Справа № 203/4898/21
Провадження № 3/0203/2858/2021
іменем України
24.11.2021 року суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Черваньова Ю.М., розглянувши матеріали, що надійшли від Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.173-2 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №467940 від 05 листопада 2021 року ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 278 КпАП України орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Частина перша статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачає, що психологічне насильство є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Для правильної кваліфікації дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, факт порушення конституційних прав і свобод члена сім'ї як людини та громадянина повинен відображатися у протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, суть адміністративного правопорушення.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення, як документ, що засвідчує факти неправомірних дій і є основним джерелом доказів, складається по встановленій формі і повинен містити дані, необхідні для розгляду справи по суті; особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з'ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи.
Проте, у зазначеному вище протоколі у графі "Суть адміністративного правопорушення" не зазначено, які дії ставляться за вину особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме: не викладена суть правопорушення, не зазначено, в чому полягали умисні дії психологічного характеру, вчинені ОСОБА_1 відносно матері ОСОБА_2 .
В рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08), зазначено, що суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення.
Так як виявлені недоліки протоколу є істотними і не можуть бути усунені в судовому засіданні, то матеріали справи підлягають поверненню органу, який порушив адміністративне провадження, для усунення встановлених судом недоліків шляхом надання відповідного рапорту, який буде вважатись невід'ємною частиною протоколу про адміністративне правопорушення, або з безумовним дотриманням вимог положень ст.256 КУпАП в частині підписання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, зміненого протоколу про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.256, 278, 283 КУпАП, суддя -
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП повернути до Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: Ю.М. Черваньова