ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позову без розгляду
23 листопада 2021 рокум. Київ№ 640/17762/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мамедової Ю.Т., при секретарі судових засідань Ігнатову І.Ю., за участю представника позивача Козуба О.М., представників відповідача-1 Синюк О.М. та відповідача-2 Стретович М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача-1 про залишення позову без розгляду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Житомирської обласної прокуратури, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - суд) знаходиться справа №640/17762/21 (далі - справа) за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач-1), Житомирської обласної прокуратури (далі - відповідач-2), у якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора № 114к від 03.09.2019, яким ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Житомирської області та органів прокуратури за власним бажанням з 10.09.2019;
- поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури України з 11.09.2019 на посаді прокурора Житомирської області;
- привести у відповідність (перейменувати) посаду прокурора Житомирської області на рівнозначну посаду керівника Житомирської обласної прокуратури з 11.09.2020;
- видати посвідчення керівника Житомирської обласної прокуратури;
- здійснити відповідний запис у трудовій книжці про перейменування посади з прокурора Житомирської області на керівника Житомирської обласної прокуратури з 11.09.2020;
- стягнути з відповідача-2 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу до моменту фактичного поновлення на роботі.
Разом з тим, представником відповідача-1 заявлено письмове клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (далі - заявлене клопотання).
В обґрунтування заявленого клопотання, представником відповідача-1 зазначено, що позивачем пропущено місячний строк звернення до адміністративного суду, а зазначені позивачем обставини в обґрунтування поважності пропуску такого строку не є поважними і об'єктивно непереборними.
У відповідному судовому засіданні представники відповідачів підтримали заявлене клопотання та просили суд задовольнити його у повному обсязі.
Представник позивача заперечував проти його задоволення.
Розглянувши заявлене клопотання суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Зі змісту наведених норм вбачається, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до п. 17. ст. 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Предметом розгляду вказаної справи є визнання протиправним та скасування наказу Генерального прокурора № 114к від 03.09.2019, яким ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Житомирської області та органів прокуратури за власним бажанням з 10.09.2019.
Отже, зазначений спір є спором щодо звільнення з публічної служби, тому строк звернення до суду з вказаним позовом становить один місяць, який обчислюється з дня, коли позивач дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
Разом з тим, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Слід зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, з метою встановлення факту дотримання чи порушення процесуального строку, відведеного на подання позовної заяви, необхідно встановити момент, коли позивач дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, та моменту її звернення до суду з позовом.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі №200/11827/19-а.
Як вбачається із матеріалів справи, зі спірним наказом Генерального прокурора № 114к від 05.09.2019, ОСОБА_1 ознайомлений 05 вересня 2019 року, що підтверджується відповідною відміткою та його особистим підписом.
Водночас до суду з цим позовом ОСОБА_1 звернувся 24 червня 2021 року, тобто, майже через вісімнадцять місяців з дати ознайомлення зі спірним наказом, а значить з дати, коли він повинен був дізнатись про можливе порушення своїх прав.
Суд зазначає, що позивач у позовній заяві просив суд поновити йому строк звернення до адміністративного суду, зазначивши, що позивач дізнався про порушення своїх прав та незаконність наказу Генерального прокурора №114к від 03.09.2019р. під час допиту його як потерпілого слідчим Державного бюро розслідувань 26.05.2021 та ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, під час якого позивачу стало відомо, що при виданні оскаржуваного наказу Генеральним прокурором була порушена процедура звільнення позивача, зокрема, у порушення вимог ст.ст. 41, 71 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, яка діяла на час звільнення позивача).
Надаючи правову оцінку обставинам пропуску строку звернення до суду, суд зазначає, що висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знаходить інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, оскільки наведені в позовній заяві підстави для поновлення строку не є такими, що унеможливили своєчасне звернення до суду. З матеріалів справи вбачається, що позивач тривалий час працював в органах прокуратури , в тому числі на адміністративних посадах, та займав керівні посади у зазначеному органі, а також був обізнаний про алгоритм звільнення прокурорів з адміністративної посади та органів прокуратури.
Незнання позивача як фахового досвідченого юриста про можливе порушення своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно ч.ч. 3, 4 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, проаналізувавши заявлене клопотання на предмет його відповідності викладеним у даному судовому рішенні нормам та з'ясованим судом обставинам, вислухавши думку присутніх у судовому засіданні представників сторін, а також оцінивши докази, які уже містяться у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав і необхідність залишення позовної заяви без розгляду.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 240-243, 248, 256 КАС України, суд
1. Задовольнити клопотання представника відповідача-1 про залишення позову без розгляду.
2. Залишити без розгляду позов ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Житомирської обласної прокуратури, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалу може бути оскаржено.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвалу в повному обсязі складено 29 листопада 2021 року.
Суддя Ю.Т. Мамедова