ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 листопада 2021 року м. Київ №640/6974/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомДержавного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Південної філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України»
доДержавної аудиторської служби України
провизнання протиправним та скасування висновку
встановив:
Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Південної філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної аудиторської служби України, у якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 01 березня 2021 року про результати моніторингу закупівлі (оголошення https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-10-26-003971-c), оголошеної Південною філією державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрацією морського порту Південний) в електронній системі закупівель Прозорро по відкритим торгам на предмет закупівлі: Послуги з транспортного обслуговування мікроавтобусами робітників адміністрації МП Південний поза розкладом (цілодобово) за кодом ДК 021:2015 - 60140000-1 Нерегулярні пасажирські перевезення.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що електронна системи закупівель, на час надання відповіді на вимогу, не містила технічної можливості надати відповідь на вимогу у встановлений законодавством строк, а відтак висновок відповідача про наявність порушень позивачем законодавства про публічні закупівлі є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що в порушення частини третьої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» позивачем не оприлюднено відповідь протягом 5 днів з дня надходження вимоги. Відтак, оскаржуваний висновок є законним і скасуванню не підлягає.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Замовником - Південною філією державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрацією морського порту Південний) 26 жовтня 2020 року в електронній системі закупівель Прозорро було оприлюднено оголошення про проведення закупівлі по відкритим торгам на закупівлю Послуг з транспортного обслуговування мікроавтобусами робітників адміністрації МП Південний поза розкладом (цілодобово) за кодом ДК 021:2015 - 60140000-1 Нерегулярні пасажирські перевезення (надалі - Процедура закупівлі), унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель: UA-2020-10-26-003971-е.
Наказом Державної аудиторської служби від 10 лютого 2021 року №40 «Про початок моніторингу процедур закупівлі» розпочато моніторинг вищезазначеної процедури закупівлі.
В електронній системі закупівель 01 березня 2021 року об 18:21 оприлюднено висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі, яким було встановлено, що учасник ФОП ОСОБА_1 18 грудня 2020 року звернувся до замовника з вимогами стосовно неправомірного відхилення тендерної пропозиції та неправомірних дій учасника ПП «Автотранзит», відповідь на які замовник оприлюднив в електронній системі закупівель 24 грудня 2020 року, чим порушив вимоги частини третьої статті 31 Закону, в частині перевищення терміну надання відповіді (п'ять днів з дня надходження звернення через електронну систему закупівель).
Вважаючи зазначений висновок протиправним позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.
У відповідності до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 (далі по тексту - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
За приписами підпункту 3 пункту 3 Положення №43 серед основних завдань Держаудитслужби України визначають здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.
При цьому, за правилами абзацу 5 підпункту 3 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірки закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно статті 5 указаного Закону контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель регламентовано положеннями статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі», частиною першою якої передбачено, що моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи.
Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Вичерпний перелік підстав моніторингу закупівлі, порядок прийняття рішення про початок його здійснення, а також строки його проведення визначені у частинах другій - четвертій статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі».
Згідно частини другої статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав:
1) дані автоматичних індикаторів ризиків;
2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.
Відповідно до частини третьої статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» таке рішення оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі.
Частиною четвертою статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.
Відповідно до частин шостої та сьомої статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.
Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Як зазначає відповідач, за результатами проведеного моніторингу, в порушення вимоги частини третьої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник оприлюднив в електронній системі закупівель відповідь на вимогу лише 24 грудня 2020 року, тобто на 6 день, чим порушив п'ятиденний термін.
Суд, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, не погоджується із такими доводами відповідача, з огляду на наступні обставини.
Так, 18 грудня 2020 року об 08:44; 08:46 в електронній системі закупівель оприлюднені вимоги по відкритим торгам від учасника процедури закупівлі фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Керуючись вимогами частини третьої статті 31 Закону, з метою надання відповідей на вимоги не пізніш ніж через 5 (п'ять) днів з дня надходження звернення через електронну систему закупівель, замовником на засіданні тендерного комітету 21 грудня 2020 року прийнято рішення про затвердження змісту та надання відповідей на вимоги від учасника процедури закупівлі по даним відкритим торгам.
Проте, станом на 11:00 год. 21 грудня 2020 року (3-й день) замовник не мав технічної можливості виконати свій обов'язок по наданню відповіді на вимоги у системі Прозорро у зв'язку із тим, що електронна система закупівлі не дала можливості завантажити у електронну систему закупівель відповіді на вимоги, що пов'язано з регламентом роботи Прозорро.
Даний факт підтверджуються наступним.
Позивачем направлено запит від 21 грудня 2020 року №142/2704-02-36/Вих/27 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарттендер» (авторизована Уповноваженим органом інформаційно-телекомунікаційна система - авторизований електронний майданчик, через який замовник оприлюднює документи та інформацію у системі Прозорро), та була отримана відповідь від 21 грудня 2020 року №1186, в якій зазначено, що в системі Прозорро функціонал реалізовано таким чином, що у замовника не було технічної можливості відповісти на вимогу після 00:00 21 грудня 2020 року.
З наведеного вбачається, що технічними можливостями авторизованого майданчика обмежено можливість замовнику надавати відповідь, а саме завантажувати її до електронної системи закупівлі протягом п'яти днів.
Відповідно до пункту 21 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №166 «Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків» оператор авторизованого електронного майданчика повинен забезпечити для замовника можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення закупівлі та виконання інших вимог, встановлених Законом.
Отже, забезпечення можливості своєчасної (не пізніше п'яти днів з дня надходження звернення через електронну систему закупівлі) публікації відповіді на вимоги учасників процедури закупівлі, які стосуються рішення замовника, належить до обов'язків електронного майданчика.
При цьому, у зв'язку з незабезпечення електронним майданчиком можливості оприлюднити відповіді, для інформування учасника процедури закупівлі ФОП ОСОБА_1 , 21 грудня 2020 року замовником на електронну адресу учасника був направлений лист від 21 грудня 2020 року №143/27- 04-02-36/Вих/27 із відповідями на вимоги, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Таким чином, твердження щодо перевищення замовником терміну надання відповіді на вимоги учасника, викладене в розділах 1 та 2 оскаржуваного висновку відповідача, не відповідає дійсності.
Крім того, 24 грудня 2020 року замовником, коли з'явилась технічна можливість, під час публікації повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, додатково було оприлюднено відповідь на вимогу UA-2020-10-26-003971-c.b4, UA-2020- 10-26-003971-с.Ь5 та повідомлення із поясненнями щодо причин публікації вищезазначених відповідей саме на стадії публікації повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Таким чином, позивачем виконано вимогу щодо надання відповіді у п'яти денний термін на вимогу, з огляду на що твердження відповідача про порушення в цій частині вимог законодавства про закупівлі є необґрунтованим.
В зв'язку із наведеним, суд вважає, що позивачем не було порушено законодавство про публічні закупівлі, а тому винесений висновок за результатами моніторингу закупівлі є необґрунтованим і підлягає скасуванню.
У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що позивач жодним чином не обґрунтовує, які саме його права, свободи та інтереси порушені Держаудитслужбою, за судовим захистом яких він вимушений був звернутися до суду, та не зазначає, які саме негативні наслідки виникли для цього з моменту складання оскаржуваного висновку.
Суд, проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, не погоджується із такими твердженнями відповідача та не приймає їх до уваги, з огляду на наступне.
Згідно з частиною четвертою статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» відносини, пов'язані із сферою публічних закупівель, регулюється виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.
Відповідно до частини десятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.
Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Оскільки позивач не був не згоден з інформацією, викладеною в оскаржуваному висновку, він скористався своїм правом на оскарження даного висновку та звернувся із відповідним позовом до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Південної філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 01 березня 2021 року про результати моніторингу закупівлі (оголошення https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-10-26-003971-c), оголошеної Південною філією державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрацією морського порту Південний) в електронній системі закупівель Прозорро по відкритим торгам на предмет закупівлі: Послуги з транспортного обслуговування мікроавтобусами робітників адміністрації МП Південний поза розкладом (цілодобово) за кодом ДК 021:2015 - 60140000-1 Нерегулярні пасажирські перевезення.
3. Стягнути на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Південної філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (65481, Одеська область, м. Южне, вулиця Берегова, 11, код ЄДРПОУ 38728549) за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вулиця П. Сагайдачного, 4, код ЄДРПОУ 40165856) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2270,00 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко