ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
29 листопада 2021 року №640/21072/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мамедової Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів,
До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов Головного управління ДФС у м. Києві (далі - позивач, ГУ ДФС у м. Києві) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ) про стягнення з ФОП ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 17533995,98 грн.
Ухвалою суду від 14.12.2018 р. відкрито провадження в адміністративній справі №640/21072/18 (далі - справа), розгляд якої вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
У подальшому, до суду надійшов зустрічний позов ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 19.04.2017 р.: №0002791306 на суму 170,00 грн.; №0002781306 на суму 7911520,56 грн.; №0002761306 на суму 7816267,35 грн.; №0002771306 на суму 651355,61 грн.; №0002801306 на суму 497760,00 грн.
Ухвалою суду від 14.01.2019 р. об'єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом.
Разом з тим, ухвалою суду від 17.10.2019 р. роз'єднано в окреме провадження позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень у справі №640/21072/18 шляхом виділення в самостійне провадження.
Виділеним в самостійне провадження позовним вимогам присвоєно №640/23534/19.
У подальшому, ухвалою суду від 17.12.2019 р. зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №640/23534/19, а ухвалою суду від 02.04.2021 р. поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 25.06.2021 р. замінено відповідача у справі на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - відповідач).
У подальшому, ухвалою суд 27.07.2021 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що в результаті несплати узгодженого грошового (податкового) зобов'язання у відповідача обліковується заборгованість перед державним бюджетом, яка станом на час звернення до суду з даним позовом відповідачем не сплачена.
Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки позивач просить стягнути податковий борг за податковими повідомленнями-рішеннями, які в судовому порядку визнані протиправними та скасовані.
Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
Заявлене позивачем клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Верховним Судом справи №640/23534/19 судом визнано необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки рішення у справі №640/23534/19 набрало законної сили.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
19.04.2017 р. позивачем у відношенні відповідача прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0002761306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 7816267,35 грн., з яких за податковими зобов'язаннями - 6253013,88 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1563253,47 грн.;
- №0002771306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 651355,61 грн., з яких за податковими зобов'язаннями - 521084,49 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 130271,12 грн.;
- №0002781306, яким позивачу збільшено суму грошового у розмірі 7911520,56 грн., з яких за податковими зобов'язаннями - 6329216,45 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1582304,11 грн.;
- №0002791306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по єдиному податку за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 170,00 грн.;
- №0002801306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 497760,00 грн., з яких за податковими зобов'язаннями - 398208,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 99552,00 грн.
У подальшому, позивачем складено та надіслано на адресу відповідача податкову вимогу від 21.02.2018 р. №35767-17.
У зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу, визначеного вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14, п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
При цьому, суд звертає увагу, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2020 р., залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2020 р., в адміністративній справі №640/23534/19 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ГУДФС у м. Києві та Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 19.04.2017 р. №0002791306, №0002781306, №0002761306, №0002771306 та №0002801306.
Враховуючи вищезазначене, вимога позивача про стягнення з ФОП ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 17533995,98 грн., визначеного податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДФС у м. Києві від 19.04.2017 р. №0002791306, №0002781306, №0002761306, №0002771306 та №0002801306 є безпідставною.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд
Відмовити повністю у задоволенні позову Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код: ЄДРПОУ 44116011), як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ: 43005393) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення коштів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Т. Мамедова