ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
30 листопада 2021 року м. Київ№ 640/26370/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗПРОМПОСТАЧ»
до Антимонопольного комітету України
про визнання протиправним та скасування рішення, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗПРОМПОСТАЧ» з позовом до Антимонопольного комітету України в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 18133-р/пк-пз від 06.12.2019р. Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель в частині зобов'язання Замовника скасувати рішення про допущення тендерної пропозиції позивача до аукціону за процедурою закупівлі за оголошенням UA-2019-09-26-01760-b;
- визнати протиправним та скасувати рішення Замовника про відхилення тендерної пропозиції позивача і недопущення його до аукціону за процедурою закупівлі за оголошенням UA-2019-09-26-01760-b.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішення відповідача про задоволення скарги ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» від 17.11.2019р. щодо порушення Замовником порядку проведення процедури закупівлі в частині допущення тендерних пропозицій позивача до аукціону є протиправним, а відтак підлягає скасуванню.
Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому зазначає, що під час прийняття оскаржуваного рішення діяв у межах повноважень, у порядку та в спосіб встановлений Конституцією та законами України, а відтак відсутні підстави для скасування такого рішення у відповідній частині та задоволення позовних вимог.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Замовника про відхилення тендерної пропозиції позивача і недопущення його до аукціону за процедурою закупівлі за оголошенням UA-2019-09-26-01760-b, з огляду на таке.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України).
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з п. 1, 2, 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
З огляду на вказане, суд наголошує, що під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин, коли один з його учасників є суб'єктом владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.
У свою чергу, визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб'єкта. Спір матиме приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається зі змісту прохальної частини адміністративного позову позивач серед іншого просить визнати протиправним та скасувати рішення Замовника про відхилення тендерної пропозиції позивача і недопущення його до аукціону за процедурою закупівлі за оголошенням UA-2019-09-26-01760-b.
З аналізу вищевикладеного, суд приходить до висновку, що поміж позовних вимог пред'явлених до Антимонопольного комітету України, як суб'єкта владних повноважень, щодо оскарження рішення останнього, позивачем була заявлена вимога до Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району, як Замовника в процедурі закупівлі, який не є суб'єктом владних повноважень в межах спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 3 ст.19 КАС України, адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Згідно з ч. 4 ст. 172 КАС України, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Водночас, суд звертає увагу, що ст. 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, установлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Пунктом п. 10 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
При цьому, суд звертає увагу та як вже було встановлено судом вище, що вимоги у даній справі направлені на оскарження одночасно рішення Антимонопольного комітету України за результатом розгляду скарги про порушення замовником закупівлі законодавства у сфері публічних закупівель, розгляд якого відноситься до юрисдикції адміністративних судів (частина 1 статті 27 КАС України), та також рішення Замовника, розгляд якої відноситься до юрисдикції господарських судів (пункт 10 частина 1 статті 20 ГПК України).
Таким чином, з урахуванням викладеного вище у сукупності, суд приходить до висновку, що подана позивачем позовна заява в даній справі всупереч частині 4 статті 172 КАС України містить позовні вимоги, які слід розглядати в порядку адміністративного та господарського судочинства.
При цьому, у суду відсутні підстави для застосування положень ст. 172 КАС України у частині роз'єднання вимог, оскільки це суперечитиме вимогам частині 6 цієї статті, згідно з якою розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
В той же час, суд звертає увагу, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи вищезазначене у сукупності, та беручи до уваги те, що позивач в частині позовних вимог до Антимонопольного комітету України щодо оскарження рішення останнього, звернувся до суду належної юрисдикції, а також оцінивши докази, які містяться у матеріалах справи, суд вважає за необхідне закрити провадження в частині позовних вимог щодо оскарження рішення Замовника про відхилення тендерної пропозиції позивача і недопущення його до аукціону за процедурою закупівлі за оголошенням UA-2019-09-26-01760-b.
Зважаючи на те, що спір у справі не є публічно-правовим, натомість його належить розглядати у порядку господарського судочинства, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.
Керуючись ст. 238, 241, 248, 294 КАС України, суд, -
1. Закрити провадження у справі № 640/26370/19 в частин позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Замовника про відхилення тендерної пропозиції позивача і недопущення його до аукціону за процедурою закупівлі за оголошенням UA-2019-09-26-01760-b.
2. Роз'яснити позивачу, що розгляд такої справи віднесено до відповідного господарського суду. При цьому, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача не допускається.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 256 КАС України та може буде оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 295-297 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська