ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 листопада 2021 року м. Київ № 640/18626/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Герд Біллербек ГмбХ»
до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України,
Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору
Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України
про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми надмірно сплачених податкових зобов'язань
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Герд Біллербек ГмбХ» (далі по тексту - позивач), адреса: 01103, місто Київ, вулиця М. Бойчука, будинок 18а до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач 1), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі по тексту - відповідач 2), адреса: 01601, місто Київ, вулиця Терещенківська, будинок 11а, в якій позивач просить
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 14 травня 2021 року №49887/6/26-15-12-13 про відмову у поверненні суми переплати з податку на прибуток в розмірі 1 111 800,00 грн (код платежу 85 11020300 00 «Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів»);
- визнати бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві стосовно підготовки висновку про повернення суми надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 1 111 800,00 грн та його подання до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві підготувати висновок про повернення суми надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 1 111 800,00 грн та подати його до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, у строки передбачені Податковим кодексом України, які необхідно обчислювати з дати набуття рішення суду законної сили;
- стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві суму надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств (код платежу 85 11020300 00 «Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів») в розмірі 1 111 800,00 грн та зарахувати стягнену суму на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Герд Біллербек ГмбХ» № НОМЕР_1 в Акціонерному товаристві «ПроКредит Банк».
В обґрунтування позовних вимог позивач наголосив, що податковим органом протиправно не вчинено дій, спрямованих на повернення позивачу суми надміру сплачених грошових зобов'язань, у зв'язку із тим, що за позивачем обліковується сума надмірно сплачених коштів в розмірі 125 559,39 грн, що підлягають поверненню позивачу з відповідного бюджету згідно зі статтею 43 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (надалі по тексту - ПК України).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Відповідною ухвалою витребувано від Головного управління ДПС у м. Києві належним чином засвідчені копії документів, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення та зобов'язати останнього у п'ятнадцятиденний термін з дня отримання копії даної ухвали, подати їх через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва (01051, місто Київ, вулиця Петра Болбочана, будинок 8, корпус 1, головуючий суддя Гарник К.Ю.).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2021 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та зобов'язано останнього строк до 27 вересня 2021 року подати через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 60184820.
05 серпня 2021 року Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві було подано відзив на позовну заяву, зі змісту якого позивач заперечує про наявність підстав для задоволення позову.
На виконання вимог ухвали суду від 06 липня 2021 року Головним управлінням ДПС у м. Києві 09 серпня 2021 року подано до суду відзив на позовну заяву відповідно до змісту якого податковий орган щодо задоволення позовних вимог заперечує, з підстав безпідставності доводів викладених у позовній заяві.
Контролюючий орган у письмовому відзиві на позов посилався на необґрунтованість позовних вимог, оскільки контролюючий орган реалізував свої повноваження на підставі та у межах визначених чинним законодавством.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2021 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні.
В судовому засіданні 26 жовтня 2021 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити, надавши суду аналогічні пояснення тим, що викладені в позовній заяві. Представники відповідачів позовні вимоги не визнали та просили у їх задоволенні відмовити, з підстав їх необгрунтованості та безпідставності. Представник третьої особи в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча і був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
З урахуванням викладеного та зважаючи на згоду представників учасників справи, які з'явились в судове засідання, а також неявку представника третьої особи належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи, у судовому засіданні 26 жовтня 2021 року судом, згідно з частиною 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України прийнято рішення про розгляд на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.
14 грудня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Герд Біллербек ГмбХ» звернулось до Головного управління ДПС у м. Києві із заявою № 15 в порядку статті 43 ПК України про повернення суми переплати з податку на прибуток підприємств у розмірі 1 111 800,00 грн. код платежу 85 11020300 00 «Податок на прибуток підприємств створених за участю іноземних інвесторів».
Відповідна заява була вмотивована тим, що переплата виникла на підставі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 липня 2018 року у справі № 826/3862/17, яке набрало законної сили відповідно до ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року, відповідно до резолютивної частини якого, зобов'язано Головне управління ДПС у м. Києві врахувати та відобразити в інтегрованій картці з податку на прибуток підприємств Товариства з обмеженою відповідальністю «Герд Біллербек ГмбХ» наявну переплату з податку на прибуток підприємств у сумі 1 111 800,00 грн.
Відповідне рішення суду Головним управлінням ДПС у м. Києві не виконано та листом від 23 грудня 2020 року № 158982/10/26-15-12-13-11 у поверненні надміру сплачених коштів було відмовлено.
Відповідь контролюючого органу була вмотивована тим, що єдиною підставою для внесення до інтегрованих карток платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Герд Біллербек ГмбХ» відомостей про сплату від 17 травня 2016 року № 164 про сплату зобов'язань з податку на прибуток підприємств за 1-й квартал 2016 року на суму 1 111 800,00 грн є зарахування зазначених коштів на єдиний казначейський рахунок.
Згідно відомостей про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків у вигляді технологічного файлу @B, які надходять з Державної казначейської служби України, кошти по вищезазначених платіжних дорученнях не надходили.
Таким чином, на даний час, у Головному управлінні ДПС у м. Києві відсутня технічна можливість (режим/підрежим, ручне втручання) виконання рішень суду, підставою для задоволення яких є внесення змін до інтегрованої картки платника шляхом відображення сплати податкових зобов'язань, що не надходили до держаного та місцевих бюджетів та подібних судових рішень, через програмне забезпечення ІТС «Податковий блок».
16 квітня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Герд Біллербек ГмбХ» повторно звернулось до Головного управління ДПС у м. Києві із заявою № 1604/01 в порядку статті 43 ПК України про повернення суми переплати з податку на прибуток підприємств у розмірі 1 111 800,00 грн код платежу 85 11020300 00 «Податок на прибуток підприємств створених за участю іноземних інвесторів».
Відповідна заява була додатково вмотивована тим, що у січні 2021 року Міністерство фінансів України наказом від 12 січня 2021 року № 5 затвердило новий Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Зазначений порядок набрав чинності 05 квітня 2021 року.
Розділом VII «Відображення в інформаційній системі показників за результатами адміністративного та/або судового оскарження рішень податкових органів» встановлено процедури відображення в інтегрованій картці платника податків судових рішень прийнятих по суті, що набрали законної сили, не пов'язаних з контрольно-перевірочною роботою.
14 травня 2021 року листом Головного управління ДПС у м. Києві від 49887/6/26-15-12-13 у поверненні надміру сплачених коштів позивачу відмовлено.
Відповідь контролюючого органу була аналогічно вмотивована тим, що єдиною підставою для внесення до інтегрованих карток платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Герд Біллербек ГмбХ» відомостей про сплату від 17 травня 2016 року № 164 про сплату зобов'язань з податку на прибуток підприємств за 1-й квартал 2016 року на суму 1 111 800,00 грн є зарахування зазначених коштів на єдиний казначейський рахунок.
Враховуючи, що на даний час, у Головному управлінні ДПС у м. Києві відсутня технічна можливість (режим/підрежим, ручне втручання) для внесення змін до інтегрованої катки платника податків на виконання рішення суду у справі № 826/3862/17, підставою для задоволення якого є внесення змін до інтегрованої картки платника податків шляхом відображення сплати податкових зобов'язань, що не надходили до держаного та місцевих бюджетів та подібних судових рішень, через програмне забезпечення ІТС «Податковий блок».
Не погоджуючись з вищевикладеними відмовами щодо повернення надміру сплачених коштів, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Стаття 43 ПК України визначає умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені.
Пунктом 43.1 вказаної статті передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
За правилами пункту 43.2. цієї ж статті, у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Відповідно до пункту 43.3 статті 43 ПК України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (пункт 43.4. статті 43 ПК України).
Згідно зі пункту 43.5 статті 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку (пункт 43.6 статті 43 ПК України).
Положення статті 43 ПК України узгоджуються з нормами Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 5 від 12 січня 2021 року (далі - Порядок №5).
Порядком про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 (далі по тексту - Порядок № 787), визначено алгоритм дій державних органів та їх взаємовідносини в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті, перерахування компенсації здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Повернення платежів у національній валюті, перерахування компенсації здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або Казначействі, вказані заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім'я головного управління Казначейства, або поштовим переказом через підприємства поштового зв'язку, вказані у заяві платника (його довіреної особи).
Згідно з пунктом 4 Порядку № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до державного бюджету платежів в іноземній валюті здійснюється у валюті платежу з валютних рахунків Казначейства, відкритих на ім'я Казначейства в банках, або у гривневому еквіваленті іноземної валюти, розрахованому за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату повернення коштів з бюджету, з відповідних рахунків за надходженнями, відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, про що платник зазначає у своїй заяві.
29 квітня 2021 року Міністерством фінансів України наказом № 244 Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 було внесено зміни до п. 3 відповідного порядку.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 787 з урахуванням внесених змін передбачає, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або Казначействі, вказані заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім'я головного управління Казначейства, або поштовим переказом через підприємства поштового зв'язку, вказані у заяві платника (його довіреної особи).
Механізм інформаційного обміну між ДПС, територіальними органами ДПС та Казначейством і територіальними органами Казначейства у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, регламентує Порядок інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені від 11.02.2019 №60 (далі - Порядок № 60).
Згідно п. 1 Розділу ІІІ Порядку № 60 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
У заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються: на поточний рахунок платника податку в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету; у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету (пункт 2 Порядку № 60).
Згідно з пунктом 4 Порядку № 60 після надходження до територіального органу ДПС подана в електронній формі заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Журналу опрацювання заяв на повернення (далі - Журнал), який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДПС.
Внесення до Журналу інформації щодо заяви, поданої платником у паперовому вигляді, здійснюється працівником підрозділу, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу.
Журнал містить, зокрема, такі дані: податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); найменування або прізвище, ім'я, по батькові (для фізичних осіб); дата та номер заяви про повернення коштів; назва помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу; сума помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу; дата сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок); напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються, тощо.
Заява платника, внесена до Журналу, розглядається структурними підрозділами територіального органу ДПС, що виконують функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу та погашення боргу.
За змістом пункту 5 Порядку № 60 Якщо за результатами розгляду заяви підрозділом територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, встановлено правомірність повернення коштів, працівник цього підрозділу вносить до Журналу відмітку про правомірність повернення відповідної суми коштів.
У разі якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим-четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.
Після внесення до Журналу відмітки підрозділу територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, підрозділ територіального органу ДПС, що виконує функції з погашення боргу, проставляє у Журналі відмітку про наявність або відсутність податкового боргу та правомірність або неправомірність за таких умов повернення коштів (пункт 6 Порядку № 60).
Таким чином, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми. Дотримання визначеного строку подання заяви та відсутність у платника податків податкового боргу зобов'язує контролюючий орган вжити заходи до формування висновку про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені.
05 травня 2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Герд Біллербек ГмбХ» було подано декларацію з податку на прибуток за 1-й квартал 2016 року, якою задекларовано податок на прибуток за 1-й квартал 2016 року у сумі 1 161 757 грн. Так, платіжним дорученням від 17 травня 2016 року №164 позивач перерахував суму в розмірі 1 111 800,00 грн. на рахунок Державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, про що листом від 23 травня 2016 року №13 повідомив відповідача.
Позивачем було подано до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» платіжне доручення від 17 травня 2016 року № 164 з призначенням платежу: «податок на прибуток за перший квартал 2016 року» для перерахунку грошових коштів наявних на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Герд Біллербек ГмбХ» в сплату податкових зобов'язань з податку на прибуток.
Разом з тим, на підставі рішення Національного банку України від 20 травня 2016 року №8 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 травня 2016 року № 783 «Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Фідобанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
Відповідне платіжне доручення залишене банком без виконання.
Разом з тим, Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві винесено Товариству з обмеженою відповідальністю «Герд Біллербек ГмбХ» податкову вимогу від 27 травня 2016 року № 6474-17, згідно з якою визначено, що станом на 27 травня 2016 року сума податкового боргу вказаного платника податку за узгодженим грошовим зобов'язанням становить 1 110 148, 10 грн, також винесено рішення про опис майна у податкову заставу від 27 травня 2016 року № 6474-17.
Позивач, платіжними дорученнями від 16 червня 2016 року № 5 та від 29 липня 2016 року № 12 сплатив на рахунок відповідача загальну суму в розмірі 1 110 148,10 грн, з призначенням платежу «податок на прибуток».
В подальшому, позивач звернувся до контролюючого органу з листом (заявою) від 11 жовтня 2016 року №28 з проханням зарахувати позивачеві суму переплати податку на прибуток у розмірі 1 111 800,00 грн в якості майбутніх платежів з податку на прибуток.
Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві листом від 13 грудня 2016 року № 41459/10/26-55-07-02 зазначила, що кошти в сумі 1 111 800,00 грн за платіжним дорученням від 17 травня 2016 року № 164 не надходили.
Вважаючи податкову вимогу та рішення про опис майна податкову заставу від 27 травня 2016 року № 6474-17, а також дії відповідача, що полягають у невизнанні переплати з податку на прибуток підприємств протиправними, Товариство з обмеженою відповідальністю «Герд Біллербек ГмбХ» звернулось до суду з даним позовом.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 липня 2018 року у справі № 826/3862/17 позов задовольнити частково. Визнано вимогу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 27 травня 2016 року №6474-17 та рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про опис майна у податкову заставу від 27 травня 2016 року №6474-17 - протиправними. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві врахувати та відобразити в інтегрованій картці платника з податку на прибуток підприємств товариства з обмеженою відповідальністю «Герд Біллербек ГмбХ» наявну переплату податку на прибуток підприємств в сумі 1 111 800, 00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року заяву про відмову від апеляційної скарги представника Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві задоволено. Провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду від 25 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Герд Біллербек ГмбХ» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.
З мотивувальної частини відповідного рішення вбачається, що позивачем двічі було сплачено податок на прибуток підприємств за 1-й квартал 2016 року, а саме платіжним дорученням від 17 травня 2016 року № 164 (платіж не пройшов з вини банку) та платіжними дорученнями від 16 червня 2016 № 5 та від 29 липня 2016 року № 12 на загальну суму 1 110 148,1 грн (платіж зараховано).
З наявних матеріалів справи вбачається, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Герд Біллербек ГмбХ» про повернення надміру сплаченої суми у розмірі 1 111 800,00 грн за кодом платежу 85 11020300 00 «Податок на прибуток приватних підприємств, створених за участю іноземних інвесторів» була подана 16 квітня 2021 року, тобто з порушенням граничного строку подання відповідної заяви.
Відповідно до пункту 43.3 статті 43 ПК України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Аналіз вказаних норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою передумовою повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів, є одночасна наявність наступних обставин: 1) відсутність у такого платника податкового боргу; 2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; 3) відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 Податкового кодексу України. За наслідками подання відповідної заяви орган ДПС у визначені законом строки повинен або підготувати висновок про повернення такої суми, або надати письмову відмову у поверненні коштів з бюджету з пропозицію проведення звірення стану рахунків (у разі відсутності в інформаційних базах даних ДПС відомостей щодо розміру заявленої до повернення суми).
Подібний правовий висновок викладено і в постановах Верховного Суду від 18 червня 2019 року (справа №826/3490/18), від 13 червня 2019 року (справа №812/1017/16), від 11 червня 2019 року (справа №826/8802/16), від 5 березня 2019 року (справа 814/3233/15), від 28 лютого 2019 року (справа №805/1218/16-а), від 5 лютого 2019 року (справа №826/7672/17).
Диспозицією пункту 43.3 статті 43 ПК України імперативно встановлено обов'язок платника податків щодо дотримання 1095-денного строку подання заяви про повернення сум грошового зобов'язання, що обраховується з моменту виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми є обов'язковою умовою для реалізації відповідного законодавчо визначеного механізму.
Враховуючи, що позивачем подано заяву про повернення надміру сплачених коштів поза межами 1095-денного строку звернення до контролюючого органу, то правові підстави для повернення відповідної свідчить про відсутність підстав для повернення відповідних сум.
Крім зазначеного, суд звертає увагу на наступне.
Як встановлено судом, та не заперечується сторонами справи рішенням Окружного адміністративного суду від 25 липня 2018 року у справі № 826/3862/17, що набрало законної сили 19 грудня 2018 року являється невиконаним станом на момент розгляду справи.
Тобто станом на момент розгляду справи Головне управління ДПС у м. Києві не відображено суму переплати у розмірі 1 110 148, 10 грн відповідно до платіжного доручення від 17 травня 2016 року № 164 з призначенням платежу: «податок на прибуток за перший квартал 2016 року».
Відповідним рішенням також встановлено, що платіжне доручення від 17 травня 2016 року № 164 на загальну суму 1 111 800,00 грн залишено банком без виконання, що стало наслідком неперерахуванням відповідної суми до бюджету.
Водночас для погашення податкового зобов'язання самостійно визначеного позивачем податковою декларацією від 05 травня 2016 року № 9070325774 на загальну суму 1 161 757,00 грн. було сплачено 16 червня 2016 року - 410 148,1 грн платіжним дорученням № 5 від 16 червня 2016 року та 29 липня 2016 року - 700 000 грн платіжним дорученням № 12 від 29 липня 2016 року.
Відповідні обставини не заперечуються сторонами даного провадження.
Підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку (пункт 43.6 статті 43 ПК України).
Згідно з пунктом 3 Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Пунктом 4 Відповідного порядку повернення помилково або надміру зарахованих до державного бюджету платежів в іноземній валюті здійснюється у валюті платежу з валютних рахунків Казначейства, відкритих на ім'я Казначейства в банках, або у гривневому еквіваленті іноземної валюти, розрахованому за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату повернення коштів з бюджету, з відповідних рахунків за надходженнями, відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, про що платник зазначає у своїй заяві.
Аналіз вищевикладеного дозволяє дійти висновку, що обов'язковою умовою при поверненні надміру/помилково зарахованих коштів з державного бюджету є встановлений факт зарахування таких надміру/помилково зарахованих коштів до відповідного бюджету. Відсутність зарахування грошових коштів до відповідного бюджету, свідчить про неможливість повернення таких коштів відповідно до статті 43 ПК України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позивачем вимог та наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у відповідній частині.
Щодо позовної вимоги про стягнення суми надмірної сплачених коштів, то суд вважає необхідним зазначити наступне.
Повернення з Державного бюджету України помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених податковим законодавством, є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Згідно з Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
У разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
Положення чинного законодавства не передбачають повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над цим. Повернення з Державного бюджету України помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених податковим законодавством, є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.
За таких обставин та з урахуванням наведеного рішення судів про задоволення позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачених сум грошового зобов'язання з податку на прибуток є помилковим з огляду на те, що така вимога позивача не є правильним способом захисту прав платника податків. У цьому випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку про повернення відповідних сум коштів із відповідного бюджету.
При цьому слід зазначити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постановах від 24 листопада 2015 року у справі №816/1229/14 та від 1 березня 2016 року у справі №826/4860/13-а, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, викладені позивачем доводи, викладені в позовній заяві, не можуть бути визнані судом належною підставою для задоволення позовних вимог, відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На переконання суду, відповідачем не доведено правомірності вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, суд не вбачає правових підстав для розподілу судових витрат.
На підставі вище викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Герд Біллербек ГмбХ» відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
Суддя К.Ю. Гарник