ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 листопада 2021 року м. Київ № 640/21758/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом Головного управління ДПС у м. Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтер Інжинірінг»
про стягнення податкового боргу,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві (далі також - позивач, ГУ ДПС у м. Києві) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтер Інжинірінг» (код ЄДРПОУ 38912485, адреса місцезнаходження: 04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 6, корп. 8-А) (далі - ТОВ «Альтер Інжинірінг», Товариство) про стягнення з відповідача коштів в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 5 151 579,21 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача податкового боргу (недоїмки) з податку на додану вартість, всього у загальній сумі 5 151 579,21 грн. Зазначена сума податкового боргу виникла у зв'язку з не сплатою Товариством суми грошових зобов'язань, визначених йому контролюючими органами згідно податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі №640/21758/21 за вказаним позовом та цю справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Надіслана на адресу Товариства (04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 6, корп. 8-А), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом №0105107149658 копія цієї ухвали про відкриття провадження була повернута до суду разом поштовим відправленням з причини незалежних від суду. В силу положень ч. 4 ст. 124, п. 4 ч. 1 ст. 127 та ч. 6 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній станом на день вчинення відповідної процесуальної дії), ухвала суду від про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачу.
Таким чином, в розумінні процесуальних норм відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження в адміністративній справі, а також про його процесуальні права та обов'язки, зокрема, про право подати до суду відзив на позов або заяву про визнання позову.
Однак у встановлений судом строк відповідач відзив на позов та жодні інші документи до суду не подав.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та прийняття рішення у справі по суті з огляду на наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтер Інжинірінг» (код ЄДРПОУ 38912485, адреса місцезнаходження: 04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 6, корп. 8-А) перебуває на обліку в ГУ ДПС у м. Києві як платник податків.
З текстів позовної заяви, довідки-розрахунку заявленої до стягнення суми податкового боргу, витягів з інтегрованої картки платника податку на додану вартість за 2018 - 2020 роки вбачається, що розмір податкового боргу відповідача перед бюджетом станом на день звернення позивача із цим позовом до суду становив 5 151 749,21 грн., з них: недоїмка 4 764 121 грн. і залишок несплаченої пені - 387 628,21 грн.
За даними контролюючого органу заявлена до стягнення сума податкової заборгованості виникла у зв'язку з не сплатою Товариством грошового зобов'язання, визначеного ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві згідно податкового повідомлення-рішення від 16.02.2015 №0001022204, та суми штрафної санкції, визначеної платнику ГУ ДФС у м. Києві згідно податкового повідомлення-рішення від 12.12.2017 №0202581201.
На підтвердження даних обставин, зокрема факту прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 16.02.2015 №0001022204 та узгодження суми грошового зобов'язання за вказаним податковим повідомленням-рішенням у досудовому порядку відповідач подав до суду роздруківки текстів самого податкового повідомлення-рішення від 16.02.2015 №0001022204 та рішення Державної фіскальної служби України від 03.07.2015 №13877/6/99-99-10-01-04-25 про результати розгляду скарги на вказане рішення, що не містять підписів уповноважених посадових осіб органу ДФС та печатки таких контролюючих органів.
Також суд встановив, що 26.04.2018 Головне управління ДФС у м. Києві виставило ТОВ «Альтер Інжинірінг» податкову вимогу за №76092-17, відповідно до якої станом на 25.04.2018 за відповідачем обліковувався податковий борг з податку на додану вартість на суму 5 151 749,21 грн., та прийняло рішення №76092-17 про опис майна у податкову заставу.
Надаючи правову оцінку заявленої позивачем вимоги та змісту поданим на обгрунтування документів суд зазначає наступне.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Поряд з цим, за змістом норм п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
При цьому, за змістом норм п. 86.8 ст. 8 ПК України з метою визнання платнику грошового зобов'язання за результатами проведеної перевірки керівником контролюючого органу (його заступником) приймається податкове повідомлення-рішення протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Зокрема, у період до кінця грудня 2015 року форми та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 №1236.
Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
При цьому, у силу норм п. 56.17 ст. 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема: днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
В розумінні пп. 14.1.39 і пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України «грошове зобов'язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності; «податковий борг» - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Також податкова вимога надсилається (вручається) коли платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 цього Кодексу).
Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що «податкова вимога» - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
В силу норм п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Нормами п. 95.1 і 95.2 ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
При цьому, в силу положень п. 102.4 ст. 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Дослідивши та проаналізувавши подані позивачем разом із цим позовом документи суд дійшов висновку про не доведення контролюючим органом фактів виникнення та правомірності формування в інтегрованій картці Товариства заявлених до стягнення сум податкової заборгованості. А саме суд дійшов висновку, що надана позивачем до суду роздруківка тексту податкового повідомлення-рішення від 16.02.2015 №0001022204 не відповідає затвердженій формі такого роду рішень контролюючого органу, оскільки не містить підпису керівника (заступника керівника) ГУ ДФС у м. Києві. Докази того, що свого часу платнику (відповідачу) у встановленому ПК України порядку було вручене (надіслане) належним чином оформлене податкове повідомлення-рішення з №0001022204, датоване 16.02.2015, позивач до суду не подав.
Також суд встановив відсутність у поданих позивачем до суду матеріалах доказів надіслання на адресу платника (відповідача) податкового повідомлення-рішення від 12.12.2017 №0202581201. Оскільки подана позивачем копія заповненого бланку рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0411618667812 не містить відміток про вручення або не вручення такого листа адресату.
У силу припису ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ст. 72, 73 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
При цьому, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих позивачем справи доказів в обгрунтування заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 5 - 11, 12, 72 - 77, 90, 241-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтер Інжинірінг» про стягнення податкового боргу повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок