1/1681
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 листопада 2021 року м. Київ № 640/6836/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
Полтавське комунальне автотранспортне підприємство 1628
до Антимонопольного комітету України
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
Полтавська міська рада,
Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету
Полтавської міської ради
про визнання протиправним та скасування рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Полтавське комунальне автотранспортне підприємство 1628 (надалі - позивач), адреса: 36008, місто Полтава, вулиця Кагамлика, будинок 84 до Антимонопольного комітету (надалі - відповідач), адреса: 03035, місто Київ, вулиця Митрополита Липківського, будинок 45, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Полтавська міська рада (надалі - третя особа 1), адреса: 36000, м. Полтава, вул. Соборності, 36, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (надалі - третя особа 2), адреса: 36000, м. Полтава, вул. Стрітенська, 19 в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати пункти 6, 7, 8, 9, 9.1, 9.2, 10 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 04.02.2021 р. № 78-р «Про результати розгляду справи про державну допомогу».
Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача, внаслідок прийняття суб'єктом владних повноважень оскаржуваного рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628 до Антимонопольного комітету України, треті особи: Полтавська міська рада, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач чисто з формальних підстав своїм рішенням втрутився у право територіальної громади міста Полтави на ефективне управління та використання свого майна через належні йому комунальні підприємства та створив перешкоди для забезпечення потреби територіальної громади в покращенні інфрастурктури у сфері поводження з побутовими відходами.
Позивачем наголошено, що він є підприємством, яке підпорядковане Органу управління, а саме - УЖКГ Виконавчого комітету Полтавської міської ради та наділене органом місцевого самоврядування функцією виконавця послуг з вивезення побутових відходів. Такі послуги є послугами, що становлять загальний економічний інтерес та надаються територіальній громаді міста Полтава на договірних засадах із затвердженням регуляторними актами виконавчого органу місцевого самоврядування тарифами.
Також, позивач наголошує, що з урахуванням визначення, наведеного в пункті 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання», Переліку послуг, що становлять загальний економічний інтерес та відповідного тлумачення в актах законодавства ЄС, здійсненого відповідно до статті 264 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, послуги у сфері вивезення побутових відходів, які надає Полтавське комунальне автотранспортне підприємство 1628 належать до послуг загального економічного інтересу, при цьому, в даному випадку, компенсація за такі послуги не становить державну допомогу, враховуючи , що позивачем дотримано всі чотири умови, визначені рішенням ЄС у справі №С-280/00.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що під час розгляду справи про державну допомогу №500-26.15/64-20-ДД, за результатами розгляду якої було прийнято оскаржуване рішення, було встановлено, що Виконавчим комітетом Полтавської міської ради визначено виконавцем послуг із вивезення побутових відходів підприємство позивача без проведення конкурсу на надання цих послуг, що суперечить законодавству України у житлово-комунальній сфері. Відповідач стверджує, що те, що позивач отримує державну допомогу з місцевого бюджету, зокрема, у вигляді придбання спеціалізованої техніки та при цьому, бере участь в інших тендерах є ще одним додатковим доказом, що така підтримка створює для підприємства переваги, спотворює економічну конкуренцію.
Відповідач також наголошує, що наведені позивачем в позовній заяві аргументи щодо дотримання критеріїв Altmark жодним чином не доводять їх дотримання та взагалі не стосуються їх суті. Відповідач зазначає, що Комітет взагалі не може розглядати позивача, як належного отримувача державної допомоги, з урахуванням порушення норм законодавства у сфері житлово-комунальних послуг щодо конкурсного відбору, а отже, до вирішення цього питання, оцінка дотримання окремих критеріїв Altmark позбавлена сенсу.
Також, відповідачем зазначено, що рішенням Адміністративної колегії Полтавського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.03.2020 №66/16-р/к було визнано бездіяльність виконавчого комітету Полтавської міської ради, яка полягає у непроведені конкурсу на визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів та території, яка підпорядковується Полтавській міській раді, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, проте, рекомендації Колегії щодо усунення порушень станом на 18.03.2021 виконані не були.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
05.05.2020 за вх. №1453-ПДД/1 Антимонопольним комітетом України було отримано повідомлення Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради про нову індивідуальну державну допомогу.
За результатами розгляду повідомлення, розпорядженням державного уповноваженого відповідача від 13.08.2020 №06/221-р розпочато розгляд справи № 500-26.15/64-20-ДД про державну допомогу для проведення поглибленого аналізу допустимості державної допомоги для конкуренції.
04 лютого 2021 року Антимонопольним комітетом України прийнято рішення №78-р, яким постановлено:
1. Визнати, що підтримка, яка надається відповідно до Програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою м. Полтава. 2020 рік, затвердженої рішенням Полтавської міської ради від 20.12.2019 (зі змінами), Програми охорони довкілля в місті Полтава на 2017 - 2021 роки, затвердженої рішенням Полтавської міської ради від 24.03.2017 (зі змінами), Полтавському комунально-автотранспортному підприємству 1628 Полтавської міської ради на розробку міської цільової програми, придбання спеціалізованої техніки та обладнання для здійснення заходів із благоустрою, у сумі 19 310 060 (дев'ятнадцять мільйонів триста десять тисяч шістдесят) гривень, не є державною допомогою відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання».
2. Визнати, що підтримка, яка надається відповідно до Програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою м. Полтава на 2020 рік, затвердженої рішенням Полтавської міської ради від 20.12.2019 (зі змінами), Полтавському комунальному автотранспортному підприємству 1628 Полтавської Міської ради на придбання засобів індивідуального захисту в сумі 199 000 (сто дев'яносто дев'ять тисяч) гривень, є державною допомогою відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання».
3. Визнати, що підтримка, яка надається відповідно до Програми розвитку житлово- комунального господарства та благоустрою м. Полтава на 2020 рік, затвердженої рішенням Полтавської міської ради від 20.12.2019 (зі змінами), Полтавському комунальному автотранспортному підприємству 1628 Полтавської міської ради на придбання засобів індивідуального захисту в сумі 199 000 (сто дев'яносто дев'ять тисяч) гривень, є державною допомогою, допустимою для конкуренції відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання».
4. Визнати, що підтримка, яка надається відповідно до Програми розвитку житлово- комунального господарства та благоустрою м. Полтава на 2020 рік, затвердженої рішенням Полтавської міської ради від 20.12.2019 (зі змінами), Полтавському комунальному автотранспортному підприємству 1628 Полтавської міської ради на придбання запасних частин для бульдозера, що використовується при надання послуг із захоронення побутових відходів, у сумі 600 000 (шістсот тисяч) гривень, є державною допомогою відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання».
5. Визнати, що підтримка, яка надається відповідно до Програми розвитку житлово- комунального господарства та благоустрою м. Полтава на 2020 рік, затвердженої рішенням Полтавської міської ради від 20.12.2019 (зі змінами), Полтавському комунальному автотранспортному підприємству 1628 Полтавської міської ради на придбання запасних частин для бульдозера, що використовується при наданні послуг із захоронення побутових відходів, у сумі 600 000 (шістсот тисяч) гривень, є державною допомогою, допустимою для конкуренції, за умови виконання надавачем державної допомоги таких зобов'язань:
- розробити та затвердити нормативно-правовий та/або розпорядчий акт або внести такі зміни в наявні відповідні документи, передбачивши:
- опис механізму компенсації (допомоги) та параметрів для розрахунку, контролю та перегляду її обсягу, при цьому:
1) сума компенсації (допомоги) не повинна перевищувати суму, необхідну для покриття чистих витрат (чистої фінансової різниці) між понесеними при наданні послуг із захоронення побутових відходів, які є ПЗЕІ, витратами та доходами отримувача від надання таких послуг, з урахуванням розумного рівня прибутку, яка розраховується як різниця між витратами за надання послуг із захоронення побутових відходів та доходами від їх надання;
2) до витрат, які необхідно враховувати, належать витрати, необхідні для надання послуг із захоронення побутових відходів; також, необхідне використання параметрів для розподілу загальновиробничих витрат, оскільки, отримувач надає не одну послугу;
- опис заходів щодо уникнення та повернення будь-якої надмірної компенсації (допомоги), при цьому:
1) необхідно забезпечити, щоб компенсація (допомога) за надання послуг із захоронення побутових відходів відповідала встановленим вище умовам;
2) у разі отримання надмірної компенсації (допомога) така компенсація повинна бути повернена, а параметри для розрахунку компенсації повинні бути оновлені на майбутнє;
3) для контролю за надмірною компенсацією (допомогою) повинні проводитись відповідні регулярні перевірки.
6. Визнати, що підтримка, яка надається відповідно до Програми розвитку житлово- комунального господарства та благоустрою м. Полтава 2020 рік, затвердженої рішенням Полтавської міської ради від 20.12.2019 (зі змінами), Полтавському комунальному автотранспортному підприємству 1628 Полтавської міської ради на придбання спеціалізованої техніки та обладнання для надання послуг із вивезення побутових відходів у сумі 23 238 700 (двадцять три мільйони двісті тридцять вісім тисяч сімсот) гривень, є державною допомогою відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання».
7. Визнати, що підтримка, яка надається відповідно до Програми розвитку житлово- комунального господарства та благоустрою м. Полтава на 2020 рік, затвердженої рішенням Полтавської міської ради від 20.12.2019 (зі змінами), Полтавському комунальному автотранспортному підприємству 1628 Полтавської міської ради на придбання спеціалізованої техніки та обладнання для надання послуг із вивезення побутових відходів у сумі 23 238 700 (двадцять три мільйони двісті тридцять вісім тисяч сімсот) гривень, є державною допомогою, недопустимою для конкуренції відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання».
8. Припинити надання незаконної державної допомоги, визнаної недопустимою для конкуренції, яка надається Полтавському комунальному автотранспортному підприємству 1628 Полтавської міської ради для надання послуг із вивезення побутових відходів відповідно до Програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою м. Полтава на 2020 рік, затвердженої рішенням Полтавської міської ради від 20.12.2019 (зі змінами), шляхом вжиття необхідних заходів щодо внесення змін до актів, що були правовою підставою для надання та отримання цієї державної допомоги.
9. Повернути незаконну державну допомогу, визнану недопустимою для конкуренції, у фактично наданому розмірі.
9.1. Зобов'язати Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради:
- у двомісячний строк з дати офіційного оприлюднення цього рішення забезпечити виконання заходів щодо повернення незаконної державної допомоги, визнаної недопустимою для конкуренції, у фактичному обсязі, наданому Полтавському комунальному автотранспортному підприємству 1628 Полтавської міської ради;
- негайно після офіційного оприлюднення цього рішення розпочати його виконання;
- вжити в межах повноважень, визначених законом вичерпних та ефективних заходів для забезпечення повернення незаконної державної допомоги Полтавським комунальним автотранспортним підприємством 1628 Полтавської міської ради;
- у разі порушення провадження у справі про банкрутсво Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628 Полтавської міської ради вступити до судового процесу та вчинити інші відповідні дії, передбачені законодавством, щодо відновлення платоспроможності боржника, у тому числі подати відповідні вимоги кредиторів про повернення незаконної державної допомоги; І
- не пізніше останнього дня двомісячного строку з дати офіційного оприлюднення рішення повідомити Антимонопольному комітету України про вжиті заходи з повернення незаконної державної допомоги та надати відповідне документальне підтвердження;
- забезпечити повернення незаконної державної допомоги Полтавським комунальним автотранспортним підприємством 1628 Полтавської міської ради не пізніше останнього дня шестимісячного строку з дати офіційного оприлюднення цього рішення;
- у разі наявності підстав, які унеможливлюють (перешкоджають) виконання (виконанню) рішення, надати письмові пояснення щодо наявності перешкод для виконання рішення не пізніше двох днів із моменту виявлення таких обставин; надання таких пояснень не звільняє від обов'язку виконати рішення в повному обсязі;
- надати належні докази виконання цього рішення.
9.2 Полтавському комунальному автотранспортному підприємству 1628 Полтавської міської ради не пізніше останнього дня шестимісячного строку з дати офіційного оприлюднення цього рішення:
- вчинити дії, передбачені заходами Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, для забезпечення повернення незаконної державної допомоги;
- повернути незаконну державну допомогу, визнану недопустимою для конкуренції, у фактично наданому обсязі, шляхом перерахування в дохід загального фонду бюджету міста Полтави;
- інформувати Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради та Антимонопольний комітет України про виконання цього рішення;
- надати Управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради та Антимонопольному комітету України докази виконання цього рішення з поданням засвідчених в установленому порядку копій документів, які підтверджують його виконання.
10. Зобов'язати Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради проінформувати Антимонопольний комітет України про припинення надання незаконної державної допомоги протягом двох місяців та про вжиті заходи для повернення незаконної державної допомоги, визнаної недопустимою для конкуренції, протягом шести місяців з дати офіційного оприлюднення цього рішення та надати належні докази виконання рішення.
Незгода позивача з даним рішенням частині пунктів 6, 7, 8, 9, 9.1, 9.2, 10 резолютивної частини, обмовила його на звернення до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади проведення моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання, здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції, спрямований на забезпечення захисту та розвитку конкуренції, підвищення прозорості функціонування системи державної допомоги та дотримання міжнародних зобов'язань України у сфері державної допомоги, регулюються Законом України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання» № 1555-VII від 01.07.2014 року (в редакції від 03.07.2018 року) (далі - Закон № 1555-VII).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 вказаного Закону, державна допомога суб'єктам господарювання (далі - державна допомога) - підтримка у будь-якій формі суб'єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, що спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції, створюючи переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності.
Частиною четвертою статті 6 Закону № 1555-VII рішення про визнання державної допомоги допустимою згідно із вимогами цього Закону приймає Уповноважений орган.
Згідно із частиною 1 статті 8 Закону № 1555-VII Уповноваженим органом є Антимонопольний комітет України.
Порядок подання повідомлення про нову державну допомогу регламентовано статтею дев'ятою Закону № 1555-VII, відповідно до частини першої якої надавачі державної допомоги подають повідомлення про нову державну допомогу з пропозиціями щодо підготовки проектів законів, інших нормативно-правових та розпорядчих актів, спрямованих на підтримку суб'єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, внесення змін до умов чинної державної допомоги.
Відповідно до частин 1-6 статті 10 Закону № 1555-VII якщо інформація у повідомленні про нову державну допомогу не відповідає встановленим вимогам або є неповною для прийняття рішення про допустимість державної допомоги для конкуренції, Уповноважений орган протягом 15 днів з дня отримання такого повідомлення інформує про це надавача державної допомоги, надсилає йому запит на додаткову інформацію і встановлює строк її подання, що не може перевищувати 30 днів з дня отримання запиту. На вмотивоване клопотання надавача державної допомоги Уповноважений орган може продовжити такий строк.
Повідомлення про нову державну допомогу вважається прийнятим до розгляду після 15 днів з дня його надходження, якщо протягом цього строку Уповноважений орган не повідомив надавача державної допомоги про те, що інформація у повідомленні не відповідає встановленим вимогам або є неповною для прийняття рішення про допустимість державної допомоги для конкуренції, та не надіслав запит на додаткову інформацію.
Якщо надавач державної допомоги не подав у встановлений строк відповідно до запиту Уповноваженого органу інформації, повідомлення про нову державну допомогу вважається відкликаним. У такому разі Уповноважений орган приймає рішення про відмову у розгляді повідомлення та письмово повідомляє про це надавача державної допомоги.
Якщо надавач державної допомоги у відповіді на запит Уповноваженого органу обґрунтовано доведе, що подання додаткової інформації є неможливим, оскільки така інформація йому невідома, недоступна або подавалася раніше, Уповноважений орган розпочинає розгляд повідомлення про нову державну допомогу на підставі наявної у нього інформації та повідомляє про це надавача державної допомоги. У такому разі повідомлення про нову державну допомогу вважається прийнятим до розгляду з дня отримання відповіді на запит Уповноваженого органу.
Рішення за результатами розгляду повідомлення про нову державну допомогу приймається Уповноваженим органом протягом двох місяців з дня початку його розгляду.
За результатами розгляду повідомлення про нову державну допомогу Уповноважений орган у встановленому ним порядку приймає рішення про:
1) допустимість нової державної допомоги для конкуренції;
2) визнання підтримки суб'єкта господарювання, зазначеної у повідомленні, такою, що не є державною допомогою відповідно до цього Закону;
3) початок розгляду справи про державну допомогу.
Матеріалами справи встановлено, що 05.05.2020 Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради було надіслано до Антимонопольним комітетом України повідомлення про нову індивідуальну державну допомогу, отримувачем якої є Полтавське комунальне автотранспортне підприємство 1628.
Джерелом фінансування нової індивідуальної державної допомоги - бюджет міста Полтава.
З оскаржуваного рішення відповідача вбачається, що надавачем підтримки є Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, а отримувачем підтримки - Полтавське комунальне автотранспортне підприємство.
Мета підтримки: підвищення ефективності та надійності функціонування житлово-комунального господарства, забезпечення сталого розвитку та задоволення потреб населення.
Підставою для надання підтримки є програма розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою м. Полтава на 2020 рік, затверджена рішенням Полтавської міської ради від 20.19.2019.
Як свідчать матеріали справи, а саме Статут Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628, Полтавське комунальне автотранспортне підприємство 1628 є комунальним унітарним комерційним підприємством.
Засновником та власником підприємства є територіальна громада міста Полтави в особі Полтавської міської ради. Підприємство підпорядковано Управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради.
Підприємство створене з метою здійснення виробничої та господарської діяльності, направленої на задоволення потреб територіальної громади м. Полтави, інших населених пунктів України у послугах, зазначених у п. 2.2. Статуту, інших послугах, які не заборонені чинним законодавством України та з метою отримання прибутку за її результатами.
Оцінюючи допустимість наданої Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради державної допомоги Полтавському комунальному автотранспортному підприємству 1628, Антимонопольний комітет України дійшов висновку, що надання державної підтримки КАТП 1628 створює для підприємства переваги, спотворює економічну конкуренцію та є недопустимою відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання», також, відповідачем наголошено, що Виконавчим комітетом Полтавської міської ради визначено виконавцем послуг із вивезення побутових відходів підприємство позивача без проведення конкурсу на надання цих послуг, що суперечить законодавству України у житлово-комунальній сфері.
З позиції позивача, дія Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання» не поширюється на правовідносини, що виникли між позивачем та третьою особою, оскільки надана державна допомога була спрямована на надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес, а надавались такі послуги на договірних засадах.
Так, суд зауважує, що згідно з пунктом «е» частини 1 статті 16 Закону України «Про відходи» (у редакції Закону України від 21.01.2010 №1825-VI) підприємства, установи та організації усіх форм власності у сфері поводження з відходами мають право на, зокрема, участь у конкурсах на набуття права виконання послуг у сфері поводження з побутовими відходами на певній території.
Відповідно до частини 3 статті 351 статті 16 Закону України «Про відходи», виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 №318 послуги з поводження з побутовими відходами надаються суб'єктом господарювання, визначеним органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах в установленому законодавством порядку виконавцем послуг з вивезення побутових відходів.
Процедура підготовки та проведення конкурсу з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на певній території населеного пункту визначена Порядком проведення конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів, що затверджений постановою КМУ від 16.11.2011 № 1173.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» економічна конкуренція - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі мають можливість вибирати між кількома продавцями.
Суд наголошує, що не проведення, всупереч вимогам чинного законодавства, конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів обмежує право певних осіб, які мали (мають) намір взяти участь у такому конкурсі, змагатися на право здійснення відповідної господарської діяльності на ринку надання послуг із вивезення побутових відходів.
При цьому, суд погоджується з доводами відповідача в тій частині, що факт не проведення конкурсу позивачем не спростовується, а згадані позовній заяві норми законодавства мають загальний характер та не передбачають іншого способу визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів, аніж конкурсний відбір, що встановлено чинним законодавством.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання» послуги, що становлять загальний економічний інтерес (ПЗЕІ), - послуги, пов'язані із задоволенням особливо важливих загальних потреб громадян, що не можуть надаватися на комерційній основі без державної підтримки.
Враховуючи викладене визначення, до ПЗЕІ можуть бути віднесені послуги, які відповідають таким умовам:
пов'язані із задоволенням особливо важливих загальних потреб громадян;
не можуть надаватися на комерційній основі;
не можуть надаватися без державної підтримки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2018 № 420, зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1141 від 27.12.2018, визначено, що послуги з вивезення побутових відходів, послуги з поводження з побутовими відходами належать до ПЗЕІ.
Законом передбачено, що він не поширює свою дію на підтримку господарської діяльності, пов'язаної з наданням ПЗЕІ, у частині компенсації обґрунтованих витрат на надання таких послуг (абзац 3 пункту 2 частини другої статті 3 Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання»).
Отже, саме компенсація обґрунтованих витрат на надання ПЗЕІ не становитиме державну допомогу суб'єктам господарювання.
Крім того, відповідно до статті 264 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом (далі - ЄС), Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державам и-членами, з іншої сторони (далі - Угода), сторони домовились, що вони застосовуватимуть статті 262, 263 (3) або 263 (4) Угоди з використанням як джерела тлумачення критеріїв, що випливають із застосування статей 106, 107 та 93 Договору про функціонування ЄС, зокрема, відповідну судову практику Суду Європейського Союзу, а також відповідне вторинне законодавство, рамкові положення, керівні принципи та інші чинні адміністративні акти Європейського Союзу.
Пунктом 46 Повідомлення Європейської комісії щодо застосування правил державної допомоги Європейського Союзу до компенсації, що надається за надання послуг загального економічного інтересу (Офіційний вісник Європейського Союзу С 8/4 від 11.01.2012) (далі - Повідомлення Комісії), передбачено, що за відсутності правил на рівні Європейського Союзу, якими б визначався обсяг ПЗЕІ, держави-члени мають широкий спектр повноважень щодо визначення ПЗЕІ та щодо надання компенсації суб'єкту господарювання, що надає такі послуги. Зазначеним Повідомленням Комісії також закріплюються критерії, раніше викладені у Рішенні Суду ЄС у справі С-280/00 Altmark Trans Gmbh, Regierungsprasidium Magdeburg v Nahverkehrsgesellschaft Altmark GmbH (далі - Рішення у справі Альтмарк), визначено умови, за яких компенсація за надання ПЗЕІ не становить державну допомогу.
Відповідно до Рішення у справі Альтмарк компенсація витрат на надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес, не становить державну допомогу суб'єктам господарювання, якщо задовольняються такі чотири критерії (далі - критерії Альтмарк):
1) суб'єкт господарювання, що отримує компенсацію, повинен фактично виконувати зобов'язання щодо надання таких послуг, а послуги повинні бути чітко визначені; покладення зобов'язання з надання ПЗЕІ повинне бути виражене актом, який залежно від особливостей законодавства, може мати законодавчий або регуляторний характер, або виражатись у формі договору. У такому акті повинно, як мінімум, бути визначено:
- зміст і тривалість зобов'язань з надання ПЗЕІ;
- назва суб'єкта господарювання і, де це необхідно, територія, на яку поширюються його послуги;
- характер будь-яких виключних або спеціальних прав, які було надано державним органом влади суб'єкту господарювання щодо ПЗЕІ;
- методику розрахунку компенсації, контролю та перегляду компенсації;
- механізм для уникнення і повернення надмірної компенсації.
2) параметри, на підставі яких обчислюється компенсація, є визначеними заздалегідь об'єктивним і прозорим способом;
3) компенсація не є надмірною і не перевищує необхідної суми для покриття всіх або частини витрат, яких зазнає суб'єкт господарювання у зв'язку з наданням послуг загального економічного інтересу. Зокрема, компенсація не може перевищувати суму, необхідну для покриття чистої фінансової різниці між понесеними витратами та отриманими доходами підприємства при виконанні зобов 'язання надавати відповідні громадські послуги загального інтересу, з урахуванням доходу, який залишається у підприємства, та розумного рівня прибутку;
4) Якщо суб'єкт господарювання, який виконує зобов'язання щодо надання публічної послуги, не обирається відповідно до процедури публічних закупівель, яка б дозволила відібрати учасника, здатного надавати ці послуги з найменшими витратами для громади, необхідний рівень компенсації визначається на підставі аналізу витрат, які були б понесені типовим суб'єктом господарювання, добре керованим та належним чином забезпеченим відповідними активами.
Так, позивач стверджує, що Полтавське комунальне автотранспортне підприємство 1628, отримуючи компенсацію за надані послуги, фактично виконує зобов'язання щодо надання таких послуг, а послуги із захоронення визначені договорами на надання таких послуг, копії яких додано позивачем до матеріалів справи.
Судом досліджено додані позивачем до матерів справи копії договорів про закупівлю послуг вивезення побутових відходів від 27.12.2019 №952-Д, від 22.01.2020 №31Т та від 18.08.2021 №R/1314/2 та встановлено, що у зазначених договорах відсутня інформація, зокрема, про тривалість зобов'язань з надання послуг із вивезення побутових відходів; методику розрахунку компенсації, контролю та перегляду компенсації; механізм для уникнення і повернення надмірної компенсації, що не відповідає першому критерію Альтмарк.
Також, відносно третього критерію, суд зазначає, що позивач стверджує, що розмір компенсації визначався на підставі аналізу фінансової звітності підприємства, разом з тим, позивач не надав доказів того, що компенсація не є надмірною і не перевищує необхідної суми для покриття всіх або частини витрат, яких зазнало Полтавське комунальне автотранспортне підприємство 1628, у зв'язку з наданням послуг із вивезення побутових відходів.
Так, оскільки відсутній опис механізму компенсації та параметрів для визначення компенсації, уникнення й відшкодування будь-якої можливої надмірної компенсації у зазначених вище договорах, така компенсація не може бути належним чином розрахована й перевірена. Відповідно, цей критерій не задоволено.
Що стосується четвертого критерію, суд також зауважує, що Полтавське комунальне автотранспортне підприємство 1628 не було визначене виконавцем послуг з вивезення побутових відходів відповідно до процедури публічних закупівель, а також за результатами конкурсу. Позивач, ані при розгляді справи Антимонопольним комітетом України, ані суду не надав інформації, що розмір підтримки визначався, ґрунтуючись на аналізі витрат, які є типовими для суб'єкта господарювання, який зміг би надавати такі послуги, а відтак цей критерій також не задоволено.
Також судом не можуть бути визнані обґрунтованими доводи позивача про те, що оскаржуваним рішенням відповідач втрутився у право територіальної громади міста Полтава на ефективне управління та використання свого майна через належні йому комунальні підприємства та створив перешкоди для забезпечення потреби територіальної громади в покращенні інфраструктури у сфері поводження з побутовими відходами, оскільки визначення належності до державної допомоги заходів з підтримки суб'єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, оцінювання допустимості державної допомоги для конкуренції та прийняття рішень в цій сфері, належить саме до повноважень Антимонопольного комітету, згідно пункту другого частини другої статті 8 Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання».
За таких обставин, рішення Антимонопольного комітету України від 04.02.2021 р. № 78-р «Про результати розгляду справи про державну допомогу» в частині оскаржуваних пунктів резолютивної частини 6, 7, 8, 9, 9.1, 9.2, 10, на переконання суду, є обґрунтованим та не підлягає скасуванню.
Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.
Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Так, позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні) сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01 від 06 вересня 2005 року, пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00 від 18 липня 2006 року, пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04 від 10 лютого 2010 року, пункт 58) принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) від 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування було виконано та належним чином доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати в цьому випадку стягненню не підлягають.
На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -
1. У задоволенні адміністративного позову Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628 до Антимонопольного комітету України, треті особи: полтавська міська рада, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
2. Судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
Суддя Н.В. Клочкова