ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
30 листопада 2021 року м. Київ № 640/22673/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до державного виконавця Вахрушевої Ради Миколаївни, Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до державного виконавця Вахрушевої Ради Миколаївни, Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій просить:
1. Визнати рішення, яким визнати дії державного виконавця Вахрушевої Р.М. незаконними та протиправними.
2. Винести рішення, яким визнати виконавчий напис №112842 від 30.11.2020, виданим приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Горай О.С. таким, що не підлягає виконанню.
Визначаючись щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі суд керується приписами частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), якими передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві, окрім іншого, зазначаються: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
З огляду на викладене, судом встановлено, що позивачем у порушення зазначених вимог не зазначено власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Окрім того, позивач в прохальній частині позовної заяви просить визнати протиправними дії державного виконавця Вахрушевої Р.М. незаконними та протиправними, проте не конкретизує які саме дії, а зміст позовних вимог до Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції в прохальній частині позову взагалі не викладено.
При цьому, як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому, зокрема, просить визнати виконавчий напис №112842 від 30.11.2020, виданий приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Горай О.С. таким, що не підлягає виконанню.
Однак, відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно статті 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
У статті 87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Тобто, суд звертає увагу позивача, що вимоги щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства місцевим судом загальної юрисдикції, відтак, не підсудні Окружному адміністративному суду міста Києва.
Разом з тим, дії, бездіяльність та рішення приватного виконавця, вчинені на виконання виконавчого напису нотаріуса підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Також, суд наголошує, що згідно частини третьої статті 287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
В той же час позивачем, визначивши відповідачем старшого державного виконавця Вахрушеву Раду Миколаївну не обґрунтовано відповідність позовної заяви вимогам статті 287 КАС України.
Окрім того, частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частинами першою, другою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Тобто, статтею 287 КАС України встановлений спеціальний десятиденний строк для оскарження до суду рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
При цьому, частиною третьої статті 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Зі змісту позовної заяви позивача вбачається, що 29.12.2020 ТОВ «ВЕЛЛФІН» подав до ВДВС Деснянського району м. Києва виконавчий напис №112842 від 30.11.2020 приватного нотаріуса Житомирського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з позивача коштів у сумі 125574, 80 грн, на підставі якого державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вахрущенко Радою Миколаївною винесено постанову про відкриття провадження. Також позивачем зазначено, що дії Деснянського ВДВС, який постановою від 29.12.2020 наклав арешт на всі рахунки позивача є незаконними.
Однак, з вказаною позовною заявою позивач звернувся до суду лише 13.08.2021.
Також, згідно із частиною першою статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
У той же час, частиною сьомою статті 44 КАС України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів (частина дев'ята статті 44 КАС України).
Позовну заяву ОСОБА_1 надіслано на адресу суду через підсистему «Електронний суд», однак, доказів надсилання листом з описом вкладення її копій іншим учасникам справи не надано.
Отже, вказана позовна заява не відповідає вимогам, до документів (процесуальних документів), що подані в електронній формі встановленим частиною 9 статтею 44 КАС України.
Оскільки позовна заява подана через підсистему «Електронний суд», позивачу необхідно додати докази надсилання листа з описом вкладення копії позовної заяви з доданими до неї документами іншим учасникам справи.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Крім того, згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог статті 161 КАС України позивачем до позовної заяви, поданої через підсистему "Електронний Суд", додані електронні докази, серед яких міститься файл з назвою "квитанція судовий збір", але у зазначеному файлі міститься фотокопія листа Головного управління Пенсійного фонду України.
Суд зазначає, що з прохальної частини позовної заяви видно, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2021 року - 2 270,00 гривень.
Відтак, за звернення до суду з даним позовом позивачу слід сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру - 1 816,00 грн. на платiжнi реквiзити Окружного адміністративного суду м. Києва.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим КАС України.
Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до державного виконавця Вахрушевої Ради Миколаївни, Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних у ній недоліків шляхом подання до суду:
позовної заяви (з примірниками для інших учасників справи) з конкретизацією чітко відповідача у справі та конкретизацією в її прохальній частині дій відповідача, які позивач вважає протиправними;
заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення;
- оригіналу документу про доплату судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом немайнового характеру у розмірі 1816,00 (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37993783, рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101);
доказів надсилання листом з описом вкладення копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачам;
власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
письмових пояснень з обґрунтуванням підсудності даного спору Окружному адміністративному суду міста Києва в частині визнання виконавчого напису №112842 від 30.11.2020, виданого приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Горай О.С. таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала відповідно до частини другої статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Чудак