносно нього протоколом.
Таким чином, викликають певних сумнівів дії уповноваженої посадової особи під час складання відповідного протоколу, які могли нести формальний характер з метою притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Крім того, під час перегляду відеоматеріалів, які долучені до матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду, а навпаки погодився і сів в патрульну машину для слідування до медичного закладу. Однак, працівники поліції, скориставшись поганим розумінням та володінням російської мови та чинного законодавства, наполегливо переконували останнього в тому, що якщо він відмовиться від медичного огляду, його швидше відпустять. При цьому, інспектори роз'яснили ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, однак не було попереджено, що в разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, підлягає адміністративній відповідальності в тій же мірі, тобто санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП залишається незмінною та передбачає штраф на водіїв у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Суд вважає, що такі дії інспекторів поліції є упередженими по відношенню до ОСОБА_1 , який є громадянином іншої країни, а такий підхід до оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення є формальним.
Тому, на переконання суду, поведінка інспекторів поліції, при дослідженні відеозаписів з нагрудних камер останніх, суперечить визначеним принципам діяльності поліції, що закріплені в Закону України «Про Національну поліцію», де ч. 1 ст. 6 визначено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а також, ч. 1 ст. 7 вказаного закону, де визначено: під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
Тому, на основі даних таких документів, в розумінні ст. 251 КпАП України, суд не може встановлювати наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд розглядає справу в межах складу адміністративного правопорушення, який зазначений в протоколі, та на підставі наданих суду доказів.
Отже, суд вважає, що порушення, допущені поліцейським при складанні протоколу та матеріалів справи, є істотними та доходить висновку, що за їх наявності дійти до беззаперечного твердження про наявність вини ОСОБА_1 не вбачається за можливе.
Приймаючи до уваги суворість можливого стягнення у виді штрафу з обов'язковим позбавленням права керування транспортними засобами, у разі визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, посадова особа, що склала протокол, повинна була забезпечити відповідне доказування факту вчинення останнім адміністративного правопорушення.
Дані, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджені в повній мірі належними і допустимими доказами, що виключає адміністративну відповідальність за вказаною правовою кваліфікацією, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Сукупність вказаних обставин свідчить про відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зважаючи на те, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в цій справі докази, приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та відповідно, наявності в його діях складу цього правопорушення, у зв'язку з чим, справа щодо нього підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Є.О. Вусик