ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 листопада 2021 року м. Київ № 640/23333/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління державної судової адміністрації у м. Києві
третя особа Державна судова адміністрація України
про визнання протиправними дій та бездіяльності, стягнення суддівської винагороди, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Територіального управління державної судової адміністрації у м. Києві третя особа Державна судова адміністрація України в якому просила:
- визнати протиправними дії та бездіяльність Територіального управління державної судової адміністрації у м. Києві щодо виплати ОСОБА_1 суддівської винагородив зменшеному розмірі та невжиття заходів до компенсації недоотриманої суддівської винагороди з 18.04.2020р.до 28.08.2020р.;
- стягнути з Територіального управління державної судової адміністрації у м. Києві на користь ОСОБА_1 211 350, 04 грн. в рахунок компенсації суддівської винагороди з 18.04.2020р. до 28.08.2020р.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 03.09.2002р. працює на посаді судді Солом'янського районного суду м. Києва, однак, суддівську винагороду починаючи з 18.04.2020р. по 28.08.2020р. нараховано та виплачено на підставі ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», а не на підставі ст. 130 Конституції України та статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що призвело до зменшення її розміру і, відповідно, порушення її прав та гарантій.
Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що нарахування та виплата заробітної плати здійснювалась відповідно до вимог ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», які були чинними в оскаржуваний період.
Проаналізувавши матеріали справи та поданий Департаментом соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відзив та клопотання, суд приходить до висновку про наявність підстав для залучення співвідповідача, з огляду на таке.
Відповідно до частини 3 статті 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави (частина 4 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України).
З наведених правових норм вбачається, що заміна первинного відповідача належним відповідачем у відповідній частині позовних вимог можлива лише за згодою позивача, при цьому у разі відсутності такої згоди суд може залучити цю особу як другого відповідача/співвідповідача.
Так, відповідно до частин третьої, четвертої статті 148 Закону № 1402-VIII Державна судова адміністрація України (далі - ДСА) здійснює функції головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення усіх інших судів, окрім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів; функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління ДСА.
Відповідно до статті 149 Закону № 1402-VIII суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
Зважаючи на наведені положення статей 148, 149 Закону № 1402-VIII у зіставленні з положеннями частини першої, пункту 1 частини другої, частини п'ятої статті 22, частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України, суд приходить до висновку про те, що позаяк головним розпорядником бюджетних коштів, виділених, зокрема, на виплату суддівської винагороди (суддям місцевих і апеляційних судів) є ДСА, яка, серед іншого, визначає обсяг видатків розпорядників нижчого рівня на ці потреби, то саме ДСА як суб'єкт владних повноважень мала б відповідати за погашення заборгованості, яка виникла внаслідок невиплати судді у повному обсязі суддівської винагороди.
Крім того, суд зазначає, що у віданні ДСА діє окрема бюджетна програма для забезпечення виконання судових рішень - КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів", призначена саме для таких цілей. За правилами пункту 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, наявність такої програми означає, що списання коштів здійснюватиметься саме за нею. У цьому зв'язку треба зауважити також, що, враховуючи приписи частини першої статті 2, частини першої статті 3 Закону України від 05 червня 2012 року № 4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", списання коштів за судовими рішеннями, боржником за якими є державний орган, можливе у тому випадку, коли способом захисту порушеного права буде стягнення коштів (тут маємо на увазі - з ДСА).
Так, суд не заперечує, що ТУ ДСА є належним відповідачем за позовом. Зазначення цього органу як відповідача у цій справі видається цілком закономірним, адже саме він як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня нараховує і виплачує суддівську винагороду суддям Солом'янського районного суду м. Києва. Тож його дії у ситуації, яка виникла з виплатою (в обмеженому розмірі) суддівської винагороди, теж вимагають правової оцінки.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в постановах Верховного Суду від 23 червня 2021 року в справі №520/13014/2020, від 22 липня 2021 року в справі № 160/12091/20, від 05 серпня 2021 року у справі № 560/6212/20, від 05 серпня 2021 року у справі № 200/5490/20-а, від 05 серпня 2021 року у справі № 160/12182/20, від 05 серпня 2021 року у справі № 160/6089/20 та інших.
Водночас, враховуючи вищевикладені доводи та те, що позивач не подавала клопотання про залучення другого відповідача і не надавала згоди на його залучення, проте встановивши, що правильне вирішення справи і застосування ефективного способу захисту порушеного права вимагає, щоб відповідачем за цим позовом також була ДСА, яка є головним розпорядником бюджетних коштів і несе відповідальність за належне фінансування судів, зокрема й витрат на суддівську винагороду, суд приходить до висновку про наявність підстав для залучення ДСА України в якості другого відповідача, замінивши його статус третьої особи.
Водночас, враховуючи той факт, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2020р. про відкриття провадження у справі ДСА України було залучено до участі у справі в якості третьої особи та останньому направлялась копія позовної заяви з додатками, підстави для зобов'язання позивача направляти матеріали позовної заяви з додатками до ДСА України відсутні.
Керуючись ст. 48, 243, 248 КАС України, суд, -
1. Залучити Державну судову адміністрацію України до участі у справі № 640/23333/20 в якості другого відповідача замінивши її статус третьої особи.
2. Розгляд справи розпочати спочатку.
3. Зобов'язати Державну судову адміністрацію України надати суду відзив на позовну заяву протягом десяти днів з дати отримання даної ухвали.
4. Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя Я.І. Добрянська