202/7495/21
Провадження №1кп/202/533/2021
01 грудня 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро кримінальне провадження № 12021046660000068 від 23.03.2021 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпро, громадянин України, має вищу освіту, одружений, має на утриманні неповнолітню доньку - ОСОБА_4 , офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий (притягався до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.164 КК України, 25.05.2016 року провадження закрито на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України;
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, -
Відповідно до обставин, встановлених в обвинувальному акті, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про те, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 серпня 2009 року зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частини зі всіх видів заробітку, щомісячно, але не менше ніж 30% відсотків від прожиткового мінімуму, на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання позову, а саме з 27 липня 2009 року. Однак, ОСОБА_3 , умисно, систематично, в період часу з січня 2019 року по жовтень 2021 року ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_4 .
Так, ОСОБА_3 , діючи всупереч вимогам Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, Конституції України та Сімейного кодексу України, не перебуваючи на обліку в філіях Дніпропетровського обласного центру зайнятості та центрах зайнятості Дніпропетровській області, не маючий ступеня інвалідності, будучи офіційно непрацевлаштованим, в період часу з січня 2019 року по жовтень 2021 року, аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жодного разу не сплатив, тим самим злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), що призвело до виникнення заборгованості із сплати призначених коштів у розмірі, що сукупно склали суму виплат більше ніж за три місяці відповідних платежів.
Крім того, ОСОБА_3 , будучи обізнаним щодо наявності рішення суду про стягнення з нього аліментів, та обов'язку виконувати дане рішення, оскільки був присутнім на попередньому судовому засіданні, де позов ОСОБА_5 , визнав у повному обсязі, відповідним чином повідомлений державним виконавцем Індустріального ВДВС у
м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про необхідність явки та надання державному виконавцю довідки з місця роботи, документів щодо підтвердження погашення заборгованості по аліментам та сплати поточних платежів, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від виплати аліментів, передбачену ст. 164 КК України, а також будучи особою, яка притягалась до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.164 КК України, однак кримінальне провадження закрито ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2016 року на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК у зв'язку з відмовою законного представника потерпілого від обвинувачення в кримінальному провадженні в формі приватного обвинувачення, продовжив злісно ухилятись від сплати аліментів на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості зі сплати таких коштів за період часу з січня 2019 року по жовтень 2021 року в розмірі 97644 гривень 50 копійок, що значно перевищує сукупну суму виплат на утримання дитини (аліментів) за три місяці.
Своїми умисними діями, що виразилися у злісному ухиленню від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.164 КК України.
В ході досудового розслідування кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , обвинувачений подав прокурору - процесуальному керівнику у кримінальному провадженні - ОСОБА_6 , заяву щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності підтверджена захисником ОСОБА_3 адвокатом ОСОБА_7 .
Суд, враховуючи вказані заяви, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали згідно ст. ст. 381, 382 КПК України вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.1 ст.164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
При вирішенні питання про призначення ОСОБА_3 покарання за ч.1 ст.164 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, вину визнав повністю, щиро кається в скоєному, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Обставинами, які пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
З врахуванням наведених обставин справи та особи обвинуваченого, суд вважає, що необхідним та достатнім покаранням для його виправлення буде покарання у виді громадських робіт.
Саме таке покарання, на думку суду, буде не тільки карою, а буде сприяти виправленню обвинуваченого.
Витрати на залучення експертів відсутні.
Речові докази суду не надавались.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 381, 382 КПК України, ст. ст. 50,65, 66, 67 КК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України і призначити йому покарання у вигляді 80 годин громадських робіт.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів, з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення.
Головуючий: ОСОБА_8