ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
25 листопада 2021 року м. Київ № 640/21398/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С. при секретарі судового засідання Моренко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:
за позовом Акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Аркада"
до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0001070703 від 23.03.2021
за участі представників сторін:
від позивача - Шалашова В.І.
від відповідача - Цісар Г.І.
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Аркада" із позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0001070703 від 23.03.2021.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.09.2021 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.08.2020 розпочато процедуру виведення АТ АКБ «АРКАДА» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації до 25 вересня 2020 року (включно). На підставі рішення Правління Національного банку України від 24.09.2020 № 601-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Аркада", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 25.09.2020 № 1744 « Про початок процедури ліквідації АТ АКБ «АРКАДА» та делегування повноважень ліквідатора банку», на підставі якого з 25.09.2020 розпочато процедуру ліквідації неплатоспроможного банку АТ АКБ «АРКАДА» та призначено уповноважену особу Фонду з делегуванням повноважень ліквідатора АТ АКБ «АРКАДА» Луньо Іллю Вікторовича. Положеннями ч.3 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Тобто, будь-які податкові зобов'язання банку можуть стосуватися лише здійснення ліквідаційної процедури, до якої податкові зобов'язання банку за попередні періоди не відносяться. Отже, з викладених правових норм вбачається, що питання погашення податкових зобов'язань Банку у період процедури його ліквідації регулюються не Податковим кодексом України, а спеціальним законодавством, а саме - Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у зв'язку з чим, податкове повідомлення-рішення №0001070703 від 23.03.2021 є протиправним.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не заборонено проводити перевірки суб'єктів господарювання під час ліквідації та не заборонено акцептування вимог кредиторів вирішувати у судовому порядку після узгодження суми податкового зобов'язання, тому стягнення такого податкового боргу (узгодженого) здійснюється шляхом пред'явлення до банку в особі уповноваженої особи позову про акцептування вимог і віднесення їх до належної черги погашення. Аналогічна правова позиція визначена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2019 у справі №804/3813/16.
У відповіді на відзив, позивач вказав, що дані про перебування АТ АКБ «АРКАДА» в процесі припинення внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 29.09.2020, таким чином, з моменту введення в АТ АКБ «АРКАДА» процедури ліквідації, в останнього не виникає жодних зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, а відтак, відповідач має право заявити кредиторські вимоги за податковими зобов'язаннями Банку.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами позивач - Акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Аркада", перебував на обліку в Офісі великих платників податків ДПС та був платником податку на додану вартість, податку на прибуток банківських організацій, податку з доходів іноземних юридичних осіб, податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, податку на доходи фізичних осіб у вигляді процентів, військового збору, земельного податку з юридичних осіб, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
На підставі рішення правління Національного банку України від 25 серпня 2020 року № 541-рш/БТ «Про віднесення АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «АРКАДА» до категорії неплатоспроможних» та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25 серпня 2020 року № 1583 «Про запровадження тимчасової адміністрації в AT АКБ «АРКАДА» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» було розпочато процедуру виведення банку з ринку та призначено уповноважену особу на управління банком.
26.08.2020 розпочато процедуру виведення AT АКБ «АРКАДА» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації.
На підставі рішення Правління Національного банку України від 24.09.2020 № 601-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНОГО КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «АРКАДА», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 25.09.2020 № 1744 « Про початок процедури ліквідації AT АКБ «АРКАДА» та делегування повноважень ліквідатора банку», на підставі якого з 25.09.2020 розпочато процедуру ліквідації неплатоспроможного банку AT АКБ «АРКАДА» та уповноваженою особою Фонду з делегуванням повноважень ліквідатора AT АКБ «АРКАДА».
На підставі направлень виданих Офісом великих платників податків Державної податкової служби від 27.12.2019 головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок фінансових установ управління перевірок фінансових установ та операцій у сфері ЗЕД Офісу великих платників податків ДПС Голиноьким Олександром Володимировичем; головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок фінансових установ управління перевірок фінансових установ та операцій у сфері ЗЕД Офісу великих платників податків ДПС Федченко Валентиною: Миколаївною; головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок фінансових установ управління перевірок фінансових установ та операцій у сфері ЗЕД Офісу великих платників податків ДПС Літвіновою Людмилою Андріївною; заступником начальника відділу перевірок фінансових установ управління перевірок фінансових установ та операцій у- сфері ЗЕД Офісу великих платників податків ДПС Манучарян Тамарою Сергіївною; головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок фінансових установ управління перевірок фінансових установ та операцій у сфері ЗЕД Офісу великих платників податків ДПС Пляшечник Юлією Мйхайлівною та направлення від 15.01.2020 заступником начальників управління - начальник відділу перевірок фінансових установ управління перевірок фінансових установ та операцій у сфері ЗЕД Офісу великих платників податків ДПС Гуль Оленою Валентинівною, відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік та на підставі наказу Офісу великих платників податків ДПС від 13.12.2019 № 638 проведена планова виїзна документальна перевірка АТ АКБ «АРКАДА» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2016 по 30.09.2019 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 по 30.09.2019, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.
17.02.2021 за результатами документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2016 по 30.09.2019 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 по 30.09.2019, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки, Офісом великих платників податків Державної податкової служби складено акт № 67/31-00-07- 03-01/19361386, яким встановлено порушення:
- п.п.134.1.1 п.134.1 СТ..134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження сум податку на прибуток на загальну суму 39 492 373 грн., у т.ч по періодах: за 2016 рік - 8 523 588 грн., за 2017 рік - 13 213 976 грн., 2018 рік - 15 230 718 грн., 2019 рік - 2 524 092 грн.;
- п.198.5 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в частині невиписаних зведених податкових накладних на суму отриманого податкового кредиту від постачальників, що призвело до заниження податкового кредиту та заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 39 697 грн,, в т.ч. по періодах: травень 2017 року - 5 344 грн., вересень 2017 року - 86 грн;, жовтень 2017 року - 8 274 грн., листопад 2017 року - 1;8 грн.., грудень 2017 року - 80 грн., березень 2018 року - 2 263 грн., квітень 2018 року - 109 грн.,, травень 2018 року - 121 грн., червень 2018 року - 364 грн., серпень 2018 року - 23 грн., вересень 2018 року - 16 [грн., жовтень 2018 року - 13 грн., листопад 2І018 року - 2 915 грн., грудень 2018 року - 20 000 грн., липень 2019 року - 72 грн.; - п.іц.192.1.1 П.1І92.1 ст.192, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в Частині повторного включення сум до складу і податкового кредиту інших звітних періодів, що призвело до завищення сум податкового кредиту протягом періоду, що перевіряєтеся, на загальну суму 251 679 грн., у т.ч по періодах: серпень 2017 року - 21 грн., листопад 2017 року - 5 341 грн., червень 2019 року - 246317 грн.;
- п. 176.2 «б» ст.176 Податкового кодексу України, в частині подання з порушеннями встановлених строків, з недостовірними відомостями, з помилками Податкового розрахунку за формою №1-ДФ;
- п. 69.1, п. 69.2 ст. 69 Податкового кодексу України, в частині порушення строків повідомлення органів ДПС про відкриття/закриття рахунків.
05.03.2021 уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ АКБ «АРКАДА» звернулася до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків зі скаргою на акт № 67/31-00-07- 03-01/19361386 від 17.02.2021.
18.03.2021 Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків висновки, викладені в акті перевірки № 67/31-00-07- 03-01/19361386 від 17.02.2021 залишено без змін.
На підставі акту перевірки від 17.02.2021 №67/31-00-07-03-0/19361386 , з урахуванням відповіді на заперечення від 18.03.2021 № 1411/6/31-00-07-03-01 Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0001070703 від 23.03.2021, яким застосовано до АТ АКБ «АРКАДА» штрафні санкції у сумі 15 385 765, 00 грн.
06.04.2021 позивач оскаржив податкове повідомлення - рішення № 0001070703 від 23.03.2021 в адміністративному порядку.
25.06.2021 рішенням Державної податкової служби України скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 23.03.2021 № 0001070703 без змін.
Вважаючи вказане повідомлення - рішення протиправним, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.
Пунктом 1.3 статті 1 Податкового кодексу України передбачено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Пунктом 8 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
Отже, з наведених правових норм слідує, що у відносинах пов'язаних із виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків Закон «Про банки і банківську діяльність» є спеціальним.
Згідно із частиною третьою статті 1 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
Пункт 2 частини першої статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначає відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду однією з умов ліквідації банку.
Відповідно до частин п'ятої та шостої цієї ж статті Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це банк та надсилає рішення до Фонду.
Фонд у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону № 4452-VI.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 46 Закону України «Про банки і банківську діяльність» з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.
Відповідно до частини третьої статті 46 Закону України «Про банки і банківську діяльність» під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.
Частиною п'ятою статті 45 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку.
Статтею 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплату витрат та здійснення платежів.
Системний аналіз викладених положень дає підстави для висновку про те, що ліквідаційна процедура банку за рішенням Національного банку України розпочинається з моменту отримання такого рішення Фондом. З дня початку процедури ліквідації банку строк виконання усіх грошових зобов'язань останнього вважається таким, що настав. Зобов'язання банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.
За правилами пункту 36.1 статті 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи..
Порядок визначення сум податкових та грошових зобов'язань встановлений статтею 54 ПК України, пунктом 54.1 якої визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 вищезазначеної правової норми, визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
При цьому, жодною нормою ні Податкового кодексу України, ні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачено ні обмеження прав податкового органу на проведення перевірок банку, ні обмеження щодо винесення рішень про визначення таким банкам податкових зобов'язань.
Натомість, обмеження щодо погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу є окремими видами діяльності, врегульовані іншими нормами Податкового кодексу, зокрема, главою 9 цього кодексу.
Проведення перевірки та прийняття рішень є визначенням суми грошових зобов'язань платника податку, врегульоване главою 4 ПК України, і, на думку суду, не обмежується введенням щодо банку будь - яких процедур.
Крім того, з акту документальної перевірки вбачається, що перевірка провадилася з метою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2016 про 30.09.2019 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 по 30.09.2019.
В той же час, банківська ліцензія була відкликана постановою Правління Національного банку України від 24.09.2020 № 601-рш та розпочато процедуру ліквідації.
Враховуючи те, що перевірка проводилася за період, до початку процедури ліквідації, а тому рішення відповідача про стягнення є правомірним та не є нарахуванням додаткових зобов'язань в розумінні вимог ч. 3 ст. 46 Закону України «Про банки і банківську діяльність», як вказував позивач.
Крім того, у своїх поясненнях, наданих суду під час розгляду справи по суті, представник відповідача вказав, що перевірка позивача була розпочата 27.12.2019, тобто до введення процедури ліквідації АТ АКБ «АРКАДА». У зв'язку з тим, що Законом України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (СОVID-19)» був встановлений мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період дії карантину, перевірка була закінчена 10.02.2021.
Таким чином, суд приходить до висновку, що податковий обов'язок АТ АКБ «АРКАДА» виник не в ліквідаційній процедурі, у зв'язку з чим, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідач.
Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судові витрати згідно вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Аркада" відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст складено: 30.11 .2021
Суддя А.С. Мазур