01 грудня 2021 року Чернігів Справа № 620/11061/21
Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
1) визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у не застосуванні пункту 1 Примітки до Додатку 1 та Примітки до Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», при обчисленні ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2020 по 01.10.2020 включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, з врахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020;
2) зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 вчинити дії щодо перерахунку ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2020 по 01.10.2020 включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням пункту 1 Примітки до Додатку 1 та Примітки до Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020;
3) зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 недоплачені протягом 2020 року суми грошового забезпечення з урахуванням проведеного перерахунку (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення, в тому числі одноразової грошової допомоги у разі звільнення), відповідно до пункту 1 Примітки до Додатку 1 та Примітки до Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», 50-ти відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законами на 1 січня календарного року, а саме Законом України від 14.11.2019 № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік», за період з 01.01.2020 по 01.10.2020 включно;
4) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не надання ОСОБА_1 відповідей по суті заяви від 20.06.2021 про вчинення дій, які полягають у не застосуванні пункту 1 Примітки до Додатку 1 та Примітки до Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», при обчисленні, починаючи з 01.01.2020 по 01.10.2020 включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, з врахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020;
5) зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути та надати ОСОБА_1 відповіді по суті заяви від 20.06.2021 про вчинення дій, які полягають у не застосуванні пункту 1 Примітки до Додатку 1 та Примітки до Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», при обчисленні, починаючи з 01.01.2020 по 01.10.2020 включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, з врахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначає, що бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді на його заяву та витребуваних документів протиправною та такою, що порушує його право на належне пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 05.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.
Відповідачем, в установлений судом строк, подано до суду відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначає, що на заяву позивача від 01.10.2021 за вих. №1367 була надана відповідь з копіями витребуваних документів. Вважає, що твердження позивача ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Разом з відзивом подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, обґрунтоване тим, що позивач звернувся до суду з пропуском установленого процесуальним законом строку.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив, з 12.12.2019 по 10.12.2020 військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується витягом із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 10.12.2020 №298 (а.с.14).
20.06.2021 позивач звернувся із заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просив вчинити дії щодо перерахунку та виплати з 01.01.2020 по 01.10.2020 розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням пункту 1 Примітки до Додатку 1 та Примітки до Додатку №14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти; надати довідку про встановлений тарифний розряд та тарифний коефіцієнт за посадою, яку обіймав під час проходження військової служби перед звільненням у запас, завірену належним чином; надати копії карток його грошового забезпечення; видати новий грошовий атестат і довідку станом на 31.12.2020, із зазначенням основних та додаткових видів грошового забезпечення для перерахунку пенсії (а.с.8-10).
Проте позивач відповіді від Військової частини НОМЕР_1 у встановлений законом строк не отримав.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді на його заяву та витребуваних документів протиправною та такою, що порушує його право на належне пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.
Так у відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Також Постановою №704, зокрема, затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту згідно з Додатком 6; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з Додатком 14.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатками 1, 12, 13, 14.
При цьому Додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. У зазначених примітках наведена, зокрема, інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків.
Тобто вказані Додатки до пункту 4 Постанови №704 дублювали положення пункту 4 постанови №704 в частині зазначення розрахункової величини - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Суд зауважує, що примітка до нормативно-правового акту носить інформаційний характер та не може містити норм права.
Проте пунктом шостим постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103, набрала чинності 24.02.2018) до Постанови №704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 викладено у новій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Отже пунктом 4 Постанови №704 було чітко визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким, зокрема, в пункт 4 Постанови №704 були внесені зміни.
Отже зміни до пункту 4 Постанови №704, внесені пунктом 6 Постанови №103, з 29.01.2020 не підлягають застосуванню.
Таким чином відповідно до чинної редакції пункту 4 Постанови №704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29.01.2020 мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до Постанови №704.
Так пунктом 4 Постанови №704 визначено граничну нижню величину, яка береться для розрахунку посадового окладу, що складає розмір прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня відповідного року, але не менше 50% мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року. Відтак в тому випадку, коли у календарному році, в якому застосовується відповідна норма зазначеного підзаконного нормативно-правового акту, 50% мінімальної заробітної плати перевищують прожитковий мінімум, мінімальна заробітна плата стає розрахунковою величиною для обрахунку посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями згідно з додатками 1,12,13,14 до Постанови №704.
Отже з 29.01.2020, з дня набрання законної сили постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін.
При цьому примітки до додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 передбачають, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Натомість визначення розміру посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з урахуванням тарифних коефіцієнтів згідно з Додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 передбачає, що при його обрахунку застосовується розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Законом України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2020 становить 2102,00 грн, при цьому мінімальна заробітна плата з 01.01.2020 року становила - 4723,00 грн. Отже при визначенні розміру посадового окладу, з урахуванням тарифних коефіцієнтів, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, в якості розрахункової величини, застосовується мінімальна заробітна плата, оскільки 50% її розміру (2361,50 грн) перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений у 2020 році (2102,00 грн).
При вирішенні питання щодо можливості застосування мінімальної заробітної плати, як розрахункової величини при обрахунку посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням позивача згідно Додатку №1 та №14 до Постанови №704, суд зауважує, що пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №1774-VIII), який набрав чинності 01.01.2017, установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Норми пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII були чинними як на дату прийняття Постанови №704, так і станом на 29.01.2020 та є чинними і станом на момент розгляду даної справи та неконституційними не визнавалися.
В той же час Постанова №704 є підзаконним нормативно-правовим актом.
Юридична сила закону як джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України. Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади.
Пунктом 3 частини першої статті 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України. Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Відтак вказаний пункт Постанови №704 в частині, яка суперечить нормам розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII не підлягає застосуванню.
Крім того пунктами 9, 10 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII визначено, що до приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що мінімальна заробітна плата не може бути застосована в якості розрахункової величини для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням позивача, що є підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не надання ОСОБА_1 відповідей по суті заяви від 20.06.2021 про вчинення дій, які полягають у не застосуванні пункту 1 Примітки до Додатку 1 та Примітки до Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», при обчисленні, починаючи з 01.01.2020 по 01.10.2020 включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, з врахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон №393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтею 3 Закону №393/96-ВР визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
Статтею 5 Закону №393/96-ВР визначено, що звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Відповідно до частини 3 статті 7 Закону №393/96-ВР якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Нормами статті 15 Закону №393/96-ВР передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
За правилами статті 19 Закону №393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, підприємства, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема, об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 20.06.2021 звернувся із заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій, зокрема, просив вчинити дії щодо перерахунку та виплати з 01.01.2020 по 01.10.2020 розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням пункту 1 Примітки до Додатку 1 та Примітки до Додатку №14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти (а.с.8-10).
Проте матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження надання Військовою частиною № НОМЕР_2 відповіді позивачу на вказану заяву, а тому позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не надання ОСОБА_1 відповіді по суті заяви від 20.06.2021 про вчинення дій, які полягають у не застосуванні пункту 1 Примітки до Додатку 1 та Примітки до Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», при обчисленні, починаючи з 01.01.2020 по 01.10.2020 включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, з врахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 підлягає задоволенню.
Позовна вимога про зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 розглянути та надати ОСОБА_1 відповіді по суті заяви від 20.06.2021 про вчинення дій, які полягають у не застосуванні пункту 1 Примітки до Додатку 1 та Примітки до Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», при обчисленні, починаючи з 01.01.2020 по 01.10.2020 включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, з врахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 також підлягає задоволенню, оскільки є похідною від вимоги, яка задоволена судом.
За таких обставин суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.
Суд відхиляє посилання відповідача на пропуск позивачем місячного строку звернення до суду, оскільки згідно частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Щодо строку звернення до суду з позовними вимогами стосовно відповіді по суті заяви від 20.06.2021, суд зауважує, що позивач звернувся до суду у шестимісячний строк у відповідності до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, частково не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, частково не довів правомірності своєї бездіяльності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Оскільки позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, проте в тій частині, за який сплачувався позивачем судовий збір, то суд вважає за необхідне, у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 908,00 грн.
Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не надання ОСОБА_1 відповіді по суті заяви від 20.06.2021 про вчинення дій, які полягають у не застосуванні пункту 1 Примітки до Додатку 1 та Примітки до Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», при обчисленні, починаючи з 01.01.2020 по 01.10.2020 включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, з врахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути та надати ОСОБА_1 відповіді по суті заяви від 20.06.2021 про вчинення дій, які полягають у не застосуванні пункту 1 Примітки до Додатку 1 та Примітки до Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», при обчисленні, починаючи з 01.01.2020 по 01.10.2020 включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, з врахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 )
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ).
Суддя В.В. Падій