01 грудня 2021 року справа № 580/5599/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді: Тимошенко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання незаконними наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
04 серпня 2021 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в якому позивач просить:
1) визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Черкаській області від 08.07.2021 №1866 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №1 Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_1 ;
2) визнати незаконним та скасувати наказ ГУНП в Черкаській області від 09.07.2021 №193 о/с "По особовому складу" про звільнення позивача зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про національну поліцію" з посади інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №1 Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області;
3) поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №1 Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області;
5) стягнути із ГУНП в Черкаській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач при прийнятті оскаржуваних наказів порушив вимоги Конституції України, Закону України «Про Національну поліцію» та Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України. Зокрема позивач зазначає, що стосовно нього здійснено кримінальне правопорушення службовими особами Звенигородського РВП та Головного управління Національної поліції в Черкаській області.
Ухвалою суду від 27.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву, в якому вказує про безпідставність позовних вимог, оскільки позивач звільнений зі служби Національної поліції за вчинення позивачем дисциплінарних проступків несумісних з проходженням служби в Національній поліції України.
21.09.2021 позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій просить позов задовольнити в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
ОСОБА_1 проходив службу в поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції відділу поліцейської діяльності №1 Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.
Відповідно до наказу ГУНП від 08.06.2021 № 1581 «Про призначення та проведення службового розслідування, формування дисциплінарної комісії» дисциплінарною комісією у формі письмового провадження проведено службове розслідування за рапортом начальника управління головної інспекції ГУНП в Черкаській області майора поліції Бондаренко Т.С. від 08.06.2021 №912/25/02- 2021 щодо вчинення 07.06.2021 дій інспектором сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №1 Звенигородського районного відділу поліції ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 , що мають ознаки дисциплінарного проступку.
За результатами службового розслідування складено висновок, затверджений начальником ГУ Національної поліції в Черкаській області 08.07.2021, яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось порушенні вимог ст. 2, ч. 1 ст. 8, п. п. 1, 2 ч. 1, ч. 2 ст. 18, п. З, 5, 8, 11 ч. 1 ст. 23, п. 4 ч. 1 ст. 41, п. 4 ч. 1 ст. 72, ч. 1-3 ст. 91 Закону України «Про Національну поліцію», п. 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, п. 1, 2, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 13 ч. З ст. 1, ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ч. 5 розділу І, абзаців 1, 2, 5, 6 - 8, 10, 11 ч. 1, абзац 4 ч. 2 розділу II, абзаців 1, 2 ч. 2, ч. З, 4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», п. 2.3 «е», п. 2.10 «а, б, в, д, е» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, п. 1 розділу її Інструкції з оформлення матеріалів про застосування поліцейського піклування, затвердженої наказом МВС України від 12.10.2020 № 724, ст. 19 Закону України «Про звернення громадян», п.п. 12, 13 розділу IV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 № 930, п. 10 розділу XIII Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, п. 1 ч. 6 розділу І Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 № 757, п. 1.9 розділу 1 Інструкції по експлуатації службового автотранспорту ГУНП в Черкаській області, затвердженої наказом ГУНП від 27.01.2016 № 122, п. 1 розділу XIII Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 26.01.2016 № 50, розділу ІІІ Правил внутрішнього службового (робочого) розпорядку дня апарату Головного управління Національної поліції в Черкаській області та його територіальних (відокремлених) підрозділів, затверджених наказом ГУНП від 14.08.2020 № 2106, абзацу 2 розділу І, ч. 1, 4, 8 розділу II Посадової інструкції інспектора сектору реагування патрульної поліції ВПД № 1, інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 1 Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції.
Службовим розслідуванням встановлено таке:
06.06.2021 близько 08.00 год. інспектор сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 1 Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області капітан поліції ОСОБА_1 заступив на добове чергування у складі ГРПП та 07.06.2021 близько 08.00 год. після закінчення чергування залишив приміщення ВПД № 1 Звенигородського РВП ГУНП.
07.06.2021 близько 21.50 год. капітан поліції ОСОБА_1 , перебуваючи поза службою, у цивільному одязі, керуючи автомобілем Volkswagen Passat реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись по вулиці Гагаріна в напрямку від вулиці Соборної до вулиці Перемоги в м. Тальне, допустив зіткнення з автомобілем Mazda 6 р.н. НОМЕР_2 , який був припаркований на узбіччі проїжджої частини, неподалік будинку № 42 по вул. Гагаріна в м. Тальне.
Внаслідок ДТП, вищевказані автомобілі зазнали значних механічних пошкоджень, тілесних ушкоджень ніхто не отримав.
У свою чергу, капітан поліції ОСОБА_1 в порушення вимог ч. 2 ст. 18, п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», п. 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, п. 2.3 «е», 2.10 «д» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306 та п. 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, про вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди не повідомив орган поліції та керівництво ВПД № 1 і не вжив заходів щодо охорони місця події, тим самим намагався приховати відомості про дану подію від єдиного обліку.
Капітан поліції ОСОБА_1 в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», п. 2.10 «а, б, в, е» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, не вжив жодних заходів щодо припинення вчинення ним правопорушення, не виконав загальновстановлені обов'язки водія причетного до дорожньо-транспортної пригоди і залишив місце події.
Свідком даної події став гр. ОСОБА_2 , який про факт ДТП повідомив відділ служби «102» УОАЗОР ГУНП.
Вказане повідомлення ВПД № 1 Звенигородського РВП ГУНП зареєстроване до ІТС ІПНП за № 1256, а на місце події, на службовому автомобілі Mitsubishi Outlander р.н. НОМЕР_3 направлено ГРПП, у складі поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 1 Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області старшого сержанта поліції ОСОБА_3 та поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 1 Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області сержанта поліції Сухонос Руслани Юріївни.
Опитаний у ході проведення службового розслідування ОСОБА_2 пояснив, що перебуваючи на місці події він особисто повідомив вищевказаним поліцейським про місце знаходження винуватця ДТП, яким являється капітан поліції ОСОБА_1 . Однак поліцейські ніяким чином не відреагували та переслідувати правопорушника відмовились.
Крім цього, ОСОБА_2 вказав, що поліцейські жодних заходів щодо встановлення та опитування свідків і очевидців зазначеного ДТП не проводили.
Вищевикладене підтвердила у своєму поясненні гр. ОСОБА_4 , яка в цей час перебувала на місці події.
У подальшому, за вказівкою начальника Звенигородського РВП ГУНП майора поліції ОСОБА_5 на місце події прибули заступник начальника Звенигородського РВП ГУНП підполковник поліції ОСОБА_6 , заступник начальника ВПД № 1 Звенигородського РВП ГУНП капітан поліції ОСОБА_7 , т.в.о. начальника ВПД № 1 Звенигородського РВП ГУНП майор поліції ОСОБА_8 та заступник начальника Звенигородського РВП ГУНП з превентивної діяльності підполковник поліції ОСОБА_9 .
Після встановлення місця знаходження капітана поліції ОСОБА_1 , останнього запрошено до приміщення ВПД № 1 Звенигородського РВП ГУНП.
Водночас, до вказаного підрозділу поліції прибули поліцейський відділу ІОС УКЗ ГУНП та заступник начальника СРПП Звенигородського РВП ГУНП лейтенант поліції ОСОБА_10 , який перебував на добовому чергуванні у складі ГРПП.
Під час спілкування із поліцейськими, капітан поліції ОСОБА_1 повідомив, що дорожньо-транспортну пригоду скоїла його співмешканка ОСОБА_11 , яка у свою чергу від надання будь-яких пояснень відмовилась, що підтверджується рапортом майора поліції ОСОБА_8 .
У своїх поясненнях підполковники поліції ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , майор поліції ОСОБА_8 та капітан поліції ОСОБА_7 вказали, що під час спілкування з капітаном поліції ОСОБА_1 , останній мав явні ознаки алкогольного сп'яніння.
У подальшому, лейтенантом поліції ОСОБА_10 , у присутності поліцейського відділу ІОС УКЗ ГУНП та запрошених свідків гр.гр. ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , запропонував капітану поліції ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Драгер або в медичному закладі.
У свою чергу, капітан поліції ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 6, 7, 11 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 1, 6 - 8, 10 ч. 1 розділу II, абзаців 1, 2 ч. 2 та ч. 3, 4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, не контролюючи свою поведінку, почуття та емоції, почав поводити себе не стримано, зверхньо, зухвало, агресивно, висловлювався в бік поліцейських нецензурною лайкою та на зауваження припинити протиправну поведінку не реагував.
Враховуючи вищевикладене, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, лейтенантом поліції ОСОБА_10 , відповідно до ст. 260, п. 1 ч. 2 ст. 262 КУпАП, прийнято рішення про адміністративне затримання капітана поліції ОСОБА_1 , про що складено відповідний протокол серії АА № 143484.
У подальшому, капітан поліції ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду з метою встановлення факту вживання ним алкогольних напоїв.
Цього ж дня, під час складання відносно капітана поліції ОСОБА_1 адміністративних матеріалів ст.ст. 130 і 124 КУпАП, останній продовжуючи поводити себе агресивно та неадекватно, в порушення п. 6, 7, 11 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 1, 6 - 8, 10 ч. 1 розділу II, абзаців 1, 2 ч. 2 та ч. 3, 4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, висловив намір заподіяти поліцейському відділу ІОС УКЗ ГУНП фізичної шкоди, а саме йому спричинити тілесні ушкодження.
Вищевикладене підтверджується поясненнями лейтенанта поліції ОСОБА_10 , підполковника поліції ОСОБА_6 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 і відеозаписами з нагрудного відеокамера поліцейського інв. № 111308888274/5, який долучений до матеріалів службового розслідування. Свідками даної події стали ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та лейтенант поліції ОСОБА_10 . Крім цього, факт погрози фізичною розправою зафіксований на нагрудний відеореєстратор інв. № 111308888274/5, відеозапис долучений до матеріалів службового розслідування.
Вказана подія ВПД № 1 Звенигородського РВП ГУНП зареєстрована до ІТС ІПНП за № 1259.
Цього ж дня, за порушення п.п. 2.5, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, відносно капітана поліції ОСОБА_1 складено протоколи серії ДПР18 № 247814 та № 247815 про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 130 і 124 КУпАП.
09.06.2021 за № 2359/58/01-2021 вищевказані матеріали ЄО направлені до Держаного бюро розслідувань для прийняття рішення згідно чинного законодавства.
У ході проведення службового розслідування членами дисциплінарної комісії отримано відеозапис з камери зовнішнього відеоспостереження ТОВ «Добробут», переглядом якого встановлено, що 07.06.2021 у вечірній час, капітан поліції ОСОБА_1 відпочивав на літньому майданчику АЗС «Добробут» та перебував з явними ознаками сп'яніння, що виражалось у нечіткій ході. Поряд із місцем відпочинку знаходився автомобіль Volkswagen Passat р.н. НОМЕР_1 . Цього ж дня, о 21.08 год. капітан поліції ОСОБА_1 сів за кермо вищевказаного автомобіля та поїхав у невідомому напрямку.
Крім цього, опитаний у ході проведення службового розслідування помічник чергового СРПП ВПД № 1 Звенигородського РВП ГУНП капрал поліції ОСОБА_14 пояснив, що 07.06.2021 близько 21.00 год. він перебував на службі, та знаходився на АЗС «Добробут» де бачив компанію невідомих осіб серед яких був капітан поліції ОСОБА_1 та поруч стояв припаркований автомобіль Volkswagen Passat р.н. НОМЕР_1 . Після цього близько 22.00 год. капрал поліції ОСОБА_14 бачив, як в м. Тальне по вул. Гагаріна рухався вищевказаний автомобіль з пошкодженою передньою частиною та за кермом, якого перебував капітан поліції ОСОБА_1 .
Таким чином, факт керування капітаном поліції ОСОБА_1 транспортним засобом та скоєння ним ДТП підтверджується записом з камери зовнішнього відеоспостереження ТОВ «Добробут», поясненнями капрала поліції ОСОБА_14 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що виключає можливість керування ним іншими особами.
Перевіркою матеріалів ІТС ІПНП, розглянутих капітаном поліції ОСОБА_1 , встановлено факти порушень Законів України «Про Національну поліцію», «Про звернення громадян», Інструкції з оформлення матеріалів про застосування поліцейського піклування, затвердженої наказом МВС України від 12.10.2020 № 724 (далі - Інструкція № 724), Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 № 930 (далі - Порядок № 930), та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Частинами 1-3 ст. 91 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських;
1) службу у святкові та вихідні дні;
2) службу позмінно;
3) службу з нерівномірним графіком;
4) службу в нічний час.
Розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції. Для поліцейських установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які готують поліцейських, - шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.
Наказом ГУНП від 14.08.2020 № 2106 затверджено Правила внутрішнього службового (робочого) розпорядку дня апарату Головного управління Національної поліції в Черкаській області та його територіальних (відокремлених) підрозділів.
Розділом ІІІ цих Правил визначено, що працівники ГУНП повідомляють свого безпосереднього керівника про свою відсутність на роботі у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв'язку або іншим доступним способом.
У разі недотримання працівниками вказаних вимог складається акт про його відсутність на робочому місці.
Так, 31.05.2021 відповідно до п. 3 розділу XIII Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, начальник відділу поліцейської діяльності № 1 Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області майор поліції Донець Максим Анатолійович затвердив графік чергувань ГРПП.
Згідно вказаного графіку 03, 06, 09 та 12 червня 2021 року капітан поліції ОСОБА_1 задіяний до несення служби у складі ГРПП.
Однак, 09.06.2021, відповідно до затвердженого графіку, капітан поліції ОСОБА_1 на службу не вийшов, та не надав жодних підтверджуючих та обґрунтованих документів відсутності на службі.
Майор поліції ОСОБА_8 звернувся із письмовим рапортом від 09.06.2021 № 12/212рп, щодо відсутності капітана поліції ОСОБА_1 на службі без поважних причин, про що складено відповідний Акт № 2377/58/01-2021.
Відповідно до довідки від 08.06.2021 № 715-сц, виданої КНП «Тальнівський центр медико-санітарної допомоги» Тальнівської міської ради, у період з 07 по 08 червня 2021 року ОСОБА_1 за медичною допомогою не звертався.
У ході проведення службового розслідування членами дисциплінарної комісії повторно надано запит до КНП «Тальнівський центр медико-санітарної допомоги» Тальнівської міської ради.
Відповідно, 16.06.2021 до ГУНП надійшов лист № 741-сц в якому дисциплінарній комісії ГУНП відмовлено в наданні інформації, посилаючись на Конституцію України, Закон України «Про інформацію» та Закон України «Про захист персональних даних».
У подальшому, 10-11, 14-18, 22-25, 29, 30 червня та 1, 2, 5, 6, 7 липня 2021 року капітан поліції ОСОБА_1 на службу не вийшов, та не надав жодних підтверджуючих та обґрунтованих документів відсутності на службі, про що складені відповідні акти №№ 2420/58/01-2021, 2434/58/01-2021, 2557/58/01-2021, 2558/58/01-2021, 2559/58/01-2021, 2627/58/01-2021, 2628/58/01-2021, 2737/58/01-2021, 2738/58/01-2021, 2739/58/01-2021, 2740/58/01-2021, 2741/58/01-2021, 2742/58/01-2021, 2743/58/01-2021, 2744/58/01-2021, 2840/58/01-2021, 2852/58/01-2021, які долучені до матеріалів службового розслідування.
Таким чином, капітан поліції ОСОБА_1 допустив прогули 09-11, 14-18, 22-25, 29, 30 червня та 1, 2, 5, 6, 7 липня 2021 року, тобто 19 робочих днів.
Крім цього, службовим розслідуванням встановлено, що 04.06.2021 до ГУНП надійшла довідка начальника УКЗ ГУНП підполковника поліції ОСОБА_15 № 1809/12/16/01-2021еп «Про стан проходження поліцейськими ГУНП тестування зі службової підготовки з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» протягом травня поточного року».
У зазначеній вище довідці вказано, що 125 поліцейських ГУНП, у тому числі капітан поліції ОСОБА_1 не пройшли тестування з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції».
Перевіркою матеріалів ІТС ІПНП, розглянутих капітаном поліції ОСОБА_1 , встановлено факти порушень Законів України «Про Національну поліцію», «Про звернення громадян», Інструкції з оформлення матеріалів про застосування поліцейського піклування, затвердженої наказом МВС України від 12.10.2020 № 724 (далі - Інструкція № 724), Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 № 930 (далі - Порядок № 930), та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
11.06.2021 у ході проведення службового розслідування старшим інспектором відділу СР УГІ ГУНП лейтенантом поліції ОСОБА_16 спільно з заступником начальника УКЗ ГУНП - начальником відділу ІОС майором поліції ОСОБА_17 здійснено виїзд в м. Тальне з метою збирання матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення.
Цього ж дня, у приміщенні ВПД № 1 Звенигородського РУП, у ході опитування начальника сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 1 Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області майора поліції ОСОБА_18
останній на вимогу членів дисциплінарної комісії здійснив телефонний дзвінок своєму підлеглому - капітану поліції ОСОБА_1 та запросив прибути до приміщення ВПД № 1 для опитування.
Капітан поліції ОСОБА_1 відповів, що пояснення надавати не буде посилаючись на те, що його захисник ОСОБА_19 заборонив надавати пояснення.
У подальшому до приміщення ВПД № 1 прибув ОСОБА_19 де його було зареєстровано в Журналі доставлених, відвідувачів та запрошених ВПД № 1, та який у ході усної розмови з членами дисциплінарної комісії повідомив, що капітан поліції ОСОБА_1 надавати пояснення не буде.
Цього ж дня, членами дисциплінарної комісії ГУНП спільно з начальником СП ВПД № 1 Звенигородського РУП майором поліції ОСОБА_20 здійснено виїзд за місцем проживання капітана поліції ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , яка вказана в особовій справі останнього.
Однак, у ході візиту двері до квартири ніхто не відчинив, про що було складено відповідний рапорт.
11.06.2021 за вих. № 1886/12/і/03-2021, відповідно до ст. 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, за місцем проживання капітана поліції ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням направлено запрошення про необхідність його прибуття до ГУНП для надання пояснення, однак останній до Головного управління не прибув та про причини своєї неявки не повідомив.
У зв'язку з чим, 18.06.2021 за місцем проживання капітана поліції ОСОБА_1 членами дисциплінарної комісії був здійснений виїзд, однак зустрітись з останнім не вдалось, про що було складено відповідний Акт від 18.06.2021 № 6008/55/01/08-2021.
25.06.2021 за вих. № 23/48-2021, відповідно до ст. 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, за місцем проживання капітана поліції ОСОБА_1 повторно рекомендованим листом з повідомленням направлено запрошення про необхідність його прибуття до ГУНП для надання пояснення, однак останній знову до Головного управління не прибув та про причини своєї неявки не повідомив.
02.07.2021 членами дисциплінарної комісії повторно здійснено виїзд за місцем проживання капітана поліції ОСОБА_1 ..
Цього ж дня, під час зустрічі з капітаном поліції ОСОБА_1 , членами дисциплінарної комісії запропоновано надати пояснення, однак останній скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 63 Конституції України, від надання будь-яких пояснень відмовився про, що комісійно складений акт від 02.07.2021 № 37/48-2021.
Крім цього, 05.07.2021 членами дисциплінарної комісії здійснено телефонний дзвінок капітану поліції ОСОБА_1 та вкотре запропоновано прибути до ГУНП для надання пояснення.
Однак, капітан поліції ОСОБА_1 на момент закінчення службового розслідування для надання пояснень до ГУНП не прибув.
На підставі вказаного висновку та встановлених під час службового розслідування обставин, ГУНП в Черкаській області видано наказ № 1866 від 08.07.2021 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким за вчинення дисциплінарного проступку інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції відділу поліцейської діяльності №1 Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_1 наказано звільнити зі служби в поліції.
Відповідно до ч.4 статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарні стягнення у виді звільнення зі служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Наказом ГУНП в Черкаській області від 09.07.2021 № 193 о/с капітана поліції ОСОБА_1 інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції відділу поліцейської діяльності №1 Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області звільнено зі служби в поліції відповідно до п.6 ч.1 ст.77 ЗУ «Про Національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Не погоджуючись з вищезазначеними наказами позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 (далі - Правила №1179) та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 1 Закону №580-VIII визначено, що Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із Законом.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до статті 18 вказаного Закону, поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 цього Закону, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно із ч.ч. 1, 2 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно із статтею 60 Закону України "Про Національну поліцію", проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII було затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до преамбули Дисциплінарного статуту цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України №2337-VIII від 15.03.2018 визначено, що службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно зі статтею 11 Дисциплінарного Статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
За статтею 12 Дисциплінарного Статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного Статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Згідно із частиною третьою статті 13 Дисциплінарного Статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
За приписами статті 14 Дисциплінарного Статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Відповідно до частини першої статті 18 Дисциплінарного Статуту, службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Судом встановлено, що з метою дослідження фактів та обставин вчинення позивачем дисциплінарного проступку, наявності чи відсутності дисциплінарного проступку, Головним управлінням Національної поліції у Черкаській області видано наказ від 08.06.2021 № 1581 «Про призначення та проведення службового розслідування, формування дисциплінарної комісії». За результатами вказаного розслідування уповноваженою на те дисциплінарною комісією 08.07.2021 складено висновок, який того ж дня затверджений начальником Голови Національної поліції в Черкаській області .
Тобто, службове розслідування проведено в межах відведеного строку, повноважним органом та за наявності до того відповідних підстав.
Суд звертає увагу на те, що за змістом висновку про результати службового розслідування, члени дисциплінарної комісії, які проводили службове розслідування, прийшли до переконання про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, несумісного з подальшим проходженням служби в Національній поліції України, зокрема вказали, що останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним цих подій. Порушення стало можливим внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування ним вимог чинного законодавства.
Також, суд зазначає, що наведені обставини в повній мірі підтверджені поясненнями, які відібрані в рамках службового розслідування у інспекторів патрульної поліції та свідків відповідних подій, протоколом про адміністративне правопорушення. При цьому, їхні пояснення узгоджуються як одне з одним, так і з іншими матеріалами, що були зібрані в межах дисциплінарного провадження, зокрема такими як: результати перегляду відеозаписів з нагрудної камери патрульного поліцейського.
Суд звертає увагу на те, що наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 №1179 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за №1576/29706) затверджено Правила етичної поведінки поліцейських.
Ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Тобто, обов'язок дотримуватися професійно-етичних вимог, правил поведінки поліцейських, загальнолюдських цінностей, які спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству, є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від посади, звання та його місцеперебування.
Таким чином, порушення ОСОБА_1 правил етичної поведінки поліцейських підриває як авторитет самого поліцейського, органів поліції, так і держави в цілому.
Крім того, відповідно до вимог ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.
Частиною 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Суд вважає, що з точки зору стороннього розсудливого спостерігача наведені обставини можуть свідчити про недодержання позивачем вимоги щодо необхідності з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час і бути прикладом у дотриманні громадського порядку.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 2337-VIII поліцейський зобов'язаний утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України.
Щодо посилань позивача на постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06.09.2021 у справі № 704/564/21 та від 06.09.2021 №704/563/21, в яких спростовуються вказані в оскаржуваних наказах обставини, суд зазначає таке.
З матеріалів справи судом встановлено, що постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06.09.2021 у справі № 704/563/21 провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Дана постанова набрала законної сили 17.09.2021.
Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06.09.2021 у справі №704/564/21, яка набрала законної сили 17.09.2021 провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Так, аргументи позивача на вищезазначені постанови Уманського міськрайонного суду, є слушними тільки в тій частині, що в діях позивача відсутній склад саме адміністративних правопорушень, однак не дисциплінарного проступку.
Варто зауважити, що Верховний Суд неодноразово у своїх постановах висловлював правову позицію, що відсутність кримінального або адміністративного притягнення до відповідальності позивача не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів поліції.
Правова позиція що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку, міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 6 березня 2019 року (справа №816/1534/16), від 17 липня 2019 року (справа №806/2555/17), від 13 жовтня 2020 року (справа № 805/3079/17-а), від 26 листопада 2020 року (справа №580/1415/19).
Позивач допустив вчинення дисциплінарного проступку, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, що свідчить про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського. Такими обставинами є виключні фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.
Вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку проявляється в прямому умислі, тобто, останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним цих дій. Вищезазначене порушення стало можливим внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування ним вимог чинного законодавства. Дискридетація Національної поліції полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби. Вчинення дій, що дискредитують органи поліції, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 12 квітня 2018 року у справі № 815/3636/15, де зазначено, що звільнення позивача відбулося за вчинення дій, що дискредитують звання рядового та начальницького складу. Поняття «дискридитація» перебуває у тісному зв'язку із поняттям «дотримання морально-етичних норм» та передбачає дії, спрямовані на порушення правил професійної етики та моралі, закріплених у нормативно-правових актах спеціального законодавства, які пред'являються до осіб під час здійснення ними службових функцій та у повсякденному житті. Такі проступки самі по собі або у сукупності підривають довіру та авторитет органів внутрішніх справ в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби, що зумовлює застосування до працівників органів внутрішніх справ, який вчинив діяння, несімісне з посадою, найсуворішого стягнення - звільнення зі служби. Дискредитація звання рядового та начальницького складу є окремою підставою для звільнення, яке не пов'язано із вчиненням правопорушення та набрання чинності рішенням суду.
З огляду на системний аналіз наведених правових норм, чітко вбачається, що в основі поведінки поліцейського закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Працівники поліції повинні діяти на підставі та у межах повноважень, у спосіб, що визначений законодавством. Вони повинні усвідомлювати значимість своєї місії, їх поведінка повинна зміцнювати та підтримувати довіру суспільства до Національної поліції України. Поліцейські зобов'язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв'язку з чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов'язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час виконання службових обов'язків, так і в поведінці у побуті. Дотримання бездоганної поведінки і безумовне виконання вимог чинного законодавства є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Аналіз тексту Присяги поліцейського дає підстави для висновку, що в основу поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Працівник поліції покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх невиконання.
Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Підставою для звільнення позивача зі служби в поліції стали обставини порушення ним службової дисципліни. В межах проведеного службового розслідування дисциплінарною комісією не досліджувалося питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення адміністративного правопорушення, а надавалася правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку. При цьому, наявність факту притягнення до адміністративної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за наявності відповідних підстав.
Отже суд зазначає, що в даному випадку вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку проявляється в прямому умислі, тобто останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним цих дій. Це порушення стало можливим внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування ним вимог чинного законодавства.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позивач своїми діями порушив закон «Про Національну поліцію», Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ, Присягу на вірність Українському народові, правила етичної поведінки поліцейських, затверджені наказом МВС від 9.11.2016 №1179.
Отже, в цьому випадку позивач вчинив діяння, несумісне з його посадою, оскільки скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
За встановлених судом обставин, в контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд вважає, що позивач не дотримався службової дисципліни, яка базується на високій свідомості та зобов'язує поліцейського дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів Національної поліції, дотримуватися норм професійної та службової етики, що виразилося у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Оскільки службове розслідування проведено відповідачем на підставі та в межах повноважень, відповідно до норм законодавства, а спірні накази прийнято на підставі та з дотриманням вимог Закону №580-VIII і Дисциплінарного Статуту, правові підстави для їх скасування відсутні.
Суд встановив, що позивач порушив Закон №580-VII, Дисциплінарний Статут, Присягу поліцейського, Правила етичної поведінки поліцейських, затверджені наказом МВС України від 09.11.2016 №1179. Отже, в даному випадку позивачем вчинено діяння, несумісне з його посадою, оскільки скоєно проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає, що відповідачем на підставі належних та допустимих доказів доведено обставини, на яких ґрунтуються заперечення на позов, та правомірність прийняття спірного наказу.
Усі оскаржувані рішення в повній мірі відповідають визначеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, а відтак суд не має правових підстав для їх скасування.
З огляду на вказане, не підлягають до задоволення, як позовні вимоги про скасування наказів, так і відповідні похідні вимоги про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Отже, у задоволенні позовних вимог суд відмовляє повністю.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складене 01.12.2021.
Суддя Валентина ТИМОШЕНКО