ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
30 листопада 2021 року м. Київ № 640/13807/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши заяву позивача про зміну підстав позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою суду від 07.06.2021 року відкрито провадження по даній справі та ухвалено здійснювати її розгляд одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що зі змісту позовної заяви не вбачається які саме дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві позивач вважає протиправними, та який саме перерахунок пенсії просить суд зобов'язати відповідача здійснити.
Згідно з п. 4 ч. 5 вказаної статті КАС України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що поняття «дії» передбачає певні активні вчинки, а «бездіяльність» - пасивну поведінку суб'єкта владних повноважень, невчинення будь-яких дій ані правомірних, ані протиправних.
У контексті наведеного суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.
Натомість прохальна частина позовної заяви не містить чіткого визначення способу судового захисту позивача та не містить посилань, які саме дії, бездіяльність, або рішення відповідача позивач вважає протиправними, та які саме зобов'язання вважає необхідними вчинити відповідач для захисту прав та інтересів останнього.
Тобто, з позовної заяви не вбачається, які саме позовні вимоги позивач висуває до відповідача.
У даному випадку, ОСОБА_1 необхідно уточнити позовні вимоги із зазначенням, які саме дії, бездіяльність, або рішення відповідача позивач вважає протиправними, та які саме зобов'язання вважає необхідними вчинити відповідачу для захисту прав та інтересів останнього.
Частиною 13 ст.171 КАС України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З огляду на вказані обставини, судом встановлено наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
3. Попередити позивача, що у разі, якщо недоліки, зазначені в ухвалі, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду на підставі правових положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху згідно з частиною 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили з моменту її підписання.
Згідно зі статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Суддя В.І. Келеберда