про залишення позовної заяви без руху
29 листопада 2021 року справа № 580/9884/21
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Матусівської сільської ради про стягнення середньої заробітної плати,
22.11.2021р. до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Матусівської сільської ради (далі - відповідач), в якому просить:
- стягнути з Матусівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області на користь позивача кошти в сумі 265 872 грн. 66 коп. в якості невиплаченої заробітної плати, які мали виплачуватись впродовж шести місяців після закінчення повноважень сільського голови Матусівської сільської ради Черкаської області 20.11.2020 року за рахунок відповідного місцевого бюджету.
Перевіривши позовну заяву, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху у зв'язку з наявними в ній недоліками.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Предметом спору в даній справі, є стягнення з відповідача середньої заробітної плати, передбаченої статтею 33 Закону України від 11.07.2020 №93-IV«Про статус депутатів місцевих рад» у розмірі 265 872 грн. 66 коп.
Суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 33 Закону України від 11.07.2020 №93-IV«Про статус депутатів місцевих рад» (далі - Закон №93-IV) депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.
У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді. Час, коли колишній депутат тимчасово не працював у зв'язку з неможливістю надання йому попередньої або рівноцінної роботи (посади) безпосередньо після закінчення строку його повноважень, зараховується, але не більше шести місяців, до страхового стажу і стажу роботи (служби) за спеціальністю, за якою депутат працював до обрання у місцеву раду, де він виконував свої обов'язки на постійній основі.
Тобто, право на отримання середнього заробітку, отриманого на виборній посаді, має особа, якщо вона не є пенсіонером та не була забезпечена роботою після припинення повноважень. Такий заробіток зберігається на період 6 місяців і належить виплаті з відповідного місцевого бюджету.
При цьому, з аналізу положень частини другої статті 33 Закон №93-IV, вбачається, що спірна сума коштів не є заробітною платою, а є компенсаційною виплатою на випадок неможливості забезпечення попередньою роботою особи після припинення повноважень виборної посади. Відтак на позивача в межах спірних правовідносин не розповсюджуються пільги щодо сплати судового збору встановлені п. 1 ч.1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, у зв'язку із чим суд зазначає, що за подання даного позову позивачу належить сплатити судовий збір на загальних підставах.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI (зі змінами та доповненнями, далі - Закон №3674-VI), за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру - справляється судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020р. №1082-IX (зі змінами та доповненнями), установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01 січня 2021 року становить 2270,00 грн.
З огляду на те що 1% від ціни позову (265 872,66 грн.) становить 2658,73 грн., розмір судового збору за подання даного позову становить 2658,73 грн.
Суд зазначає, що позивачем до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі та не надано документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Належними реквізитами для сплати судового збору за подачу даного позову є: отримувач коштів: ГУК у Черк.обл./тг м.Черкаси/22030101 , код отримувача за ЄДРПОУ - 37930566, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA528999980313131206084023759, код класифікації доходів бюджету 22030101 та призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Черкаський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Крім того, суд зазначає про пропуск строку звернення до суду із даним позовом з огляду наступне.
Позивач у позові зазначив, що з 20.05.2021р. у нього виникло право вимоги стягнення спірних виплат.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч.5 ст.122 КАС України).
Судом враховано, що відповідно до п.17 ч.1 ст. 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Таким чином, спірна сума коштів, заявлена позивачем до стягнення пов'язана із проходження позивача та його звільнення із публічної служби - посади голови сільської ради.
Отже, у даній категорії справ законодавець визначив строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Оскільки спірні відносини пов'язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норм спеціального процесуального закону.
Суд врахував, що позивача звільнено з посади сільського голови - 20.11.2020р. Таким чином, беручи до уваги положення ч. 2 ст. 33 Закону №93-IV, згідно якого, за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, суд доходить висновку, що право на звернення із даним позовом у позивача виникло з 20.05.2021р., який міг бути поданий до суду протягом 1 місяця з вказаної дати, тобто до 20.06.2021р.
Разом з тим, даний позов поданий до суду - 19.11.2021р. (згідно відтиску Укрпошти а поштовому конверті).
Отже, позов подано з пропуском встановленого ч.5 ст.122 КАС України місячного строку звернення, більш як на 4 місяці.
Крім того, жодних доказів поважності причин пропуску строку звернення в суд з цим позовом позивач не надав.
Суд також враховує висновки Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 відповідно до яких для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд наголошує, що КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії”, справа “Девеєр проти Бельгії”).
Такому встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Як зазначалось вище, позивачем не надано до суду жодних доказів поважності причин пропуску звернення із даним позовом до суду.
Суд зазначає, що відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною 1 ст.123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В обгрунтування позову позивачем зазначено, що на виплату спірної суми коштів, позивач набув право у зв'язку із не забезпеченням позивача попередньою роботою після припинення повноважень виборної посади.
Разом з тим, суд звертає увагу, що позивачем надано до позову трудову книжку, відомості якої не дають змоги суду встановити обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (обставину звільнення позивача з посади головного спеціаліста - землевпорядника Матусівської сільської ради у зв'язку із обранням на виборну посаду).
З урахуванням зазначеного, суд зазначає про необхідність приведення позовної заяви у відповідність до вимог частини 4 статті 161 КАС України, шляхом надання до суду доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема доказів звільнення позивача з посади головного спеціаліста - землевпорядника Матусівської сільської ради у зв'язку із обранням на виборну посаду.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160-162, частиною 1, 2 статті 169, статтею 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Матусівської сільської ради про стягнення середньої заробітної плати - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до Черкаського окружного адміністративного суду:
- оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду з даним позовом у розмірі 2658,73 грн., або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону №3674-VI.
- доказів поважності причин пропуску місячного строку звернення до суду.
- доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема доказів звільнення позивача з посади головного спеціаліста - землевпорядника Матусівської сільської ради у зв'язку із обранням на виборну посаду.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Марина БІЛОНОЖЕНКО